Справа № 2-1642/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2008 року    

Подільський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого - судді - Декаленко B.C. при секретарі - Теренчук А.П.

з участю представника  позивача - Жулідової І.С.  представника відповідача- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним ,  зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» про визнання права власності   ,  суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ,  мотивуючи свої вимоги тим ,  що 03 грудня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галерея сучасного і декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» уклав з Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва договір купівлі-продажу нежилого приміщення,  відповідно до умов якого купив нежиле приміщення по Андріївському узвозу,  34 - А в місті Києві,  загальною площею 118, 3 кв.м.  та зобов'язувався заплатити Відділу приватизації за це приміщення 790 393,  20 гривень протягом одного календарного місяця з моменту укладення вказаного договору.

27 грудня 2007 року з метою пошуку грошових коштів для оплати приміщення ним позивачем з ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» укладено договір про надання кредиту №021/01-07 KB,  згідно умов якого ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» надав йому позивачу кредит в сумі 791 000, 00 грн. строком до 10 січня 2008 року. В якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань з повернення кредитних коштів 27 грудня 2007 року було укладено договір поруки № 018/03-07 KB,  положення якого встановлювали можливість пред'явлення ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» вимоги з оплати кредиту до поручителя позивача - громадянина України ОСОБА_2 .

10 січня 2008 року,  в день настання строку повернення заборгованості за кредитом,  у зв'язку з відсутністю грошових коштів на його рахунках ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» пред'явив вимогу з оплати кредиту до поручителя - відповідача у даній справі. Того ж дня відповідачем було здійснено погашення заборгованості позивача за кредитом шляхом внесення до каси ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» грошової суми 796451,  56 грн.,  з яких 791 000, 00 грн. - розмір основного зобов'язання - кредиту та 5 491,  56 грн. - нараховані проценти.

14 січня 2008 року ними позивачем та відповідачем на виконання зазначених вище кредитного та договору поруки укладено договір про право вимоги,  відповідно до умов якого позивач зобов'язувався повернути відповідачу суму коштів сплачених в рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 796 451,  56 грн.,  а відповідач зобов'язувався прийняти таке виконання позивачем своїх зобов'язань. При цьому сторони встановили строк погашення заборгованості позивачем - до 25 січня 2008 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача сторони домовились не пізніше п'яти робочих днів з моменту підписання договору про право вимоги укласти договір іпотеки,  за яким передати належне позивачеві приміщення відповідачу в іпотеку з можливістю звернення

стягнення   на   вказане   приміщення   у   випадку   неповернення   суми   заборгованості  у встановлений строк шляхом набуття відповідачем права власності на приміщення.

8 січня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С.  було посвідчено договір іпотеки нерухомого майна,  згідно умов якого іпотекодавець - позивач передав іпотекодержателю - відповідачу вищевказане приміщення в іпотеку з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань з повернення суми заборгованості за договором про право вимоги від 14.01.2008 року.

25 січня 2008 року відповідач звернувся до позивача з вимогою про оплату суми сплаченої ним заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків загальним розміром у 796 451,  56 грн. У зв"язку з відсутністю грошових коштів на власному підприємстві позивач попросив відповідача надати йому відстрочення з оплати вказаної суми,  однак останній не погодився з пропозицією ,  а 28 січня 2008 року відповідач звернувся до них з вимогою передати правовстановлюючі документи на приміщення,  оскільки він вважає себе новим власником приміщення на підставі договору про право вимоги від 14.01.2008 року та договору іпотеки від 18.01.2008 року.

Посилається на те ,  що вважає вимоги відповідача з передачі йому права власності на приміщення безпідставними,  а його дії з витребування правовстановлюючих документів на приміщення такими,  що порушують його право власності на зазначене приміщення,  оскільки відповідно до п. 10.1.2 чинної редакції Статуту директор мав право підпису угод від імені Товариства,  сума яких не перевищує 10 000, 00 грн. У випадку перевищення суми угоди вказаного розміру потребується згода загальних зборів учасників товариства.

Директор Савченко Т.В. всупереч встановленого Статутом порядку було підписано договір   іпотеки   від   18.01.2008   року     без   відповідного   рішення   загальних   зборів.

Посилання в преамбулі зазначеного договору іпотеки на те,  що директор діє на підставі протоколу загальних зборів учасників від 12 січня 2007 року не відповідає дійсності,  оскільки вказаним протоколом директор Савченко Т.В. була уповноважена підписувати будь-які угоди лише в період проведення процедури приватизації. Підписання договору іпотеки відбулося 18 січня 2008 року,  в той час як договір про приватизацію приміщення було підписано 03 грудня 2007 року,  отже,  процедура приватизації на момент підписання договору іпотеки була вже завершена,  і тому директор Савченко Т.В. не була уповноважена підписувати договір,  який зобов'язує ТОВ «ГСДМ «ТРИПТИХ» на суму,  що перевищує 10 000, 00 грн.

Зазначає ,  що Статут встановлює певні обмеження щодо повноважень директора з укладення від імені товариства право чинів ,  і оскільки ТОВ «ГСДМ «ТРИПТИХ» не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності в розумінні ч. 2  ст.  203 ЦК України,  а у відповідності до ч. 1  ст.  215 ЦК України недодержання в момент укладення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені,  зокрема,  ч. 2  ст. 203 ЦК України,  є підставою недійсності правочину,  то договір іпотеки нерухомого майна від 18.01.2008 року є недійсним.  Згідно  ст.  216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків,  крім тих,  що пов'язані з його недійсністю.

Вважають, що вимоги відповідача з передачі йому у власність приміщення,  що ґрунтуються на договорі іпотеки від 18.01.2008 року,  який є недійним з моменту його укладення,  є безпідставними та такими,  що порушують їх право власності на приміщення.

В зв'язку з вищевикладеними обставинами вимушені звернутись до суду ,  оскільки вирішення іншим чином неможливе.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача ,  мотивуючи свої вимоги тим ,  що 18 січня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С.  було посвідчено договір іпотеки нерухомого майна,  згідно умов якого ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» (іпотекодавець) передав йому (іпотекодержателю) в іпотеку нежиле приміщення по Андріївському узвозу,   34 - А в місті Києві,  загальною площею  118, 3  кв.м.   в якості

забезпечення виконання своїх зобов'язань з повернення суми заборгованості за договором про право вимоги від 14.01.2008року.

Зазначає ,  що відповідно до п. 4 вказаного договору про право вимоги: «...у випадку,  якщо боржник (ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ») не виконує свої зобов'язання з повернення поручителю (ОСОБА_2) суми заборгованості у встановлений п. 2 цього Договору строк,  він-поручитель має право отримати задоволення забезпеченої іпотекою вимоги про повернення суми заборгованості шляхом набуття права власності на предмет іпотеки,  зазначений у п.3 цього Договору».

Укладаючи договір про право вимоги,  сторони у даній справі погодили,  що у разі неповернення ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» до 25 січня 2008 року йому грошової суми він має право отримати задоволення своїх вимог з повернення грошових коштів шляхом набуття права власності на зазначений вище предмет іпотеки.

Не отримавши у встановлений в договорі про право вимоги строк грошових коштів він звернувся до ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» з вимогою про передачу йому всіх необхідних для оформлення права власності на предмет іпотеки документів.

В порушення укладеного у відповідності до вимог чинного законодавства України договору про право вимоги,  обов'язковість для виконання сторонами якого гарантується  ст.  629 ЦК України та до того ж забезпечується договором іпотеки від 18 січня 2008 року,  ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» звернулося до суду з вимогою про визнання договору іпотеки недійсним.

Вважає дії ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» такими,  що спрямовані на порушення досягнутих сторонами та зафіксованих у відповідних укладених договорах домовленостей,  та на ухилення від виконання ТОВ «Галерея сучасного декоративного ми'стецтва «ТРИПТИХ» взятих на себе зобов'язань.

Посилається на те ,  що фактично ТОВ «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» намагається в судовому порядку визнати себе неповноважною для розпорядження предметом іпотеки особою. З метою уникнути виконання зазначених вище зобов'язань відповідач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.  Оскільки вирішення спорку мирним шляхом неможливо вимушений звернутись до суду з вказаним позовом та визнати за ним право власності,  як добросовісного набувача майна відповідача,  оскільки були повністю виконані умови кредитного договору та договору поруки ,  а відповідачем в порушення досягнутих домовленостей порушуються умови укладеного договору іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з вищевикладених підстав ,  обгрунтувавши пояснення ,  просить вимоги задовольнити,  в задоволенні зустрічного позову відмовити ,  оскільки вимоги не грунтуються на чинному законодавстві та не можуть бути задоволені судом.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав ,  обгрунтувавши пояснення ,  просить вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі наданих доказів задовольнивши зустрічний позов та визнати право власності за позивачем по зустрічному позову, оскільки є добросовісним набувачем майна та вимоги позивача по зустрічному позову підтверджуються доказами і спростовують доводи позивача за первісним позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін ,  дослідивши надані суду докази ,  суд приходить до висновку ,  що позов позивача задоволенню не підлягає , зустрічницй позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до  ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або порушення.

Згідно  ст.  16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні 03 грудня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галерея сучасного і декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» уклав з Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва договір купівлі-продажу нежилого приміщення,  відповідно до умов якого придбав нежиле приміщення по Андріївському узвозу,  34 - А в місті Києві,  загальною площею 118, 3 кв.м.  та зобов'язувався заплатити Відділу приватизації за це приміщення 790 393,  20 гривень протягом одного календарного місяця з моменту укладення вказаного договору.

З наданих суку матеріалів вбачається ,  що 27 грудня 2007 року з метою пошуку грошових коштів для оплати приміщення позивачем з ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» укладено договір про надання кредиту № 021/01-07 KB,  згідно умов якого ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» надав йому позивачу кредит в сумі 791 000, 00 грн. строком до 10 січня 2008 року. В якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань з повернення кредитних коштів 27 грудня 2007 року було укладено договір поруки № 018/03-07 KB,  положення якого встановлювали можливість пред'явлення ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» вимоги з оплати кредиту до поручителя позивача - громадянина України ОСОБА_2 (а.с. 13-19 ).

Встановлено ,  що 10 січня 2008 року,  в день настання строку повернення заборгованості за кредитом,  у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках позивача ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» пред'явив вимогу з оплати кредиту до поручителя -відповідача у даній справі,  та в той же день відповідачем було здійснено погашення заборгованості позивача за кредитом шляхом внесення до каси ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» грошової суми 796451,  56 грн.,  з яких 791 000, 00 грн. - розмір основного зобов'язання - кредиту та 5 491,  56 грн. - нараховані проценти (а.с. 24 )..

14 січня 2008 року між позивачем та відповідачем на виконання зазначених вище кредитного та договору поруки укладено договір про право вимоги,  відповідно до умов якого позивач зобов'язувався повернути відповідачу суму коштів сплачених в рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 796 451,  56 грн.,  а відповідач зобов'язувався прийняти таке виконання позивачем своїх зобов'язань і строк погашення заборгованості позивачем - до 25 січня 2008 року. Крім того ,  з метою забезпечення виконання зобов'язань позивача сторони домовились не пізніше п'яти робочих днів з моменту підписання договору про право вимоги укласти договір іпотеки,  за яким передати належне позивачеві приміщення відповідачу в іпотеку з можливістю звернення стягнення на вказане приміщення у випадку неповернення суми заборгованості у встановлений строк шляхом набуття відповідачем права власності на приміщення ( а.с. 25 ),  що не оспорюється представником позивача в суді.

З наданих суду договору іпотеки ( а.с. 26-28 ) вбачається ,  що 8 січня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С.  було посвідчено договір іпотеки нерухомого майна,  згідно умов якого іпотекодавець - позивач передав іпотекодержателю - відповідачу вищевказане приміщення в іпотеку з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань з повернення суми заборгованості за договором про право вимоги від 14.01.2008 року.

25 січня 2008 року відповідач звернувся до позивача з вимогою про оплату суми сплаченої ним заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків загальним розміром у 796 451, 56 грн.(а.с. 29).

28 січня 2008 року відповідач звернувся до позивача з вимогою передати правовстановлюючі документи на приміщення,  оскільки вважає себе новим власником приміщення на підставі договору про право вимоги від 14.01.2008 року та договору іпотеки від 18.01.2008 року.

Судом встановлено і не спростовано в судовому засіданні представником позивача ту обставину ,  що спірний договір іпотеки було укладено сторонами у даній справі з метою забезпечення зобов'язань позивача з повернення відповідачу грошових

коштів на суму 796451,  56 грн.,  що виникли на підставі договору про право вимоги від 14.01.2008року внаслідок виконання відповідачем договору поруки № 018/03-07 KB від 27.12.2007оку.,  укладеного в забезпечення виконання договору про надання кредиту № 021/01-07 KB від 27.12.2007року.

Як зазначається в преамбулі договору про право вимоги його було укладено на подальше врегулювання правовідносин сторін,  які виникли на підставі зазначених вище кредитного та договору поруки.

У відповідності до  ст.  556 ЦК України до поручителя,  який виконав зобов'язання,  забезпечене порукою,  переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні.

Отже,  договір про право вимоги не є новим самостійним зобов'язанням сторін по даній справі,  а є продовженням правовідносин,  що виникли та продовжували існувати внаслідок укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч.2  ст.  92 ЦК України - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи,  які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч.3  ст. . 92 ЦК України - орган або особа ,  яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені,  зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи,  добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З наданого суду протоколу загальних зборів ТОВ « Галерея сучасного декоративного мистецтва « ТРИПТИХ « від 12.01.2007 року ( а.с. 10-12 ) вбачається ,  що відповідно до п.2 питання третього порядку денного протоколу загальних зборів Учасників Товариства «...директору Товариства Савченко Т.В. надається право на власний розсуд підписати відповідний кредитний договір чи договір займу,  позики,  поворотної фінансової допомоги або інший правочин,  який передбачає залучення для Товариства грошових коштів,  на умовах,  що звичайно висуваються для такого роду правочинів,  в тому числі допускаючи умови про забезпечення виконання зобов'язань Товариства з повернення залучених грошових коштів шляхом передачі кредиторові в заставу або іпотеку приміщення або майнових прав на приміщення,  право власності на яке набуватиметься в майбутньому,  для чого директору Товариства Савченко Т.В. надається право підпису відповідного договору застави або іпотеки,  а також вчинення інших дій,  необхідних для належного виконання забезпечення Товариства кредитними ресурсами для оплати приміщення в процесі його приватизації.

Судом встановлено і не спростовано в суді представником позивача за первісним позовом ,  що саме з метою забезпечення повернення позивачем грошових коштів,  які були отримані ним для оплати приміщення в процесі його приватизації,  сторонами було укладено спірний договір іпотеки,  отже,  твердження позивача про те,  що директор не мав повноважень укладати договір іпотеки через відсутність відповідного рішення загальних зборів учасників спростовується наданими доказами і не може бути прийнято судом до уваги ,  як підстава для задоволення вимог позивача щодо визнання недійсним договору іпотеки.

Крім того відповідно до  ст.  1 Закону України «Про нотаріат»- нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб,  на які покладено обов'язок посвідчувати права,  а також факти,  що мають юридичне значення,  та вчиняти інші нотаріальні дії,  передбачені цим Законом,  з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частина 2  ст.  54 зазначеного Закону встановлює,  що нотаріуси та інші посадові особи,  які вчиняють нотаріальні дії,  перевіряють,  чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,  затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 p. N 20/5 «при посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб,  які беруть участь в угодах».

Відповідно до  ст.  .203 ЦК України -особа яка вчиняє правочин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Суд вважає ,  що посвідчуючи договір іпотеки нотаріусом було перевірено не лише відповідність змісту договору вимогам чинного законодавства та дійсному наміру сторін,  а й з'ясовано обсяг цивільної дієздатності сторін та достатності повноважень директора Савченко Т.В. підписувати даний договір іпотеки.

Відповідно до  ст. .629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд оцінюючи в сукупності надані докази ,  приходить до висновку ,  що вимоги позивача по первісному позову не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і підстав для їх задоволення не вбачається ,  вимоги позивача по зустрічному позову ґрунтуються на чинному законодавстві ,  знайшли своє доведення в судовому засіданні і тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного ,   ст. хт . 15, 16,  92, 203,  215-216,  330, 391, 386, 556,  629 ЦК України ",  керуючись  ст.  ст.  10, 11, 88,  208, 209,  213-215,  217- 218, 223 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея сучасного декоративного мистецтва «ТРИПТИХ» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити - визнати за ОСОБА_2 право власності на нежиле приміщення по вул. Андріївському узвозу ,  34-А в м.  Києва , загальною площею 118, 3 кв.м.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.