___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ___________
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Оксентюка В.Н.
суддів Польового М.І., Опейди В.О.
з участю прокурора Редько П.Л.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 13 квітня 2006 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утриманні одна неповнолітня дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі ст.89 КК України не судимий,
Засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 8 /вісім/ років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому залишено попередню - тримання під вартою.
Строк відбування покарання визначено з часу затримання з 17 грудня 2005 року.
Цивільний позов задоволено. Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 400 гривнів збитків.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення наркологічної, психологічної та дактилоскопічної експертиз.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати,
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 16 грудня 2005 року приблизно опівночі, знаходячись в будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, під час розлиття спиртних напоїв з останнім, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки з ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_4 багаточисельні удари кулаками в різні частини тіла, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва і множинними розривами тканини
Справа №11-308 2006р. Головуючий у 1 інстанції Агєєва Є.О.
Ст. 121 ч.2 КК України Доповідач Оксентюк В.А.
2 лівої легені з поперечним переломом грудини в області 5 міжребер'я та крововиливами навколо переломів і крововиливом в ділянці рукоятки грудини і вище її та з розривом лівобічного гемотораксу, крововиливу в підшкірну клітковину та м'язи шиї, множинних переломів рогів під'язикової кістки з крововиливами навколо них, перелому щитовидного хряща з крововиливом навколо нього, закритої тупої травми живота з забоєм органів заочеревного простору (нирок), рани перенісся, синців та садна обличчя, множинних саден живота та множинних синців лівої гомілки з розвитком травматичного шоку, від яких потерпілий помер на місці вчинення злочину. Заподіяні ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і вказані тілесні ушкодження потягнули смерть потерпілого.
Засуджений ОСОБА_2 подав на вирок апеляцію в якій вказав, що сварка та бійка виникла через погрози вбивством його зі сторони потерпілого, коли він зайшов до ОСОБА_4 то останній вже мав деякі тілесні ушкодження, удари потерпілому наносив знаходячись в стані фізіологічного афекту та з метою заспокоєння потерпілого. Після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень сам викликав працівників міліції, написав явку з повиною, в скоєному щиро розкаюється. Прохає вирок суду змінити, застосувати ст.69 КК України і обрати покарання нижче найнижчої межі санкції ст. 121 ч.2 КК України.
Заслухавши доповідача який виклав суть вироку і доводи апеляції, заслухавши засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які апеляцію підтримали, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку.
Із пояснень засудженого ОСОБА_2 які він дав в судовому засіданні вбачається, що 16.12.2005 року він зайшов до будинку потерпілого ОСОБА_4 де разом з потерпілим, свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. Між ним та потерпілим ОСОБА_4 виникла бійка, я якій він вдарив потерпілого кулаком в груди від чого той впав. Через деякий час він виявив потерпілого мертвим.
Такі ж показання щодо обставин справи ОСОБА_2 давав в ході досудового слідства, а саме: в протоколі явки з повиною від 17.12.2005 року, протоколі допиту підозрюваного, а також при відтворенні обстановки та обставин подій /а.с. 21, 83-85, 86-88/. При проведенні вказаних слідчих дій ОСОБА_2 стверджував, що завдав потерпілому декілька ударів в область грудної клітки.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були очевидцями виниклого між засудженим і потерпілим конфлікту в ході досудового слідства та в судовому засіданні ствердили, що конфлікт та бійку розпочав засуджений ОСОБА_2, який наніс кулаком удар потерпілому в груди, звалив на підлогу і продовжував його бити на підлозі. Через деякий час після бійки ОСОБА_2 повідомив, що потерпілий помер від нанесених йому тілесних ушкоджень, /а.с. 154-155/.
Згідно заключення судово-медичної експертизи /висновок НОМЕР_1/ смерть потерпілого ОСОБА_4 наступила від поєднаної тупої травми тіла з
з
множинними переломами ребер, грудини, множинними травмами органів грудної порожнини і заочеревного простору /нирок/ з розвитком травматичного шоку. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих предметів. Найвірогідніше потерпілому було заподіяно не менше семи ударів /а.с. 49-52/, що об'єктивно узгоджується з показаннями засудженого ОСОБА_2 в ході досудового слідства та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як в ході досудового слідства та в судовому засіданні.
Суд першої інстанції дав оцінку вказаним доказам і прийшов до правильного висновку, що тяжкі тілесні ушкодження, які потягнули смерть потерпілого заподіяв останньому ОСОБА_2 і правильно кваліфікував його дії за ст. 121 ч.2 КК України.
Доводи засудженого ОСОБА_2 в тій частині, що на тілі потерпілого ОСОБА_4 ще до бійки були тілесні ушкодження, не грунтуються на матеріалах справи і спростовуються показами ОСОБА_2 в якості підозрюваного, показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заключенням судово-медичної експертизи, /а.с. 83-84, 37-38, 39/.
Доводи апелянта в тій частині, що бійка між потерпілим і ОСОБА_2 виникла через погрозу вбивством зі сторони потерпілого, а також що ОСОБА_2 в момент бійки знаходився в стані афекту не відповідає встановленим судом першої інстанції обставинам справи.
Як вбачається із висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи /а.с. 72-73/, який був досліджений судом першої інстанції в судовому засіданні в момент конфліктної ситуації з потерпілим ОСОБА_2 в стані фізіологічного афекту не перебував, психічними захворюваннями не хворіє, примусового лікування не потребує.
При огляді місця події, який проводився в житловому будинку потерпілого ОСОБА_4 зразу ж після заподіяння йому тілесних ушкоджень /а.с. 11-13/, 14-20/ органами досудового слідства не було виявлено сокири на яку посилається засуджений ОСОБА_2, як на знаряддя погрози йому вбивством зі сторони потерпілого. Очевидці події - свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не підтверджують, що у потерпілого ОСОБА_4 була сокира.
Матеріалами кримінальної справи стверджується, що суперечку та бійку з потерпілим розпочав засуджений ОСОБА_2 і він же заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_2 вбивством, як і відсутні докази, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 заподіяв в стані необхідної оборони чи перевищенні її меж. Тому доводи ОСОБА_2, що причиною бійки була погроза потерпілого, не грунтуються на матеріалах справи і є безпідставні.
Обираючи засудженому покарання суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини і обрав покарання в межах санкції статті 121 ч.2 КК України ближче до мінімального розміру.
Обране судом покарання відповідає вимогам ст.50, 68 КК України є необхідне і достатнє для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
4
Підстав для застосування ст.69 КК України і обрання засудженому покарання нижче від найнижчої межі санкції ст. 121 ч.2 КК України колегія суддів судової палати не знаходить.
Вирок суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
Керуючись ст.365, 366 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 13 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий /-/ Оксентюк В.Н. Судді /-//-/ Польовий М.І., Опейда В.О. Оригіналу відповідає: Суддя апеляційного суду
В.Н.Оксентюк