Судове рішення #39159
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 р. червня 21                                                                                    місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Завидовської О.Г.

суддів Данилюк В.А., Мудренко Л.І.

при секретарі Грицюк О.П.

з участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача Наумчик Р.П., Демиденко С.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Волинської митниці на неправомірні дії посадових осіб за апеляційною скаргою відповідача Волинської митниці на постанову Ковельського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з адміністративним позовом на неправомірні дії посадових осіб, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що при переміщенні автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1, належного ОСОБА_2, якого він придбав у Литві за 11500 литовських літів і, який підлягає до митного оформлення на пільгових умовах, Волинська митниця відмовляється звільнити автомобіль від оподаткування на тій підставі, що дійсна вартість автомобіля не відповідає сумі, за якою був придбаний автомобіль. Просив зобов'язати відповідача провести митне оформлення автомобіля зі звільненням від оподаткування та видати йому посвідчення митниці для постановки транспортного засобу на постійний облік в органах МРЕВ.

Постановою Ковельського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року позов задоволено.

Постановлено зобов'язати Волинську митницю провести митне оформлення автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1, кузов НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_2, зі звільненням останнього від оподаткування та видати йому посвідчення митниці для постановки транспортного засобу на постійний облік в органах МРЕВ.

Справа №22-а-173 2006р.                                    Головуючий у 1 інстанції Лапін О.Ф.

Категорія 26                                                     Доповідач Данилюк В .А.

 

2

Вважаючи, що постанова суду винесена без повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнає.

Заслухавши осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.13 ст.8 Закону України від 13 вересня 2001 року «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» звільняються від оподаткування транспортні засоби в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, що ввозяться працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготермінових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, за умов якщо працівник дипломатичної служби є власником цього транспортного засобу та якщо вартість транспортного засобу не перевищує 50 відсотків від суми, що виплачується цій особі у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженні дипломатичної служби за кордоном та підтверджується відповідними документами.

З пояснень сторін, довідки НОМЕР_2, виданої Міністерством закордонних справ України НОМЕР_3 (а.с.8), вбачається, що позивач ОСОБА_2 перебував у довготерміновому відрядженні з 21 серпня 2003 року по 10 липня 2005 року за кордоном та йому було виплачено 21569 доларів США за виконану роботу.

На підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2006р. ОСОБА_2 є власником автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1, кузов НОМЕР_1 і відповідно до договору вартість його складає 11500 литовських літ, що відповідно до офіційного курсу валют складає 4000 доларів США. Вказана обставина не оспорюється сторонами.

При зверненні до Волинської митниці з заявою про митне оформлення даного транспортного засобу позивач отримав письмову відповідь НОМЕР_4 (а.с.6), якою Волинською митницею було відмовлено у оформленні автомобіля на пільгових умовах на тій підставі, що згідно довідки НОМЕР_5«Про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки» відділу контролю митної вартості та номенклатури, визначена митна вартість автомобіля марки ІНФОРМАЦІЯ_1, кузов НОМЕР_1 становить 54171 литовських літів, що еквівалентно 18871,62 доларів США, а отже, перевищує 50% суми виплачених ОСОБА_2 коштів.

Визнаючи дії до Волинської митниці неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, не погоджуючись із ціною договору, не мотивував,

 

з

у зв'язку з чим не приймає до уваги вказану у договорі ціну, а визначив митну вартість самостійно, не вказав будь-яких обставин, які б ставили під сумнів договір купівлі-продажу від 16 березня 2006 року.

При цьому суд покликався на ст.266 та ст.267 МК України, тоді як в даному випадку слід керуватися ст.249 МК України, якою передбачено визначення вартості товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України для цілей нарахування податків і зборів.

Відповідно до вказаної статті митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів, тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Зазначені вимоги передбачені також п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 року №1375.

Виходячи із змісту п.п.7, 12, 14 вказаного Порядку. . ., визначення митної вартості товару по угоді (метод №1), на який покликається позивач, стосується лише товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, а тому не міг бути застосований при ввезенні позивачем автомобіля, належного на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2

Відповідно до п.1.2 Порядку роботи відділу контролю митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003р. №685, функції з визначення митної вартості товарів покладені на відділ контролю митної вартості та номенклатури митниці. На Відділ покладаються, зокрема, завдання контролю за правильністю визначення митної вартості як бази митного оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України за угодами купівлі-продажу, міни (бартерні угоди) й на безоплатній основі та обкладаються податками й зборами (обов'язковими платежами); виявлення спроб та недопущення фактів заниження митної вартості з метою недопущення ухиляння від сплати належних податків та зборів (обов'язкових платежів) під час митного оформлення.

Згідно довідки НОМЕР_5 відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці митна вартість автомобіля марки ІНФОРМАЦІЯ_1, кузов НОМЕР_1 становить 54171 литовських літ, що еквівалентно 18,871,62 дол. США.

Оскільки вказана сума перевищує 50% від суми, що була виплачена ОСОБА_2 в зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні за кордоном, то Волинська митниця на законних підставах відмовила у митному оформленні автомобіля, що ввозився позивачем ОСОБА_1, на пільгових умовах зі звільненням останнього від оподаткування.

Таким чином, із-за невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування судом норм матеріального права, постанова суду

підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 207 КАС України, на підставі ст.ст.29, 259 МК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - Волинської митниці задовольнити.

Постанову Ковельського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року у даній справі скасувати.

В позові ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2 до Волинської митниці на неправомірні дії посадових осіб відмовити.

Постанова набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий /-/ Завидовська О.Г.

Судді /-//-/       Данилюк В. А;, Мудренко Л.І.

Оригіналу відповідає:                                       Суддя апеляційного суду        В.А.Данилюк

 .

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація