УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Судців: ДанілаН.М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, зацікавлені особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 02 серпня 2006року,
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця державної виконавчої служби в м.Ялта Скопліна А. О. в частині закінчення виконавчого провадження по справі №2-10\02. Просила зобов'язати державного виконавця відмінити постанову про закінчення виконавчого провадження від 02 червня 2006року і виконати рішення Ялтинського міського суду від 21 травня 2002року в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Скопліним А.О. 02 червня 2006року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду по справі №2-10\02.Однак рішення суду не виконане, самовільна металева огорожа не знесена. Таким чином, при закінченні виконавчого провадження по виконанню рішення суду порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали скаргу.
Державний виконавець Скоплінь А.О. у судовому засіданні скаргу не визнав, посилаючись на те, що вимоги Закону України «Про виконавче провадження» ним не порушені.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти скарги.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 02 серпня 2006року скарга задоволена. Суд визнав незаконною бездіяльність старшого державного виконавця державної виконавчої служби в м.Ялта Скоплінь А.О. при виконанні рішення Ялтинського міського суду по справі № 2-10\02р. у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Суд зобов'язав старшого державного виконавця державної виконавчої служби в м. Ялта Скоплінь А.О. відмінити постанову про закінчення виконавчого провадження від 02 червня 2006року по виконанню рішення суду по справі №2-10\02р. і виконати у повному обсязі рішення Ялтинського міського суду від 21 травня 2002року по справі №2-10\02р.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду, як таку, що не відповідає обставинам справи, та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги.
Справа № 22- 7275\ 2006р Головуючий по першій інстанції: суддя - Бондаренко Г.М.
Доповідач: суддя - Чистякова Ті.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, заявницю та її представника, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 21 травня 2002року по справі №2-10\02р. ОСОБА_3 зобов'язана знести самовільну металеву огорожу.
Ухвалою колегії суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду АР Крим від 19 серпня 2002року рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 21 травня 2002року залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати по цивільним справам Верховного Суду України від 04 квітня 2003року у задоволенні касаційної скарги на рішення Ялтинського міського суду від 21 травня 2002року і ухвалу апеляційного суду АР Крим від 19 серпня 2002року відмовлено.
На підставі рішення Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_1 20 квітня 2006року був виданий виконавчий лист. 22 травня 2006року державний виконавець Скоплін А.О. відкрив виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Ялтинського міського суду по справі № 2-10\02р. 01 червня 2006року державним виконавцем ДВС в м. Ялта Скопліним А.О. складений акт при виконанні виконавчого листа по справі №2-10\02р., згідно якого боржник добровільно і своєчасно виконав рішення суду від 21 травня 2002року, а саме: знесена самовільна металева огорожа. 02 червня 2006року старшим державним виконавцем виконавчої служби в м.Ялта АР Крим Скопліним А.О. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа: виконавчого листа №2-10\02р., оскільки боржник рішення суду виконав добровільно.
Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що самовільна металева огорожа ОСОБА_3 не знесена. Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
В рішенні Ялтинського міського суду від 21.05.2002року ОСОБА_3 зобов'язана знести самовільну металеву огорожу. Яку саме огорожу необхідно знести в рішенні суду не вказано. Виконавчий лист також не містить вказівок на те, яку саме огорожу необхідно знести.
Сторони не заперечували, що металеву огорожу біля сараю ОСОБА_3 знесла, цей факт підтверджується актом державного виконавця від 01.06.2006року ( а.с. 12)
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Сторони виконавчого провадження за роз'ясненням рішення суду не звертались. Державний виконавець також не звертався за роз'ясненням рішення суду, хоча відповідно до вищевказаної норми закону звернення до суду за роз'ясненням рішення суду є правом, а не обов'язком державного виконавця.
За таких обставин, висновки суду щодо задоволення скарги не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.3 ч.І ст.309ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і ухвалення нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.303,п.З ч.І ст. 309, 314, 315, 317, 387 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 02 серпня 2006року скасувати. Постановити нову ухвалу. В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.