УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів КателінаВ.П.
Сінані О.М.
При секретарі Іванові O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Державна житлово - експлуатаційна організація «Кореїз» про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, на рішення Ялтинського міського суду від 02 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком і перешкод в устрої огорожі, відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власницею будинку АДРЕСА_1. Відповідачі в півтора метрах від стіни її будинку, самовільно, без дозволу, з порушенням будівельних норм, збудували капітальну огорожу, заввишки близько 2х метрів. Прохід, що залишився між її будинком і огорожею відповідачів використовується ними для проїзду, проходу і ведення будівництва. В результаті цих дій відповідачів, отмостка, яка існувала біля її будинку розбита, що при випаданні атмосферних опадів призводить до зволоження задньої стіни її будинку, в приміщенні є запах вологості, псується стіна, з'явилися тріщини, будинок поступово руйнується. Спроби встановити огорожу, влаштувати нову отмостку викликають скандали і конфлікти. Рішенням виконавчого комітет Кореїзської селищної ради НОМЕР_1 їй було дозволено пристрій огорожі з сітки-рабиці з тильної сторони будинку АДРЕСА_1, проте реалізувати це рішення не має можливості, оскільки відповідачі всіляко перешкоджають цьому. Просила суд усунути перешкоди в користуванні будинком і зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у відновленні відмостки і в пристрої огорожі з північної сторони будинку АДРЕСА_1 стягнути на її користь суму матеріального збитку в розмірі 3224 грн. і моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
Рішенням Ялтинського міського суду від 02 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Справа № 22-712\2007р. Головуючий в 1 інстанції - Романенко В.В.
Доповідач Іващенко В.В.
ОСОБА_1 усунуті перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 зобов'язані не чинити перешкоди по встановленню огорожі із сітки-рабиці на відстані 1 м від зазначеного будинку. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток в розмірі 3224 грн., моральну шкоду в розмірі 1500 грн., судові витрати в розмірі 1517 грн., а всього 6241 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону. При цьому вказує, що суд не врахував, хто є власником земельної ділянки, на якій розташована огорожа, яка нібито чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою, земельна ділянка Кореїзською селищною радою ОСОБА_1 в користування, або у власність не виділялася. Крім того, вони не згодні із сумою матеріального збитку, оскільки просили суд провести додаткову судово-будівельну експертизі. Також, вказують, що на момент розгляду справ комісія ГЖЕО «Кореїз» склала акт від 22.06.2006 року , яким встановила, що ніяких огорож за вказаною адресою не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга частково обґрунтована, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 і зобов'язуючи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути їй перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1, не чинити їй перешкоди по встановленню огорожі із сітки-рабиці на відстані їм від будинку, і стягуючи на її користь з відповідачів солідарно суму матеріального збитку в розмірі 3224 грн. і моральну шкоду в розмірі 1500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що права ОСОБА_1 порушуються з боку відповідачів, їй завдані матеріальні збитки, спричинена моральна шкода, і тому позов підлягає частковому задоволенню.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в рівних частках на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 (а.с.8,20).
Відповідачі - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є власниками сусіднього будинку АДРЕСА_2.
Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні будинком і відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, ОСОБА_1 обґрунтовувала його тим, що їй, як власниці будинку завдають перешкоди в користуванні, зіпсована відмостка північної стіни, в зв'язку з чим її майну завдана шкода і вона відчуває моральні страждання.
Проте, суд першої інстанції не з'ясував хто власне є власником будинку АДРЕСА_2, оскільки матеріали справи містять дані про те, що власником 3\10 частки будинк АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 15.04.2000 року є ОСОБА_2, а власницею 3\10 частки вказаного будинку є ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.04.2001 року, (а.с.19).
Рішенням виконкому Кореїзської селищної ради НОМЕР_3 ОСОБА_6 було дозволено встановлення капітальної огорожі і влаштування майданчику для автомобіля замість існуючого сараю на при домовій території за адресою АДРЕСА_2.( а.с.37).
Однак, ОСОБА_6 до участі в справі, як власниця будинку АДРЕСА_2, судом першої інстанції не притягувалася, хоча судом вирішено питання також і про її права та обов'язки.
Справа № 22-712\2007р. Головуючий в 1 інстанції - Романенко В.В.
Доповідач Іващенко В.В.
Крім того, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а саме: хто є власником землі, на якій була збудована огорожа, чи була виділена ОСОБА_1 земельна ділянка в користування або у власність Кореїзською селищною радою, чи була виділена земельна ділянка відповідачкам для користування або у власність Кореїзською селищною радою, чи надавався їм дозвіл на проведення будівельних робіт.
Ані позивачка ОСОБА_1, ані відповідачки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не представили суду правовстановлюючих документів про право користування або право власності на земельну ділянку, які б дозволяли їм проводити будівельні роботи по встановленню огорожі.
Проте, положення ч. З ст. 125 Земельного Кодексу України забороняють приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державну реєстрацію.
З матеріалів справи вбачається, що Кореїзська селищна рада до участі в справі судом першої інстанції долучена не була
Також, стягуючи суму матеріального збитку в розмірі 3224 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з висновку експерта НОМЕР_2, який визначив вартість ремонтно-будівельних робіт саме в цьому розмірі.
З висновку експерта також витікає, що домоволодіння АДРЕСА_1 не відповідає вимогам Сніп 11-81 «Будівництво в сейсмічних районах».( а.с.48).
Проте, дійшовши висновку про стягнення з відповідачок суми матеріального збитку в розмірі 3224 грн., суд першої інстанції мав оцінити всі доказі в їх сукупності, оскільки на підставі ч.2 ст. 212 ЦПК України жоден з доказів не має для суду наперед встановленого значення.
З наведеного витікає, що на підставі п.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь в справі.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись 303, 307, п.4 ст. 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду від 02 жовтня 2006 року задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду від 2 жовтня 2006 року - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.