ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 902/1758/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К.,

Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"

на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 року

у справі №902/1758/13 господарського суду Вінницької області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дом"

про визнання банкрутом,-

За участю представників: ПАТ "Мегабанк" - Кожокар В.М.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 року у справі №902/1758/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дом" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, встановлено строк ліквідаційної процедури на дванадцять місяців, призначено ліквідатором Майбороду Олега Григоровича, тощо.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ПАТ "Мегабанк" подано до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 05.06.2014 року за №7614/641, з проханням скасувати постанову суду першої інстанції та припинити провадження у справі. Оскільки ПАТ "Мегабанк" пропущено строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, останнім заявлено клопотання про поновлення строку.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 року у відновленні строку для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 року у справі №902/1758/13, відмовлено, на підставі ст. ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "Мегабанк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 року у справі №902/1758/13 та направити справу до суду другої інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги.

При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. ст. 53, 93, 104ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Оскаржувану ПАТ "Мегабанк", у апеляційному порядку постанову, судом першої інстанції винесено 10.01.2014 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Мегабанк" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду лише у червні (вх.№2171/14 від 24.06.2014), тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 року у справі №902/1758/13.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на подання апеляційної скарги заявником зазначено, що оскаржувана постанова не була надіслана на адресу ПАТ "Мегабанк", про її існування останній дізнався лише 26.05.2014 року, при ознайомленні з матеріалами справи №902/1758/13.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 27.03.2014 року ПАТ "Мегабанк" звернулось до господарського суду Вінницької області із заявою №7614/434 про включення до складу кредиторів у справі № 902/1758/13. При цьому в тексті заяви Банк посилався на прийняття господарським судом Вінницької області постанови від 10.01.2014 року у справі № 902/1758/13 про визнання банкрутом ТОВ "Виробнича фірма "Дом", що на думку апеляційного господарського суду свідчить про обізнаність заявника про існування оскаржуваної постанови, щонайменше з 27.03.2014 року.

Разом з тим судом другої інстанції відзначено, що про прийняття судом постанови про визнання ТОВ "Виробнича фірма "Дом" банкрутом від 29.01.2014 року опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" № 17, відповідно із вказаної дати інформація стала загальновідомою.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд другої інстанції виходив з того, що ПАТ "Мегабанк" не підтверджує належними доказами існування об'єктивних причин, які перешкоджали останньому ознайомитися з текстом постанови принаймні з березня 2014 року та відповідно направити апеляційну скаргу.

Колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали Рівненського апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із колегією суддів апеляційного господарського суду про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Вінницької області від 10.01.2014 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, тому висновок про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, вважає правомірним.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що скаржник, звернувшись з апеляційною скаргою з пропуском встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження, не обґрунтував та не надав належних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку, а тому судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного господарського суду, зазначених в ухвалі, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 року справі №902/1758/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук