УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

27 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Щестакової Н.В. Суддів:   Летягіної О.В. КателінаВ.П. При секретарі    Галич Ю.Є., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового кооперативу «Муравєй», ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення зборів уповноважених садового кооперативу «Муравєй» про виключення з кооперативу

за   апеляційною   скаргою   ОСОБА_1   на   рішення   Сакського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Садового кооперативу «Муравєй» про визнання незаконним рішення зборів уповноважених садового кооперативу «Муравєй» від 14.12.1997 року про виключення з членів СК „Муравєй" і визнання права користування та володіння земельною ділянкою НОМЕР_1, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1991 року вона був членом СК «Муравєй», обробляла земельну ділянку НОМЕР_1, сплачувала членські внески. У липні 2003 року вона довідалася, що її виключено з членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків.

У квітні 2006 року позивачка уточнила позовні вимоги, надала суду позовну заяву до СК „Муравей" і ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення зборів уповноважених садового кооперативу «Муравєй» від 04.05.2001 року про виключення з кооперативу, поновлення у членах СК „Муравєй" і визнання права користування та володіння земельною ділянкою, закріпленою за ОСОБА_2. Позивачка посилалася на те, що фактично вона була виключена з членів СК на підставі рішення зборів уповноважених від 04.05.2001 року, яким було затверджено рішення правління СК від 15.04.2000 року; збори уповноважених від 04.05.2001 року були останніми щодо вирішення питання про її членство у СК; при вирішенні питання про виключення її з членів СК 15.04.2000 року правління СК перевищило свої повноваження, порушило порядок виключення з членів СК, який встановлений Статутом СК; на засіданні уповноважених 04.05.2001 року питання про її виключення з членів СК фактично не розглядалося, голосування не проводилося (а.с.39-40).

Рішенням і додатковим рішенням суду у позові відмовлено, вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову з тих підстав,

Справа №22-ц-6481 /2006р.                                      Головуючий в 1 інстанції Мельник М.О.

Доповідач Шестакова Н.В.

що судом порушені норми матеріального права; має місце неповне дослідження обставин, які мають значення для справи; доказам дана неналежна правова оцінка; не прийнято до уваги той факт, що рішення про його виключення з кооперативу прийняте з порушенням процедури, передбаченої Статутом кооперативу.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, позивача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка була членом городнього товариства, офіційно земельна ділянка під номером НОМЕР_1 їй не виділялася; після реорганизації городнього товариства у садовий кооператив позивачка не скористалася своїм правом на вступ в члени СК; у наступному позивачка не платила належні внески до СК, не займався освоєнням земельної ділянки, тому СК мав правові підстави виключити позивачку із членів СК; оскільки позивачка пропустила без поважних причин строк позовної давності щодо оскарження рішення зборів уповноважених СК від 04.05.2001 року, позовні вимоги не обгрунтовані. Тобто у зв"язку із пропуском позивачем строку на оскарження рішення зборів уповноважених СК від 04.05.2001 року суд першої інстанції не перевіряв законність зазначеного рішення зборів уповноважених, посилаючись на те, що СК мав правові підстави виключити позивача із членів СК. Інші твердження суду стосуються правовідносин між позивачем і СК та є суперечливими; з одного боку суд зазначив, що позивач не скористався своїм правом на вступ до СК, з другого боку суд зазначив, що позивач не платив належні внескі і не займався земельною ділянкою.

Із змісту мотивувальної частини слідує, що фактично підставою відмови у позові був пропуск строку позовної давності, суд не розглядав питання про незаконність оскарженого рішення зборів уповноважених від 04.05.2001 року з точки зору порушення процедури виключення позивачки з членів СК, яка була встановлена Статутом СК.

Висновки суду не відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.ст.71,75,76 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла до 01.01.2004 року, встановлено строк для захисту права три роки, зазначено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяв сторін і перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Суд першої інстанції зв"язує перебіг позовної давності із днем постановлення рішення про виключення позивача із членів СК, тобто з 04.05.2001 року, що не відповідає вимогам закону стосовно позовної давності. Цей строк необхідно було обчислювати саме з моменту, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права. Аналогічні положення про перебіг строку позовної давності містить ст.261 ЦК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі відсутні докази того, що позивач був присутній на засіданні правління 15.04.2000 року або на зборах уповноважених 04.05.2001 року, або був повідомлений про те, що 04.05.2001 року на зборах уповноважених буде розглянуто питання про його виключення із членів СК, або є наступне повідомлення позивача з боку СК про його виключення з членів СК.

Таким чином, правову оцінку спливу позовної давності необхідно було надати з урахуванням зазначених обставин, а також з урахуванням пояснень позивачки про те, що їй стало відомо про виключення із членів СК на підставі рішення зборів уповноважених від 04.05.2001 року тільки при розгляді справи у суді, але розгляд справи почався у серпні 2005 року.

При огляді оригіналів протоколів зборів уповноважених і членів СК у засіданні суду апеляційної інстанції було встановлено, що фактично відсутні відповідні рішення уповноважених або членів СК про розподіл земельних ділянок між   членами СК, до протоколу зборів уповноважених членів СК від 04.05.2001 року не додано списку уповноважених, які приймали відповідні рішення; сам протокол не містить зазначення відносно кількості уповноважених, які брали участь у роботі зборів, та їх прізвищ; в протоколі відсутні результати голосування, тобто хто голосував „за", хто - „проти", хто -„утримався".

У засіданні суду апеляційної інстанції представник СК не оспорював того, що позивачка була членом СК, оскільки вона має членську книжку (а.с.49), що позивачка бажає визнання за нею права на земельну ділянку, яка потім була частково передана ОСОБА_2, частково закріплена за ОСОБА_3 (земельна ділянка НОМЕР_2).

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідні висновки суду про те, що позивачка не була членом СК і не мала земельної ділянки у СК довільні, ні на чому не грунтуються.

Приймаючи до уваги ці обставини, а також те, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у позові за спливом строку позовної давності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги по суті не розглянуті і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Крім того, якщо буде з"ясовано, що дійсно частку земельної ділянки НОМЕР_1, яка була надана позивачці, у цей час займають ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суду необхідно вирішити питання про залучення до справи ОСОБА_3, інтереси якого зачіпаються при розгляді справи.

Згідно з п.5 ч.1 ст.ЗП ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають уточненню, оскільки по суті захист свого права на користування земельною ділянкою у СК позивач пов"язує із незаконним виділенням зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2, однак позовні вимоги у цій частині неконкретні. Також необхідно вточнити, чи оскаржує позивачка рішення загальних зборів від 14.12.1997 року, приймаючи до уваги те, що у тому рішенні вказане призвіще „ІНФОРМАЦІЯ_1" і не зрозуміло, чи відноситься це рішення до позивачки.

Неконкретність позовних вимог також перешкоджає перевірці усіх доводів позовної заяви.

Таким чином, після уточнення позовних вимог суду першої інстанції слідує розглянути ці вимоги з наданням належної правової оцінки законності рішення зборів уповноважених від 04.05.2001 року з урахуванням процедури виключення із членів СК, яка встановлена Статутом СК.

На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.303,307,п.5 ч.І ст.311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сакського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року і додаткове

рішення того ж суду від 21 серпня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до Сакського міськрайонного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.