УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:                                                                  Луніна С.В.

Суддів:                                                                                       Даніла Н.М.

Чистякової Т.І.

При секретарі:                                                                           Сафіної Ф.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 01.06.200броку,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що житловий будинок літер «А» за адресою АДРЕСА_1 з надвірними спорудами ( туалет, огорожі) належить сторонам по справі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачем були зведені прибудова літ «А-1», літня кухня літ. «Б», тамбур літ «б», сарай літ. «В», гараж літ. «Г» , навіс літ. «Д», навіс літ «Е». сарай літ. «Ж», гараж літ. «З», огорожі. Трудової участі відповідачка в будівництві вказаних об'єктів не приймала. До теперішнього часу побудовані вище перераховані об'єкти не здані в експлуатацію, оскільки відповідачка перешкоджає в цьому. Просив визнати за ним право власності на вказані об'єкти.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги.

Відповідачка та її представник позов не визнали.

Рішенням Центрального районного суду М.Сімферополя від 01.06.2006року позов задоволений частково. За ОСОБА_1 визнано право власності на прибудову літер «А1», літню кухню літер «б», сарай літер «В», гараж літер «З», сарай літер «Ж», навіс літер «Д», огорожі, розташовані АДРЕСА_1.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони та їх представників, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із обгрунтованості позову. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.09.1999року сторонам по справі належить на праві власності в рівних частках житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1. ( а.с.11)

Справа №22- 5929\ 2006р     Головуючий по першій інстанції: суддя - Долженко Ю.П.

                                                        Доповідач: суддя - Чистякова Т.І.

Відповідно до положень ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво. Якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Із матеріалів справи також вбачається, що земельна ділянка, на якій проведено самочинне будівництво не є власністю сторін, порядок користування земельною ділянкою та будинком з надвірними спорудами не визначений. Дозволу на будівництво та відповідних узгоджень від компетентних органів позивач не отримував. Питання про те, чи не порушує самовільне будівництво позивача права інших осіб, суд не з'ясував.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним притягнути до розгляду справи власника земельної ділянки - відповідну раду, оскільки самовільною забудовою земельної ділянки порушуються права власника земельної ділянки, який не був залучений до розгляду справи.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.,303, п.4 ст.311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 01.06.2006року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.