АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 червня 2006р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Фідрі О.М.

суддів Оксентюка В.Н., Опейди В.О.

з участю прокурора Смолюка Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника Любомльського міжрайонного прокурора на вирок Любомльського районного суду від 12 квітня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, освіта вища, одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не судимий,

- засуджений за ч.2 ст. 15, ч.І ст.201 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 2000 (двох тисяч) гривень штрафу з конфіскацією предмету контрабанди в дохід держави.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в дохід держави 168 грн. судових витрат.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній -підписку про невиїзд.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати,-

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 3 травня 2005 року, приблизно об 18 годині 30 хв., слідуючи з України в Німеччину через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці в приватних справах в якості пасажира рейсового автобуса «ІНФОРМАЦІЯ_2», реєстраційний номер НОМЕР_1, сполученням «Київ-Кьольн», намагався незаконно, без відповідного дозволу з приховуванням від митного контролю шляхом використання засобів, що утруднюють їх виявлення, перемістити через митний кордон України хрест 8-кінцевий напрестольний «Розп'яття» «Російської імперії» кінця XIX століття, вартістю 15000 гривень, котрий згідно висновку мистецтвознавчої експертизи має історичну та культурну цінність. Однак свій намір ОСОБА_1 не зміг довести до кінця хоча і виконав усі дії, які вважав необхідними для закінчення злочину, оскільки предмет контрабанди був виявлений при митному огляді.

Справа № 1-286 2006р.                               Головуючий у 1 інстанції Мосієвич І .В.

ч.2 ст. 15, ч.І ст.201 КК України               Доповідач Оксентюк В.Н.

Помічник Любомльського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи і правильності кваліфікації дій засудженого вказав на безпідставність застосування судом ст.69 КК України. При обранні міри покарання суд не врахував суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, відношення засудженого до вчиненого злочину, який вини не визнав. Враховані судом пом'якшуючі вину обставини на думку державного обвинувачення істотно не знижують .суспільної небезпечності вчиненого злочину та особи засудженого. Прохає вирок скасувати за м'якістю призначеного засудженому покарання та постановити новий вирок.

Інші учасники судового розгляду вирок суду в апеляційному порядку не оскаржували.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав правильну юридичну оцінку. Факт вчинення засудженим ОСОБА_1 замаху на контрабанду ніким із учасників судового розгляду не оспорюється і даний факт повністю доведений дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Із вироку та матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, хворіє на тяжкі захворювання, на утриманні має двох дітей (а.с.205, 213, 234-235, 370, 372-374)

Вказані обставини суд правильно відніс до пом'якшуючих вину обставин засудженого ОСОБА_1

Обтяжуючих вину обставин по відношенню до нього органами досудового слідства та судом не встановлено.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 в ході досудового слідства та в судовому засіданні не заперечував факту вивезення хреста в Німеччину. Однак, він вважає, що контрабандних дій він не вчинив, оскільки вказаний хрест він придбав в одному із магазинів м.Рівне.

Крім цього, невизнання підсудним вини не є безумовною підставою для відмови у застосуванні ст.69 КК України.

Наведені у вироку пом'якшуючі засудженого вину обставини в їх сукупності суттєво знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та його особу, а тому, на думку колегії суддів судової палати, суд першої інстанції правильно застосував ст.69 КК України. У відповідності до вимог даної статті суд при обранні міри покарання перейшов до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.201 ч.І КК України і обрав покарання не нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в загальній частині Кримінального Кодексу.

Обране покарання є необхідне і достатнє для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 і відповідає вимогам ст.50, 65 КК України.

Підстав для скасування вироку в зв'язку з його м'якістю і постановлення нового вироку колегія суддів судової палати не знаходить.

Керуючись ст.365, 366 КПК України,  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Любомльського районного суду від 12 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію помічника Любомльського міжрайонного прокурора - без задоволення.

Головуючий /-/ Фідря О.М.

Судді /-/ /-/       Оксентюк В.Н., Опейда В.О.

Оригіналу відповідає:        

Суддя апеляційного суду                   Оксентюк В.Н.