У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Буцяка З.І., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 390 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 3.04.2014 року.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що рішення суду постановлено з неповним з'ясуванням фактичних обставин справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судом першої інстанції не враховано його щомісячну заробітну плату, розмір якої становить 500 грн., а аліменти у розмірі 390 грн. на кожну дитину ставлять його у важке матеріальне становище.
Крім того, судом було стягнуто з нього аліменти у твердій грошовій сумі, в той час як СК України передбачає, що у разі наявності офіційного місця роботи та заробітку, аліменти присуджуються у частині від заробітку.
Покликається на не врахованння судом тієї обставини, що він на даний час являєся студентом першого курсу Волинської духовної семінарії, що потребує витрат на проїзд та проживання, а також того, що він залишив для дружини будинок і майно для її з дітьми користування та розпорядження.
З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та зменшити розмір аліментів з 390 грн. на 50 грн. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
______________________________________________________________________________________
Справа №563/469/14-ц Головуючий у суді І інстанції - Загородько Н.А.
Провадження № 22-ц/787/2134/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають 2 дочок. Діти проживають з матір'ю. Відповідач проживає окремо від своєї сім'ї, є фізично здоровою особою, інших дітей або осіб, яких зобов`язаний утримувати - не має; він працевлаштований, являється настоятелем Свято-Георгієвського Храму с.Рокитне Костопільського району Рівненської області. Його місячна заробітна плата згідно довідок складає 500 грн.
ОСОБА_1 з вересня 2014року є студентом Волинської духовної семінарії. Із його пояснень у судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що навчання в семінарії є платним.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів з відповідача - батька дітей, суд обґрунтовано покликався на положення ст.ст.180,184 Сімейного кодексу України; рішення суду відповідає і роз'ясненням, які містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сумейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
При визначенні розміру аліментів суд вірно керувався і встановленим Законом України «Про державний бюджет України на 2014рік» розміром прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Доводи ОСОБА_1 щодо не врахування судом того, що він є студентом першого курсу Волинської духовної семінарії, в зв'язку з чим несе витрати на проїзд та проживання, а також те, що він залишив для дружини будинок і майно для її користування та розпорядження, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують наявність у власності останнього будь-якого нерухомого майна. Вступ на навчання до семінарії на платну форму спростовує доводи скарги про скрутне матеріальне становище і не звільняє ОСОБА_1, як батька, від обов'язку утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття в розмірі достатньому для їх повноцінного харчування, фізичного і духовного розвитку, забезпечення необхідними речами повсякденного вжитку.
Рішення суду ухвалено в інтересах дітей сторін, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених у ньому висновків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317,319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Бондаренко Н.В.
Буцяк З.І.
Шимків С.С.