ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/6795/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" Національної технічної корпорації "Інститут монокристалів" Національної академії наук України про стягнення заборгованості, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" Національної технічної корпорації "Інститут монокристалів" Національної академії наук України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" Національної технічної корпорації "Інститут монокристалів" Національної академії наук України в якому просив стягнути з останнього на користь управління заборгованість за період з 01 квітня 2012 року по 30 липня 2012 року в сумі 82 969,20 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України, зареєстровано як юридична особа 21 травня 1993 року, присвоєно ідентифікаційний код 14308827, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, місцезнаходження реєстраційної справи: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація.
Листами від 28 квітня 2012 року №3772/03, від 17 травня 2012 року №4131/03, від 21 червня 2012 року №5617/03, від 18 липня 2012 року №6650/03 Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва відповідачу було направлено повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за березень-липень 2012 року на загальну суму 82 969,20 грн.
Згідно з довідкою про заборгованість Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України з відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, згідно з якою заборгованість відповідача не сплачена та складає 82969,20 грн.
Пунктом 2 статті 13 розділу 15 Перехідних положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі - Закону №1977-ХІІ), та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом № 1977-ХІІ.
Статтею 24 Закону № 1977-ХІІ передбачено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема, для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Прийнятою відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону № 1977-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що науковим працівникам, які працювали у ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної Академії наук України, призначено пенсію відповідно до Закону № 1977-ХІІ, яким врегульовано пенсійне забезпечення та соціальний захисту наукових працівників.
Як встановлено судом, відповідач є небюджетною установою, відповідно до довідки Державного комітету статистики України № 154401 форма фінансування установи - госпрозрахункова.
На підставі наведеного суди прийшли до вірного висновку, що на відповідача у цій справі як небюджетну установу поширюється дія норм частини п`ятої статті 24 Закону № 1977-ХІІ та приведеного вище Порядку щодо фінансування різниці за рахунок його коштів.
А тому, визначений розмір різниці між сумою пенсії призначеної за Законом № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача як державної небюджетної установи, підлягає відшкодуванню останнім.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" Національної технічної корпорації "Інститут монокристалів" Національної академії наук України залишити без задоволення, а постанову Миронівського районного суду Київської області від 09 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: