АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16"червня 2006 року                                                                                              місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Сівчука Є.І.,

суддів: Осіпука В.В., Подолюка В.А.

при секретарі Антонюк О.В. з участю :

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради про скасування рішення НОМЕР_1 про передачу у власність земельної ділянки, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Іваничівського районного суду від 10 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

2 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеною позовною заявою в якій просить скасувати рішення Поромівської сільської ради НОМЕР_1 про передачу їй у власність земельну ділянку розміром 0,19 га та зобов'язати відповідача винести рішення про надання їй безоплатно 2 га земельної ділянки.

Постановою Іваничівського районного суду від 10 травня 2006 року позивачу в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову Іваничівського районного суду від 10 травня 2006 року, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив чинне цивільне процесуальне законодавство.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, та її представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу з підстав наведених в ній, заперечення представника відповідача ОСОБА_3, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 121 ЗК України та ст. 5 Закону України « Про особисте селянське господарство» громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка подала заяву до Поромівської сільської ради для виділення їй у власність безоплатно земельної ділянки в розмірі 2 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі ст. 118 ЗК України рішення про передачу земельної ділянки безоплатно у власність громадян приймає сільська рада у межах норм безоплатної приватизації за їх заявою.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Поромівської сільської ради від 25 травня 2005 року № 21/7 було передано у приватну власність позивачці лише 0.19 га та рекомендовано збільшення розміру ділянки на умовах оренди, що не суперечить Земельному Кодексу України та Закону України « Про особисте селянське господарство». Оскільки в селі Лежище є 4,7 га земель резервного фонду для виділення працівникам соціальної сфери, створення пасовиська та інших потреб.

Отже, виходячи з наведених вимог закону та встановлених обставин справи, колегія судців приходить до висновку, що постанова суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, порушень норм процесуального права при постановлені не допущено.

Керуючись ст.ст. 198, 205,206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Іваничівського районного суду від 10 травня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду протягом місяця з моменту її проголошення.