Справа №22-а-8146\2006р. Головуючий в 1 інстанції Прищепа O.I.
Доповідач Берзіньш B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш B.C. Суддів: Дралло І.Г. СінаніО.М., при секретарі Іванові O.K., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі адміністративну справу за адміністративним позовом заступника прокурора АР Крим в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах до Гурзуфської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_1 із змінами відповідно до рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_2 про надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд на землях селищної ради за апеляційною скаргою заступника прокурора АР Крим на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Заступник прокурора АР Крим звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах до Гурзуфської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_1 із змінами відповідно до рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_2 про надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд на землях селищної ради.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2006 року зазначений адміністративний позов повернено позивачу з роз'ясненням йому про те, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до суду з позовною заявою відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду, заступник прокурора АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не грунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 проти них заперечував.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так відповідно до ст.ст.195,202ч.1п.3,4 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Із матеріалів справи слідує, що 18.10.2006р. судом першої інстанції постановлено ухвалу, у вступній частині якої зазначено, що це ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, мотивувальна частина містить висновки суду про те, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з обгрунтуванням ст.ст.2,3, 109 КАС України, а в резолютивній частині ухвали указано лише на повернення позовної заяви. Тобто, прийшовши до висновку про відмову у відкритті провадження по справі, що передбачено ст.109ч.1п.1 КАС України, суддя в резолютивній частині ухвали зазначив наслідки, передбачені ст.108ч.З КАС України. Мотивувальна частина ухвали містить також посилання на ч. 1ст. 181 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, а не спірні правовідносини.
Не грунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам справи і висновки суду про те, що заяву належить розглядати в порядку ЦПК України, а не в порядку адміністративного судочинства.
Так згідно з п. 1ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом позову в даній справі є визнання нечинним рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_1 із змінами відповідно до рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_2 про надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд на землях селищної ради. Аналіз суб»єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п. 1ст. 17, ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності відноситься до компетенції адміністративних судів; адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа підсудні окружним адміністративним судам. Проте окружні адміністративні суди на час вирішення цього спору ще не діють.
Відповідно до п.6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, які підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, діє правило розмежування підвідомчості адміністративних справ між судами загальної юрисдикції та господарськими судами за суб"єктною ознакою. Підвідомчість справ визначається залежно від суб»єктного складу сторін по справі без урахування статусу третіх осіб.
Згідно з ст.ст.1,2 Господарського кодексу України відносини, які виникають між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, віднесені до компетенції господарського суду; учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, яки наділені господарською компетенцією.
Підвідомчість господарчому суду справ за позовами юридичних осіб до органів місцевого самоврядування встановлена також ст.ст.1,2 ГПК України.
Таким чином, даний спір не підлягає розгляду загальними місцевими судами і в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.108ч.3п.6 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 195,202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора АР Крим задовольнити частково. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2006 року - скасувати.
Позовну заяву заступника прокурора АР Крим в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах до Гурзуфської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_1 із змінами відповідно до рішення Гурзуфської селищної ради НОМЕР_2 про надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд на землях селищної ради - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду УкраїнАна протязі одного місяця.