ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4679/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Борисенко І.В. Вербицька О. В. Кошіль В. В. Приходько І.В.

розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

ухвали відВищого адміністративного суду України 16.07.2014 року

у справі№ 2а-10387/11/2670 (К/9991/71508/12)

за позовомПрокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

простягнення заборгованості у розмірі 977 331,17 грн., -

В с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014 року у справі № 2а-10387/11/2670 (К/9991/71508/12), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 у справі № 2а-10387/11/2670 без змін.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 2а-10387/11/2670 (К/9991/71508/12), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції залишив в силі судові рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки було встановлено, що правомірність донарахування відповідачеві податкового зобов'язання та застосування до нього фінансових санкцій відповідно до рішень податкового органу від 16.07.2010 № 0002931740 та № 0002941740 була доведена в рішеннях суду по відповідних справах, які вступили в законну силу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2012 року у справі № 22а- 2821/08 (К-47057/09), на яку посилається заявник в обґрунтування своїх доводів, скасовані судові рішення місцевого та апеляційного суду, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про неповноту встановлення обставин справи та виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,-

У Х В А л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-10387/11/2670 (К/9991/71508/12) Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді І. В. Борисенко

О. В. Вербицька

В. В. Кошіль

І. В. Приходько