УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 239/500/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014р. по справі № 239/500/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області (далі - УПФУ в м. Новогродівці Донецької області, відповідач), в якому просив: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівка Донецької області щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії державного службовця, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачувалися страхові внески на державне пенсійне страхування. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2013 року.

Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Новогродівка Донецької області щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії державного службовця, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачувалися страхові внески на державне пенсійне страхування.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Новогродівка Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 22.05.2011 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Новогродівці, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року. На підставі заяви позивача та за нормами Закону України «Про державну службу», останньому була призначена пенсія в розмірі 85% від заробітної плати, яка була нарахована з окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок, передбачених ст.37 вищевказаного Закону та Постановою КМУ №865 від 31.05.2000 року.

02 липня 2013 року Міське фінансове управління Новогродівської міської ради видало позивачу, ОСОБА_1, довідку про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, із змісту якої вбачається, що за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію у гр. "Інші виплати" позивачу була сплачена матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексація, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 14-16).

02 липня 2013 року позивач звернулася із довідкою до органу пенсійного фонду для перерахунку пенсії.

Відповідач, керуючись ст. 37 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та на підставі розпорядження від 08.04.2011 року № 27-/К (про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування на 2 роки до 22.05.2013 року), перерахував позивачу пенсію в розмірі 80% від заробітної плати, розмір якої склав - 2785.48 грн.

Разом з тим, відповідач провів нарахування пенсії без урахування виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації.

26.06.2014 р. позивач, в порядку ст. 9 Закону України "Про звернення громадян", звернувся до відповідача з письмовим зверненням (вх.27/07-17) з питання правильності призначення пенсії.

Відповідач 27.06.2014 р., вх.№ 27/Д-17-01-03 (а.с.31), на вказане звернення позивача надав відповідь про те, що пенсія позивачеві нарахована згідно діючого пенсійного законодавства.

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

04 лютого 2003 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року №432-ІУ, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 37-1, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 ВР " Про оплату праці " (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ " Про пенсійне забезпечення " (далі - Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У довідці, наданій Міським фінансовим управлінням Новогродівської міської ради, про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", вказано, що на всі виплати, включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Законів №3723-ХІІ та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону №1058-ІУ та стаття 66 Закону №1788-ХІІ, а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Підтверджуючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів не погоджується з висновками суду про задоволення частини позовних вимог, зважаючи на порушення норм процесуального права.

Так, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернулася до суду першої інстанції з позовною заявою згідно з відміткою поштового штемпеля 02.07.2014 р.

Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягали б захисту лише з 02.01.2014 року.

Згідно з ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії, відповідно позовні вимоги щодо перерахунку пенсій за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року включно, що зумовлює залишення таких позовних вимог без розгляду, а не розгляду по суті.

Виходячи з наведеного, постанова Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014 року підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року включно, з прийняттям щодо такої частини позовних вимог нової ухвали про залишення їх без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм процесуального права, а тому дана постанова підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області задовольнити частково.

Постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014 року по справі № 239/500/14-а скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року включно, прийнявши в цій частині нову ухвалу про залишення позовних вимог без розгляду.

В іншій частині постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 13.08.2014 року по справі № 239/500/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В.

Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.