УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Шестакової Н.В. Суддів   Кателіна В.П. Сінані О.М. При секретарі   Буровій Г.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа прокурор м.Ялта, про захист майнових прав, повернення вартості вкраденого майна, стягнення матеріальної та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 08 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 08 червня 2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа прокурор м.Ялта, про захист майнових прав, повернення вартості вкраденого майна, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи; судом дана невірна оцінка матеріалам справи; рішення суду також не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач згідно з дорученням від 02 серпня 1997 року був уповноважений ОСОБА_3 розпоряджатися автомашиною БМВ-3210, державний номер НОМЕР_1; цю автомашину позивач подарував відповідачу на день народження, що підтвердили свідки і що зафіксовано у постанові слідчих органів; вина відповідача у скоєнні крадіжки автомашини не встановлена.

Висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, позивач за дорученням власника зазначеної автомашини з серпня 1997 року до 12 лютого 2000 року мав право розпоряджатися автомашиною, у тому числі, продати її, обміняти або подарувати.

За стверженням позивача, на протязі травня-липня 2001 року зазначена автомашина була розукомплектована ОСОБА_4 у гаражі, який належав відповідачу, у зв"язку з чим позивачу як власнику майна спричинена матеріальна та моральна шкода.

Справа № 22-8254/2006р.                                    Головуючий по першій інстанції

Бондаренко Г.М.

                                   Доповідач Шестакова Н.В.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до ст.396 ЦК України правом захисту права на чуже майно на підставі положень глави 29 ЦК України користується особа, яка має речове право на чуже майно.

Між тим, дія доручення щодо розпорядження спірною автомашиною закінчилася ще до 12 лютого 2000 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин позивач не мав права на судовий захист своїх речових прав на чуже майно.

Суд першої інстанції обговорював порушення майнових прав позивача як законного володільця автомашини і дийшов висновку про те, що позивач подарував цю автомашину відповідачу, хоча необхідно було залучити до справи дійсного власника автомашини ОСОБА_3 (а.с.12) і розв"язати спір за його участю.

Фактично суд першої інстанції вирішив питання про права та обов"язки особи, яка не брала участь у справі.

Крім того, суд не врахував, що обставини дарування автомашини встановлюються не постановою слідчих органів і не показаннями свідків, а договором дарування, укладеним у відповідній формі. Тому посилання суду на постанову слідчіх органів як доказ того, що позивач подарував автомашину відповідачу, не можна вважати обгрунтованою.

Колегія суддів також вважає, що висновки слідчіх органів про відсутність складу злочину у діях відповідача або ОСОБА_4 самі по собі не виключають захисту права власника або законного володільця автомашини у цивільних відносинах відповідно до норм Закону України „Про власність" і ст.391 ЦК України, якщо зазначене майно знаходиться у цих осіб без правових підстав.

Суду першої інстанції також необхідно уточнити позовні вимоги і у разі необхідності залучити до справи ОСОБА_4, який за змістом постанов (а.с.18,19) приймав участь у знищенні автомашини.

Як встановлено п.4 ч.І ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,п.4 ч.І ст.311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду АРК від 08 червня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до Ялтинського міського суду.

Ухвала набирає законної сили  з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення