КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №2218/18300/2012

Провадження №22-ц/792/1146/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Бондарі О.В.

з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Добряк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Добряк" про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Добряк" до публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", звертаючись в суд із зазначеним позовом, вказувало, що 23 травня 2007 року між ним та ТОВ „Добряк" укладено генеральну кредитну угоду, відповідно до якої кредитор зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах визначених у кредитних договорах, укладених в рамках вказаної угоди. 12 жовтня 2007 року між позивачем та ТОВ „Добряк" укладено додаткову угоду №1 від 23 травня 2007 року №014/08-11/8931, згідно якої загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати суми еквівалентної 2290000 грн. терміном до 22 грудня 2019 року. 12 жовтня 2007 року в рамках генеральної угоди був укладений кредитний договір №010/08-11/9082 (відновлювана кредитна лінія _____________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Сарбей В.Л. Категорія: 19,27

Доповідач: Варвус Ю.Д.

під іпотеку комерційної нерухомості) на суму 2075300 грн. із сплатою 12,5% річних. Вказані кошти в безготівковій формі були перераховані позичальнику. 25 грудня 2008 року, 15 жовтня 2009 року, 07 квітня 2010 року та 20 вересня 2010 року були укладені додаткові угоди до зазначеного кредитного договору. З метою забезпечення повернення кредитних коштів та відсотків між банком та майновим поручителем ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №3009 від 24 травня 2007 року, згідно якого виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою нерухомості, а саме: нежитловим приміщенням загальною площею 179,00 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, а 15 листопада 2009 року в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,0057 га, що знаходиться за цією ж адресою. У зв'язку з невиконанням ТОВ „Добряк" своїх зобов'язань, виникла заборгованість, яка станом на 27 серпня 2012 року складає 1750578 грн.86 коп.

Враховуючи викладене та уточнення до позовних вимог, позивач просив: звернути стягнення на предмет іпотеки - не житлове приміщення загальною площею 179,00 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження, для погашення ТОВ „Добряк" за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12 жовтня 2007 року заборгованості: по кредиту 1652266 грн.98 коп.; за простроченими відсотками в розмірі 516853 грн.38 коп.; по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 55149 грн.41 коп.; звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0057 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження для погашення ТОВ „Добряк" за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12 жовтня 2007 року заборгованості: по кредиту 1652266 грн.98 коп.; за простроченими відсотками в розмірі 516853 грн. 98 коп.; по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 55149 грн.41 грн. та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 3306 грн.

В лютому 2013 року ТОВ „Добряк" звернулось в суд із позовом до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки, в обґрунтування якого вказувало, що в іпотечному договорі відсутні реєстраційні дані з Державного реєстру прав, що є достатніми підставами для визнання договорів іпотеки недійсними. Крім того, при укладенні договорів іпотеки ТОВ „Добряк" не було відомо про те, що сторони цих договорів обумовили заставну вартість об'єктів без належно проведеної незалежної оцінки, а було відомо лише про загальну вартість нежилого приміщення по АДРЕСА_1, викладену у Витязі з Реєстру прав власності Хмельницького БТІ від 17 травня 2007 року в сумі 237540 грн., а не 3282766 грн. Аналогічно, іпотечним договором від 15 жовтня 2009 року сторони обумовили вартість земельної ділянки у сумі 31064 грн. без незалежної експертно-грошової оцінки. В той час як положенням п.п. 2.2. п. 2 Кредитного договору від 12 жовтня 2007 року передбачено обов'язок позичальника застрахувати предмет іпотеки, виходячи з вартості вказаної саме у звіті про проведення незалежної оцінки. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.

Означені позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково.

Звернуто стягнення шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження, на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 179,00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 для погашення заборгованості ТОВ „Добряк" за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12 жовтня 2007 року заборгованість по кредиту 1652266 грн.98 коп.; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 516853 грн.38 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 59618 грн. 55 коп.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 50294 грн.73 коп.

Звернуто стягнення шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження, на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0057 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 для погашення заборгованості ТОВ „Добряк" за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12.10.2007 року заборгованість по кредиту 1652266,98 грн.; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 516853,38 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 59618 грн.55 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 50294 грн.73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" судові витрати в сумі 3306 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В позові ТОВ „Добряк" до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів іпотеки відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ „Добряк" не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" і про задоволення в повному обсязі позову ТОВ „Добряк". Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним через неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, не витребування у позивача та неподання останнім належних доказів без поважних причин. Зокрема, не надано графіку погашення кредиту з моменту укладення кредитного договору та з моменту безпідставного підняття банком процентної ставки з серпня 2008 року до 18% річних. Також було заявлено клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи, у задоволенні якого було безпідставно відмовлено. Крім того, в порушення вимог ст.31 ЦПК України, суд 12 грудня 2012 року прийняв заяву банку про зміну предмету позову.

Апеляційна скарга ТОВ „Добряк" підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.208 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 23 травня 2007 року між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ „Добряк" укладено генеральну кредитну угоду, відповідно до умов якої кредитор зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах визначених у кредитних договорах, укладених в рамках вказаної угоди. 12 жовтня 2007 року між позивачем та ТОВ „Добряк" укладено додаткову угоду №1, де було обумовлено, що загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати суми еквівалентної 2290000 грн. терміном до 22 грудня 2019 року. В цей же день в рамках генеральної кредитної угоди укладений кредитний договір №010/08-11/9082 (відновлювана кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості) на суму 2075300 грн. із сплатою 12,5% річних. Вказані кошти в безготівковій формі були перераховані позичальнику. 25 грудня 2008 року, 15 жовтня 2009 року, 07 квітня 2010 року та 20 вересня 2010 року були укладені додаткові угоди до кредитного договору №010/08-11/9082 від 12 жовтня 2007 року.

З метою забезпечення повернення кредитних коштів та відповідних відсотків між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №3009 від 24 травня 2007 року, згідно якого виконання позичальником своїх зобов'язань забезпечується іпотекою нерухомості, а саме: нежитловим приміщенням загальною площею 179 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, а договором від 15 жовтня 2009 року в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,0057 га, що знаходиться за цією ж адресою.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечувалися вони в судовому засіданні і сторонами.

ТОВ „Добряк" свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 18 листопада 2013 року утворилася заборгованість по кредиту в сумі 1652266 грн.98 коп.; заборгованість за простроченими відсотками в сумі 516853 грн.38 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 59618 грн. 55 коп.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 50294 грн.73 коп. На письмові вимоги банку щодо погашення заборгованості відповідачі не реагували.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку", п.п.1.1., 3.1.4 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що ТОВ „Добряк" порушив умови кредитного договору, тому обґрунтовано звернув стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, розмір якої визначено згідно із законом і умовами договору. При цьому вірно застосував вимоги Закону України „Про іпотеку".

Суд першої інстанції також обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення позову ТОВ „Добряк" до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги позивач, в порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України, суду не надав. Не були встановлені такі і в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 18% є безпідставними. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28 травня 2013 року у справі за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ „Добряк", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили, встановлено, що даний розмір відсоткової ставки був визначений ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" згідно поданої ТОВ „Добряк" заяви від 12 серпня 2008 року за вих.№48, на отриману пропозицію банку від 29 липня 2008 року про збільшення відсоткової ставки до 20% річних (а.с.85-91, 150). Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України встановлені обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" 12 грудня 2012 року надав суду заяву про уточнення вимог щодо встановлення початкової ціни предметів іпотеки для продажу з прилюдних торгів, а 19 лютого 2013 року була подана заява про збільшення позовних вимог в частині розміру кредитної заборгованості ТОВ „Добряк" перед банком станом на 18 листопада 2013 року. Зазначені заяви не містять вимог щодо зміни предмету позову, подані відповідно до процесуальних прав позивача, визначених ст.31 ЦПК України, тому доводи апеляційної скарги в цій частині також не можна визнати обґрунтованими.

Що стосується розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення відсотків, то їх суми обґрунтовано зменшені і визначені судом з урахуванням строку позовної давності в один рік (ч.2 ст.258 ЦК України).

Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи не вірно встановлені та перевірені обставини, які мають значення для правильного її вирішення, допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що підстав для зміни чи скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Добряк" відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус