Справа №11-301 Головуючий у І інстанції: Сіліч І.І.
Ст. 186 ч.З КК України Доповідач: Філюк П.Т.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 20 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюка П.Т., суддів Матвієнко Н.В., Лозовського А.О. прокурора Редька П.П., засудженого ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рожищенського районного суду від 5 квітня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий 18.03.2005 року Рожищенським районним судом за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.І КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік; 19.07.2005 року Рожищенським районним судом за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки і шість місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,
засуджений за ст. 186 ч.З КК України на чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком часткового приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рожищенського районного суду від 19 липня 2005 року - один рік позбавлення волі - і остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
за ст. 162 ч.І КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого цією статтею.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з часу затримання.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 217,65 грн. за проведення судово-психіатричної та наркологічної експертиз.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 7 жовтня 2005 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із проникненням у будинок АДРЕСА_1, Рожищенського району, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я потерпілої, повторно відкрито викрав у ОСОБА_2 гроші в сумі 270 грн., завдавши потерпілій матеріальну шкоду.
Він же, 8 грудня 2005 року в нічну пору доби перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із проникненням у будинок АДРЕСА_1, Рожищенського району, з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для здоров'я потерпілої, повторно відкрито викрав у ОСОБА_2 гроші в сумі 285 грн., завдавши потерпілій матеріальну шкоду.
Він же, 6 січня 2006 року в нічну пору доби перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із проникненням у будинок АДРЕСА_1, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я потерпілої, повторно відкрито викрав у ОСОБА_2 гроші в сумі 275 грн., завдавши потерпілій матеріальну шкоду.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію його дій, просить пом'якшити йому покарання, оскільки потерпіла матеріальних претензій до нього не пред'являє і не всі її показання засуджений вважає правдивими.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який апеляцію підтримав, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляцію засудженого слід залишити без задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна повторно, поєднаному з насильством та погрозою насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаному з проникненням у житло, підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і не оспорюються засудженим у поданій на вирок апеляції.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч.З ст. 186 КК України є правильною. Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 162 ч.І КК України та виправдав його за відсутністю в діях складу злочину, передбаченого цією статтею, про що зазначено в мотивувальній частині вироку, але всупереч ч.5 ст. 335 КПК України не зазначено у резолютивній частині вироку.
При призначення покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та конкретні обставини справи і призначив покарання, необхідне і достатнє для виправлення винного та попередження нових злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 двічі засуджувався за вчинення корисливих злочинів до позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Однак належних висновків він не зробив і вчинив повторно у період іспитового строку на ґрунті алкоголізму тяжкий злочин проти власності щодо особи похилого віку, що, безумовно, характеризує його негативно і свідчить про вперте небажання засудженого стати на шлях виправлення.
При таких обставинах справи суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства, і призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.З ст. 186 КК України та лише частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Рожищенського районного суду від 19 липня 2005 року - один рік позбавлення волі.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Рожищенського районного суду від 5 квітня 2006 року в частині кваліфікації та обраного покарання залишити без зміни.
Доповнити резолютивну частину вироку вказівкою про виправдання ОСОБА_1 за ст. 162 ч.І КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий /підпис/ П.Т.Філюк
Судді /підписи/ Н.В.Матвієнко
А.О.Лозовський
Оригіналу відповідає:
Голова Апеляційного суду Волинської області
П.Т.Філюк