Справа № 11а-261/ 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Миронюк М.Т.
ст.189 ч. 2 КК України Доповідач Силка Г.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 16 червня 2006 р.
Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Силки Г.І.,
суддів Матата О.В., Матвієнко Н.В.
з участю прокурора Артиша Я.Д.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 28 березня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має на утриманні малолітню дитину, працював водієм у приватного підприємця, судимий вироком Ковельського міського суду від 3.09. 2001 року за ч. 2 ст. 2153 КК України (в редакції 1960 року) на 5 (п'ять) років позбавлення волі. Постановою Маневицького районного від 29.03.2004 року замінено невідбуту частину покарання позбавлення волі більш м'яким покаранням - виправними роботами строком на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку щомісячно. Станом на 12.09.2005 року відбув 16 місяців:
засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 03.09.2001 року 8 (вісім) місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку щомісячно, яким відповідно до ч.І ст. 72 КК України відповідає 2 (два) місяці 20 днів позбавлення волі, остаточно визначивши до відбування Кореню Анатолію Сергійовичу 4 (чотири) роки 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття його під варту в залі суду, а строк відбуття покарання постановлено рахувати з 28 березня 2006 року, зарахувавши в цей строк перебування його під вартою з 18 по 29 вересня 2005 року.
Вироком вирішено долю речових доказів, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вимагання передачі майна та вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого ОСОБА_3, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з заподіянням значної шкоди потерпілому.
Вказаний злочин вчинений при слідуючих обставинах. Так на початку вересня 2005 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_4 з проханням вияснити знаходження мотоцикла «ІНФОРМАЦІЯ_1» викраденого в ніч з 30 на 31 серпня 2005 року в мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_3, щоб повернути його власнику.
Після цього ОСОБА_2 зустрівся в місті Ковелі з знайомим, прізвище якого не називає, так як боїться помсти, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, який повідомив, що за повернення мотоцикла потерпілий повинен заплатити 1000 доларів США, із яких 100 доларів США отримає ОСОБА_2 Останній, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи єдиний умисел, направлений на заволодіння грішми ОСОБА_3, зателефонував ОСОБА_4 і повідомив про вказану вимогу, а ОСОБА_4 цю вимогу передав ОСОБА_3 Потерпілий, не погоджуючись із сумою викупу, просив її зменшити, однак ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що викрадачі не погоджуються на зменшення суми і якщо ОСОБА_3 не згідний заплатити за викуп свого мотоцикла названу суму, то мотоцикл буде продано іншій особі за більшу ціну.
10 вересня 2005 року ОСОБА_4, який не був з ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами у зговорі і діяв по проханню потерпілого, передав ОСОБА_3, вищевказану вимогу.
Потерпілий реально оцінивши, що може втратити свій мотоцикл і не бачачи іншого способу повернути своє майно, погодився з даною умовою і попросив ОСОБА_4, узгодити час і місце передачі грошей і мотоцикла, що зробив останній, повідомивши ОСОБА_2
12 вересня 2005 року в м. Ковелі в обідню пору ОСОБА_4, узгодивши перед цим з ОСОБА_2, а останній за попередньою домовленістю з невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, час, місце та спосіб передачі грошей і отримання мотоцикла, попросив ОСОБА_5 взяти гроші у ОСОБА_3 та занести їх ОСОБА_1, який чекав поблизу готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3». Отримавши передані ОСОБА_5 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу долара до гривні на 12 вересня 2005 року становили 5050 грн., ОСОБА_2 перерахував їх і поклав собі в кишеню, частину з яких за його словами передав невстановленому спільнику, а 100 доларів США передав працівникам міліції при його затриманні. Пізніше в цей же день дружина ОСОБА_2 принесла і віддала працівникам міліції 900 доларів США.
В апеляціях на вирок суду засуджений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1, вказують, що судом неправильно застосовано кримінальний закон і безпідставно засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 189 КК України.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 особисто не пред'являв потерпілому жодних вимог майнового характеру та не висловлював погрозу про обмеження прав та законних інтересів ОСОБА_3, так як всі ці дії робив ОСОБА_4 Не враховано судом і те, що ініціатором повернення мотоцикла за винагороду був ОСОБА_4, а 100 доларів США Корень отримав як компенсацію за витрачені час, вартість телефонних розмов і бензин. Суд не звернув уваги і на те, що ОСОБА_3 не є власником мотоцикла.
Просить вирок, яким засуджено ОСОБА_2 за ч.2 ст. 189 КК України скасувати, перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 192 КК України, застосувавши покарання у виді штрафу.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, пояснення засудженого і його захисника, які апеляції підтримали, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні вимагання грошей та вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого ОСОБА_3, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України.
Посилання засудженого і його захисника в апеляціях на неправильне застосування кримінального закону та невідповідністю викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними і об'єктивно спростовується сукупністю наявних доказів.
Як показав потерпілий ОСОБА_3, що в ніч з ЗО на 31 серпня 2005 року в нього з двору був викрадений мотоцикл «ІНФОРМАЦІЯ_1», якого він придбав в м. Ковелі і який не був ще зареєстрований, тому він звернувся до ОСОБА_4, щоб той через своїх знайомих взнав місце знаходження мотоцикла. Через деякий час ОСОБА_4 йому повідомив, що за повернення мотоцикла невідомі хочуть, щоб ним було сплачено 1000 доларів США, в іншому разі мотоцикл продадуть іншій особі та 12.09.2005 року з відому працівників міліції він передав цю суму ОСОБА_5 за повернення мотоцикла.
Потерпілий також ствердив, що 100 доларів, які він передав за викраденого мотоцикла були вилучені в ОСОБА_2, а решту грошей повернула дружина останнього.
Про те, що вказану вимогу сплатити 1000 доларів США за мотоцикл, який був викрадений в ОСОБА_3, а в разі її несплати майно потерпілого буде продано іншій особі передав ОСОБА_4 ОСОБА_2, попередньо домовившись з особами, в яких знаходився мотоцикл, підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_4 Даний факт не заперечує і сам засуджений ОСОБА_2
Крім того, свідок ОСОБА_4 ствердив, що попередньо домовившись з ОСОБА_2 про час, місце і спосіб передачі грошей і повернення мотоцикла 12 вересня 2005 року в м. Ковелі біля готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_3 віддав запропоновану вимагачами суму ОСОБА_5, який передав її ОСОБА_1
Як показав свідок ОСОБА_5, 12.09.2005 року за проханням ОСОБА_4, він взяв 1000 доларів США у ОСОБА_3, десять купюр по 100 доларів кожна і передав їх ОСОБА_1 Останній гроші перерахував і поклав їх у кишеню.
Сам ОСОБА_2, не заперечує про те, що 12.09.2005 року йому ОСОБА_5, передав 1000 доларів США за викрадений мотоцикл в ОСОБА_3
Об'єктивність показань вказаних свідків та потерпілого стверджується протоколом огляду та передачі грошових коштів та актами добровільної видачі цих коштів, з яких видно, що 12 вересня 2005 року ОСОБА_3 надав співробітнику Ковельського МРВ УБОЗ для огляду 10 купюр по 100 доларів США, з яких було переписано серію і номер, здійснено ксерокопіювання та помічено люмінесцентною речовиною «Промінь - 1», котрі при освітленні ультрафіолетовим промінням світяться світло-салатовим кольором (а.с. 15-17).
Саме ці купюри 12.09.2005 року були добровільно видані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (ах. 26, 37).
З протоколу особистого огляду ОСОБА_2, вбачається, що на його долонях, між пальцями, на передпліччі лівої і правої руки, на поверхні футболки, на лівій та правій кишені штанів виявлено яскраве світіння світло-салатового кольору речовини, якою були помічені гроші потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 21-24).
Вищенаведеними доказами спростовуються твердження засудженого і захисника в апеляціях про непричетність ОСОБА_2 до злочину, за який його засуджено.
Є безпідставним також посилання апелянтів в апеляції на те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 189 КК України, так як мотоцикл, який був в нього викрадений та пізніше за якого вимагали гроші, не зареєстрований належним чином в органах ДАІ. Оскільки об'єктивна сторона вказаного злочину полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на це майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не мав права.
Як встановлено судом, мотоцикл, який був викрадений в ОСОБА_3 та пізніше за якого вимагався викуп, був придбаний потерпілим і належав йому на праві приватної власності про що ствердив останній та свідок ОСОБА_4 Даний факт не заперечував і сам засуджений в судовому засіданні. Тому те, що цей транспортний засіб не був зареєстрований в органах ДАІ, для об'єктивної сторони цього злочину немає значення.
Обставини, які б ставили під сумнів достовірність, зібраних у справі доказів, чи правильність висновків суду про винність ОСОБА_2 у злочині, за який його засуджено, не встановлено.
Суд вірно також вказав у вироку, що вчиняючи разом з невстановленими слідством особами вимагання в потерпілого сплатити 1000 доларів за повернення мотоцикла, а в разі їх несплати погрожуючи продати мотоцикл іншій особі ОСОБА_2, діяв з корисливих мотивів, маючи на меті отримати свою частку грошей за повернення мотоцикла, тобто реалізував єдиний умисел групи осіб, направлений на заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_3
Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 189 КК України як вимагання передачі майна та вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого ОСОБА_3, вчинене за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину та даним про його особу та є необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для скасування вироку чи перекваліфікації дій ОСОБА_2 на ч. 2 ст. 192 КК України колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, в порушення ст. 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), суд невірно вирахував заподіяні збитки потерпілому безпідставно вмінивши кваліфікуючу ознаку -заподіяння значної шкоди.
З матеріалів справи видно, що заподіяні збитки потерпілому ОСОБА_3 становлять 5050 грн., а для даної кваліфікуючої ознаки заподіяні збитки повинні були становити 13100 грн. Тому в порядку ч. 2 ст. 365 КПК України підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуюча ознака - заподіяння значної шкоди потерпілому.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судців судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 28 березня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
В порядку ч.2 ст. 365 КПК України виключити з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку - заподіяння значної шкоди потерпілому.
Головуючий: /-/ Силка Г.І.
Судді: /-/ /-/ Матат О.В., Матвієнко Н.В.
Оригіналу відповідає: Суддя апеляційного суду Волинської області
Г.І.Силка
5