ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року Справа № 910/12971/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого,
Корнілової Ж.О. - доповідача,
Чернова Є.В.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014
у справі№ 910/12971/13 Господарського суду міста Києва
за позовомзаступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Державна казначейська служба України в особі Головного управління
Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим - третя особа 1, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим - третя особа 2, ОСОБА_5 - третя особа 3; третя особа: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" - третя особа 4
про стягнення 248682,33 грн.
за участю від прокуратури:
Прокурор Гудименко Ю.Д. (посвідчення № 014715 від 21.01.2013),
від відповідача:Забара Ю.С. (довіреність № б/н від 03.03.2014),
від третіх осіб:не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіки Крим у липні 2013 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, ОСОБА_5; третя особа: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" про стягнення 248682,33 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/12971/13 (суддя Босий В.П.) позов заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіки Крим задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна" на користь Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим грошові кошти у розмірі 248682,33 грн., судовий збір - 4973,65 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 910/12971/13 (склад колегії суддів: Власової Ю.Л. - головуючого, Самсіна Р.І., Хрипуна О.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/12971/13 залишено без змін.
Рішення та постанова мотивовані тим, що підстава, на якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" отримало грошові кошти у розмірі 248682,33 грн., відпала внаслідок визнання недійсними та скасування прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" зобов'язане повернути Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим вказану суму грошей.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/12971/13, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийнято та призначено до розгляду на 14.10.2014.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши прокурора, представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої та апеляційної інстанцій встановили, що між відповідачем та третьою особою 4, 10.12.2010 укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, третя особа 4 продала відповідачу права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори, а відповідач прийняв такий кредитний договір та зобов'язався сплатити на користь третьої особи 4 винагороду.
Згідно з пунктом 3.3. вказаного договору, відповідач набуває усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій.
Відповідно до додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю, третьою особою 4 передані відповідачу права вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_9
Між третьою особою 4 та відповідачем 10.12.2010 укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого, у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 10.12.2010 між третьою особою 4 та відповідачем, за яким третя особа 4 передала відповідачеві права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до даного договору, укладених між третьою особою 4 та позичальниками третьої особи 4, що забезпечені іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься в додатку №1 до даного договору, укладених між третьою особою 4 та боржниками/третіми особами, третя особа 4 передала та відступила відповідачеві сукупність прав, належних третій особі за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставлене майно.
Відповідно до додатку 31 до договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010, третя особа 4 відступила відповідачу права вимоги за договорами забезпечення з ОСОБА_9
Між третьою особою 4 та відповідачем 10.12.2010 укладений договір комісії, за умовами якого відповідач уповноважив третю особу 4 діяти від свого імені, але в інтересах відповідача щодо вчинення правочинів, зокрема, третя особа 4 вчиняє від свого імені, але за рахунок відповідача правочини, пов'язані з обслуговуванням прав вимог та інших прав за кредитними договорами, які належать відповідачу, згідно з договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010, в тому числі приймати платежі за кредитними договорами від боржників, перераховувати відповідачу всі кошти, отримані третьою особою 4 від реалізації заставленого майна тощо.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим перебувало виконавче провадження ВП №19210919 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 № 8080 від 22.09.2009 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_9
Публічні торги, проведені Кримською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс", відбулись 18.04.2012, оформлені протоколом № 01-004/12-1, за результатами яких спірне нерухоме майно реалізовано третій особі 3 за ціною 321750,00 грн.
Переможцем публічних торгів - третьою особою 3, 23.04.2012 внесено на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України грошові кошти у розмірі 273487,50 грн. в якості оплати за придбане нерухоме майно.
Позивачем 04.05.2012 перераховані третій особі 4 грошові кошти у розмірі 248682,33 грн., отримані від третьої особи 3 за продане на торгах нерухоме майно, що підтверджується платіжними дорученнями № 324 та № 325 від 04.05.2013. Отримані кошти в сумі 248682,33 грн. за договором комісії від 10.12.2010 перераховані третьою особою 4 на рахунок відповідача, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі поясненнями відповідача.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.06.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 01.08.2012, визнані недійсними і скасовані результати вказаних публічних торгів, проведених 18.04.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс ЛТД".
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим 29.11.2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27.02.2013, стягнуто з позивача на користь третьої особи 3 грошові кошти у розмірі 273487,50 грн., перераховані останньою за куплене нерухоме майно на зазначених вище прилюдних торгів.
Листом № 10/4-21/2442 державний виконавець 11.04.2013 звернувся до третьої особи 4 з вимогою повернути на депозитний рахунок позивача спірні грошові кошти.
Третя особа 4 24.04.2013 направила на адресу позивача лист, в якому повідомила про перерахування грошових коштів у сумі 248682,33 грн. на рахунок відповідача.
Відповідач 24.04.2013 направив на адресу відділу примусового виконання рішень лист, в якому повідомив, що грошові кошти в сумі 247182,33 грн. зараховані на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_9
Відповідно до повідомлення про здійснення безспірного списання коштів з рахунку боржника № 8, 30.09.2013 проведено примусове списання коштів з рахунку позивача в сумі 77000,00 грн. на рахунок третьої особи 3 з призначенням платежу "часткове безспірне списання, згідно з виконавчим листом Київського районного суду міста Сімферополь від 22.03.2013 № 2/0109/3249/2012 на користь ОСОБА_5".
Відповідно до повідомлення про здійснення безспірного списання коштів з рахунку боржника № 9 03.10.2013 проведено примусове списання коштів з рахунку позивача в сумі 199222,37 грн. на рахунок третьої особи 3 з призначенням платежу "часткове безспірне списання згідно виконавчого лист Київського районного суду м. Сімферополь від 22.03.2013 №2/0109/3249/2012 на користь ОСОБА_5".
Третя особа 1, 08.10.2013 повернула оригінал виконавчого листа у справі № 2/0109/3249/2012 до Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, що підтверджується листом № 11.0.10.2/817-8126 від 08.10.2013.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 20.11.2013 рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29.11.2012 та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 27.02.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно зі статтею 45 Закону України "Про виконавче провадження", грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку, що з наведених норм та встановлених судом обставин вбачається, що третя особа 4 уступила відповідачу права вимоги до ОСОБА_9 за кредитними договорами та договорами іпотеки, внаслідок чого відбулась заміна кредитора у вказаних договорах з третьої особи 4 на відповідача. При цьому, за договором комісії з відповідачем третя особа 4 виконувала комісіонерські зобов'язання з отримання коштів за вказаними кредитними договорами та договорами іпотеки з ОСОБА_9 та перерахуванню їх відповідачу.
В подальшому, в зв'язку з невиконанням ОСОБА_9 своїх зобов'язань за кредитними договорами, нотаріусом звернуто стягнення на заставлену квартиру, яку було продано позивачем на торгах третій особі 3. Третя особа 3 за куплену квартиру сплатила кошти позивачу, який перерахував їх комісіонеру третій особі 4, а остання за договором комісії сплатила відповідачу. Після цього, вказані торги з продажу квартири ОСОБА_9 визнані судом недійсними, з позивача стягнуті кошти, отримані від третьої особи 3 за куплену на цих торгах квартиру.
Таким чином, відповідач отримав спірні кошти на підставі правочину з продажу заставленої квартири у порядку виконавчого провадження третій особі 3, який був визнаний судом недійсним. Даний недійсний правочин, відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, не створює ніяких правових наслідків, тому правова підстава отримання відповідачем спірних коштів відпала, відповідно останній повинен повернути безпідставно отримані кошти позивачу.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни постанови не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 910/12971/13 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 910/12971/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддяОвечкін В.Е.
Судді:Корнілова Ж.О.
Чернов Є.В.