Справа №22Ц- 665/2008

Головуючий у 1 інстанції Цвіркуна Ю.І.

Категорія 32                                                                      

Доповідач  у  II  інстанції     Суханової Є.М.

УХВАЛА

іменем України

20 березня 2008 року                                                                                                     м.  Київ

Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді:    Данілова О.М. ,

суддів:                                Суханової Є.М. ,  Поліщука М. А.,

при секретарі                    Сторожук І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1,  третя особи- Орган опіки та піклування Переяслав-Хмельницької міської ради: - ОСОБА_3,  Переяслав-Хмельницька міська державна нотаріальна контора про визнання угоди недійсною;

встановила:

Позивачка звернулась з позовом до відповідачки,  в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_4та ОСОБА_1від 20.07.2003 року,  посилались на те,  що даний договір був укладений всупереч вимогам чинного законодавства,  з порушенням прав неповнолітньої особи та був вчинений особою,  яка на момент його укладання не розуміла зміст та значення своїх дій.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 8 серпня 2007 року позов було задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_4. та ОСОБА_1від 20.07.2003 року.

Покладено обов»язок на ОСОБА_1. повернути ОСОБА_5. жилий будинок жилою площею 43, 70 кв.м,  що знаходиться за АДРЕСА_1,  що був предметом договору купівлі-продажу від 20.07.2003 року,  який визнано недійсним.

Покласти обов»язок на ОСОБА_4та його піклувальника ОСОБА_2повернути ОСОБА_16675 грн.,  коштів,  що були нею сплачені по договору купівлі-продажу будинку.

Не погодившись з висновками,  наведеними в рішенні суду,  апелянт звернулась з апеляційною скаргою,  в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким в задоволені позову позивачки відмовити.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  вважає,  що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов позивачки,  суд обґрунтовував свої висновки на зібраних по справі доказах,  поясненнях сторін та свідків,  визначив правовідносини сторін та застосував законодавство,  яке їх регламентує.

Так,  судом було встановлено,  що між сторонами було дійсно укладено договір купівлі-продажу від 20.07.2003 року,  на підставі якого,  ОСОБА_4. передав позивачці будинок АДРЕСА_1 у власність.

Але,  укладаючи договір про відчуження майна на користь позивачки,  були грубо порушені норми цивільного законодавства,  а саме,  як встановлено,  з матеріалів справи актом судово-психіатричної експертизи №61 від 07.05.2007 року ОСОБА_4. страждає та страждав під час укладання правочину 20.07.2003 року на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії,  зазначена хвороба позбавляла його,  на момент укладання договору та позбавляє його зараз,  розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с. 69-70).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27.06.2006 року ОСОБА_4. визнано обмежено дієздатним (а.с. (-10).

30.08.2006 року ОСОБА_2. призначено піклувальником над її батьком ОСОБА_4. (а.с.  11-12). На момент укладання угоди дочка ОСОБА_4.-відповідачка ОСОБА_2. була неповнолітня,  а тому відчуживши будинок,  в якому вона проживала,  без її згоди або згоди її представника чи органу опіки та піклування,  ОСОБА_4. порушив права дитини,  залишивши її без місця проживання.

Керуючись вимогами  ст.  48 ЦК України ( в редакції 1963 року),  що діяв під час

укладання угоди,  суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність визнання договору

купівлі-продажу                                          будинку                                                  недійсним.

Апелянт намагаючись спростувати висновки суду,  посилається на ту обставину,  що ОСОБА_4. розпорядився тільки своїм майном,  яке йому належало на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом,  яке він отримав після смерті своєї матері,  у зв»язку з чим вона вважає,  що при укладанні договору купівлі-продажу будинку була не потрібна згода його дружини.

Разом з тим,  ця позиція апелянта спростовується преюдиційним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2004 року,  яке набрало законної сили,  яким було відмовлено ОСОБА_3. (дружини ОСОБА_4.) в задоволенні позову про визнання права власності на 1/2 частину спірного житлового будинку. Але,  колегія судді,  вивчивши матеріали справи та зазначеного рішення суду,  встановила,  що судом,  хоча й відмовлено в задоволенні позову,  але визнано,  що позивачка має право не на Уг частину будинку,  а на меньшу,  вартість якої стягнуто з ОСОБА_4. на її користь цим же рішенням суду,  тобто,  обставини встановлені в цьому рішенні суду свідчать про те,  що спірний будинок не цілком належав ОСОБА_4.,  на момент укладання оскаржуваного договору,  а тому він на підставі вимог  ст.  61-65 Сімейного Кодексу України повинен був при відчуженні будинку,  погодити з дружиною укладання угоди з апелянтом.

Апелянт далі посилається на те,  що під час підписання договору,  ОСОБА_4. не стан психічного стану здоров'я не викликав сумнівів. Колегія суддів,  не може базувати свої висновки поясненнями позивачки щодо стану здоров»я,  так як його психічна хвороба підтверджена висновками спеціалістів-експертів,  які зробили свій висновок на підставі сукупності документів,  наданих ним при проведенні експертизи.

Інших підстав для скасування рішення суду,  апелянт не навела,  тому колегія суддів,  керуючись  ст.  303 ЦПК України не може її задовольнити.

Рішення суду законне,  обґрунтоване та базується на сукупності всіх доказів по справі,  яким суд надав належну правову оцінку.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.   ст.  301, 303, 305, 307,  308 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1,  трет»я особа-Орган опіки та піклування Переяслав-Хмельницької міської ради: - ОСОБА_3,  Переяслав-Хмельницька міська державна нотаріальна контора про визнання угоди недійсною залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.