Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Демянчук С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А0796 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 вересня 2014 року у справі за позовом військової частини А0796 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне про виселення із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 5 вересня 2014 року відмовлено військовій частині А 0796 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про виселення із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації.

В поданій апеляційній скарзі військова частина А 0796 вказує, що рішення суду є необґрунтованим, обставини, які мають значення для справи, були досліджені не в повному обсязі.

Покликається на те, що суд не дав оцінку довідці №051977 від 3.11.2008 року, виданої Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням КЕВ м.Хмельницький відповідно до якої полковник ОСОБА_2, переоформив на свою дружину ОСОБА_3 особовий рахунок на отриману від Міністерства оборони України окрему, двохкімнатну квартиру, площею 27, 5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначає, що при винесенні рішення судом застосовано загальні норми права, які безпосередньо не регулюють питання житлового забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей.

Вважає, що у даному випадку повинні застосовуватись положення Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 3.08.2010 року, та Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 р. №737, а не положення Постанови Кабінету Міністрів України від 3.07.1998 року №1006 "Про доповнення переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення".

Доводить, що згідно положень вищезазначених нормативно-правових актів з

___________________________________________________________________________________________ Справа №569/8247/14-ц Головуючий у суді І інстанції - Рудика Л.Д.

Провадження № 22-ц/787/2124/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.

питань забезпечення військовослужбовців житлом, військовослужбовці та члени його сім'ї зобов'язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення у разі переміщення військовослужбовців по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, а також у разі одержання або придбання житла для постійного проживання.

Вважає, що оскільки сім'я відповідача уже забезпечувалася постійним житлом,обставини зазначені у ст. 125 Житлового Кодексу Української РСР за якими сім'ї військовослужбовців не може бути виселено з наданого службового приміщення без надання іншого житла - відсутні.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги військової частини А0796.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог військової частини А 0796, суд першої інстанції виходив з того, що сім'ї військовослужбовців відносяться до визначеного ст. 125 ЖК України, переліку осіб, які не можуть бути виселені із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та не відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ст.124 ЖК України із службового приміщення підлягають виселенню особи з усіма проживаючими з ними особами без надання іншого житлового приміщення, які припинили трудові відносини з підприємством .

Згідно вимог ст.12 ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Порядок забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей визначений Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 р. №737 та Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 3.08.2010 року.

Згідно пунктів 19, 20, 21 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, у разі переміщення військовослужбовців по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню, якщо інше не передбачено законодавством. Військовослужбовці та члени його сім'ї зобов'язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення у разі одержання або придбання житла для постійного проживання. При звільненні з військової служби військовослужбовець підлягає виселенню із службового житлового приміщення з усіма членами сім'ї.

Пунктом 3.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин-виключення із списків особового складу військової частини А0796 м. Рівне) передбачено, що, у разі переміщення військовослужбовця по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, службове жиле приміщення, яке він займав за попереднім місцем служби, підлягає звільненню у двомісячний строк з дня видання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини, крім випадків, передбачених пунктом 3.12 цього розділу

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 13 березня 2006 року проходив військову службу у А0796 м. Рівне (Рівненський гарнізон) на посаді начальника протиповітряної оборони начальника відділення у військовому званні "полковник".

18 листопада 2008 року полковника ОСОБА_2 наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №670 призначено начальником протиповітряної оборони-начальником відділення військової частини А0796, що підтверджується витягом з послужного списку останнього.

9 лютого 2011 року рішенням комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України №9 (протокол засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України), полковнику ОСОБА_2 виділена службова однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 (ордер №7111 від 17.02.2011 росу) загальною площею 17,3 кв.м. на склад сім'ї 2 особи: він та його дочка - ОСОБА_1

14 лютого 2011 року між КЕВ м. Рівне позивачем укладено "типовий договір найму службового житлового приміщення військовослужбовцями, які не здали постійне житло за попереднім місцем служби".

Відповідно до пункту 2.1 Договору ОСОБА_2, як наймачу та його дочці ОСОБА_1, як члену сім'ї наймача надано у користування службове житлове приміщення на час проходження військової служби в Рівненському гарнізоні, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2.

16 лютого 2011 року полковником ОСОБА_2 та його дочкою ОСОБА_1 підписано зобов'язання звільнити надану військовою частиною А0796 службову житлову площу за адресою: АДРЕСА_2, у випадку переводу на нове місце служби, або з інших причин передбачених законодавством.

17 лютого 2011 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради міста Рівного на підставі рішення міськвиконкому від 15.02.2011 року ОСОБА_2 був виданий ордер на житлове приміщення №7 на сім'ю, яка складається з двох осіб, на право зайняття житлового приміщення житловою площею 17,3 кв.м, яка складається з однієї кімнати за адресою АДРЕСА_2.

5 травня 2012 році полковник ОСОБА_2 був виключений зі списків особового складу військової частини А0796 м. Рівне та вибув до нового місця служби - м. Київ (Київський гарнізон), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А0796 №98 від 5.05.2012 року.

Після виключення із списків особового складу в/ч А2502 ОСОБА_2 та його дочка, відповідачка у справі, не звільнили службове житло.

8 червня 2012 року рішенням житлової комісії військової частини А 0796 №61 полковника ОСОБА_2 знято з квартирного обліку на підставі п. 2. наказу Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року.

27 жовтня 2012 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 31 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції.

26 грудня 2012 року, наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) №250 полковника ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення в зв'язку зі смертю.

В цей же день начальником Рівненського гарнізону Колесником І.І. направлено ОСОБА_1 письмову вимогу про звільнення квартири АДРЕСА_2 в строк до 1.02.2013 року.

Також вбачається, що у 2007 році полковник ОСОБА_2, переоформив на свою дружину ОСОБА_3 особовий рахунок на отриману від Міністерства оборони України окрему, двохкімнатну квартиру, площею 27, 5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Дана обставина стверджується довідкою №051977 від 3.11.2008року, виданою Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням КЕВ м. Хмельницький

Із свідоцтва про право власності, виданого 14 травня 2013 року квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, вбачається, що квартира АДРЕСА_1, приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та належить на праві власності ОСОБА_3

Із пояснень відповідачки в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що її батьки до смерті ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Квартира, отримана останнім в м.Хмельницькому, була виключена із переліку службових та приватизована одноособово матір'ю ОСОБА_3

За наведеного встановлено, що раніше ОСОБА_2 вже отримував в м. Хмельницький від Міністерства оборони України житло для проживання, його не здав. В м.Рівне отримав службову квартиру на період служби в Рівненському гарнізоні, в зв'язку з чим між останнім та КЕВ м. Рівне укладено типовий договір найму службового житлового приміщення військовослужбовцями, які не здали постійне житло за попереднім місцем служби. Відповідачка у справі, як член сім'ї ОСОБА_2 набула права користування службовим жилим приміщенням лише на час проходження її батьком військової служби в Рівненському гарнізоні.

ОСОБА_1 взяті на себе при вселенні у спірне службове житло зобов'язання щодо його обов'язкового звільнення, у випадку припинення її батьком ОСОБА_2 військової служби у Рівненському гарнізоні, не виконала, житло не звільнила, з реєстрації не знялася, чим позбавляє можливості позивача виділити вказане житлове приміщення іншим військовослужбовцям, які проходять дійсну військову службу і потребують забезпечення житлом.

Підстав для застосування положень ст. 125 ЖК України до спірних правовідносин немає, оскільки метою цієї правової норми є, унеможливлення виселення певної категорії осіб зі службових житлових приміщень, без надання іншого житлового приміщення, лише в тому випадку, коли постійне житло їм не надавалося і, в зв'язку з цим, вони потребують забезпечення їх житлом.

Таким чином, право позивачки на користування спірним службовим жилим приміщенням припинилося в зв'язку з переведенням її батька для проходження військової служби до Київського гарнізону. Сім'я ОСОБА_2 вже була забезпечена житлом в м.Хмельницькому, яке приватизоване його дружиною ОСОБА_3, а нормами чинного законодавства не передбачено забезпечення кожного члена сім'ї військовослужбовця окремим житловим приміщенням, тому відповідачка підлягає виселенню із службової квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 365 грн. 40 коп.

Із врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому його слід скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 325 ЦПК України, ст. 124 ЖК України, п. 19, 20, 21 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, п. 3.1, 3.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу військової частини А0796 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2014 року касувати.

Позов військової частини А0796 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне, про виселення із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 із службової квартири АДРЕСА_2 із зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А0796 судові витрати в розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Демянчук С.В.

Шимків С.С.