Харківський апеляційний господарський суд

                                 Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       27 січня  2009 року                         Справа № 07/177-08

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

             головуючого  судді          Кравець Т.В.,

                                      судді           Гончар Т.В.,

                                     судді       Шутенко і.А.      

при секретарі –Бухановій Т.А.

за участю представників сторін:

позивача-  Базиль О.В., (довіреність № 229  від 23.07.2008 р.);

відповідача –Леженіної І.М., (довіреність № 2-106д  від 26.03.2008 р.)

розглянувши апеляційну скаргу ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (вх. № 2779 Х/2-5 ) на  рішення господарського суду Харківської області  від 27.10.2008 року по  справі  № 07/177-06

за позовом АТЗТ  Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік", м. Харків  

до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування", с. Ч. Донець  

про стягнення 323953,06 грн., -

встановила:

В серпні 2008 року Акціонерне товариство закритого типу Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" звернулося до суду з позовом про стягнення з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"  ( далі –ДК ) з урахуванням уточнення позовних вимог від 23.09.08 р. - 112689,00 грн. заборгованості, - 52680,92 грн. штрафних санкцій, - 5903,92 грн. інфляційних нарахувань та судових витрат, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки товарно - матеріальних цінностей № 455 від 01.03.07 р. та додатковими угодами до нього. Також 02.10.2008 р. позивач подав клопотання про надання розстрочки виконання судового  рішення строком на 10 місяців.

Рішенням господарського суду Харківської області  від 27.10.2008 року по  справі  № 07/177-08 в задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання даного рішення, відмовлено. Позов задоволено частково. Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 168450,30 грн. основного боргу припинено, відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газпоромислового управління "Шебелинкагазвидобування" на користь Акціонерного товариства закритого типу Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" - 112689,00 грн. заборгованості, 33001,17 грн. пені, 7% штрафу в сумі 19679,75 грн., 2671,87 грн. інфляційних нарахувань, вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що у частині стягнення суми –168450,30 грн. основного боргу за поставлений природний газ - відсутній предмет спору, тому  в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, вимоги в частині стягнення  заборгованості в сумі 112689,00 грн. належно обґрунтовані, доведені матеріалами справи, оскільки відповідач свої зобов’язання за договором від 01.03.07р. своєчасно не виконав, тому правомірними є також і вимоги про стягнення 33001,17 грн. пені, 7% штрафу в сумі 19679,75 грн., інфляційних нарахувань  в сумі 2671,87 грн.

Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в апеляційній скарзі і доповненні до неї порушує питання про скасування зазначеного рішення в  частині  стягненні пені в сумі 33 001,17 грн. і 7% штрафу в сумі 19 679,75 грн. та відмову позивачу в задоволенні в цій частині позовних вимог, відшкодування за рахунок позивача витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за розгляд апеляційної скарги, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” не відноситься до державного сектору економіки, а тому суд безпідставно стягнув з компанії штрафні санкції.

У відзиві на апеляційну скаргу та в письмових поясненнях АТЗТ Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" просить в задоволенні апеляційної скарги –відмовити,  рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 року залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення  апеляційної скарги  відповідача  з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції  між сторонами було укладено договір № 455 від 01.03.07 р. (а.с. 10-13), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов’язався на умовах визначених договором, передавати у власність покупця (відповідача) продукцію, а покупець (відповідач) зобов’язувався на умовах, визначених договором приймати та оплачувати цю продукцію в кількості і асортименті вказаному у специфікаціях, які є його невід’ємною частиною.

Позивач, виконуючи умови договору, поставив відповідачу товар (грунт - емаль) на загальну суму 281139,30 грн., що підтверджується видатковими накладними № КХ - 0000301 від 09.04.08 р. № КХ - 0000300 від 09.04.08 р. та № КХ - 0000381 від 25.04.08 р., а також довіреностями ЯМУ № 521746 від 09.04.08 р., ЯМУ № 521747 від 09.04.08 р., ЯМУ № 521783 від 25.04.08 р. (а.с.15-20) і не заперечується відповідачем.

Згідно п. 7.3 вказаного договору, покупець повинен здійснити оплату поставленої партії продукції в термін 15 банківських днів з моменту її отримання. Отже, відповідач повинен був оплатити товар за накладними № КХ - 0000301 від 09.04.08 р. та № КХ - 0000300 від 09.04.08 р., у строк не пізніше 30.04.08 р., а накладну № КХ - 0000381 від 25.04.08 р., у строк не пізніше 16.05.08 р.

Враховуючи часткову оплату заборгованості відповідачем в сумі 168450,30 грн. (23200,00 грн. - 25.07.08 р. та 145250,30 грн. - 27.08.08 р.), суд визнав відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару  за договором № 455, а заборгованість відповідача перед позивачем такою, що складає 112689,00 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 168 450,30 грн. заборгованості суд першої інстанції припинив провадження у справі відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Оскаржуване рішення в цій частині залишається без змін.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині стягнення 112689,00 грн.  суд першої інстанції виходив з приписів ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, за якими зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а тому визнав вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 112689,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а тому рішення в цій частині залишається без змін.

У відповідності до п. 7.2 вищевказаного договору, за порушення інших умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Стягуючи з відповідача 33 001,17 грн. пені та штрафу в розмірі 19 679,75 грн. суд першої інстанції зробив висновок про належність відповідача до державного сектору економіки, пославшись на ч.2 ст. 231 ГК України, Постанову КМУ № 1173 від 24.07.98 р. "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу", п. 1.3 статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", ст. 95 ЦК України.

З такими висновками не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Дійсно, як видно з матеріалів справи ДК «Укргазвидобування»утворена юридичною особою –НАК «Нафтогаз України», відповідно до вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 24.07.1998 р. та на виконання  Указу Президента України від 25.02.1998 р. № 151 «Про реформування нафтового комплексу».

З довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, яку суд першої інстанції ухвалою від 02.10.2008р. зобов’язав позивача надати суду,  станом на момент розгляду справи вбачається, що ДК «Укргазвидобування»має правовий статус - юридична особа;    інституційний сектор економіки за КІСE S. 11002 Приватні не фінансові корпорації.

Згідно Наказу Державного комітету статистик України  N 96 від 18.04.2005 року інституційна одиниця - це господарська одиниця.

Відповідно до своїх функцій та структури економіки України, інституційні одиниці-резиденти групуються в п'ять інституційних секторів економіки: нефінансові корпорації; фінансові корпорації; сектор загального державного управління; домашні господарства; некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. Сектор нефінансових корпорацій включає такі підсектори: державні нефінансові корпорації; приватні не фінансові корпорації; нефінансові корпорації під іноземним контролем. Приватні нефінансові корпорації включають усі нефінансові корпорації та квазікорпорації-резиденти, які не контролюються органами державного управління чи інституційними одиницями-нерезидентами. Такі корпорації можуть контролюватися (але можуть і не контролюватися) іншими інституційними одиницями-резидентами, але їхньою характерною рисою є те, що вони не підлягають контролю з боку органів державного управління чи з-за кордону.

Згідно п. 1.3 ст. 1 статуту засновником компанії є НАК «Нафтогаз України», а відповідно до п. 3. 1 ст. З статуту компанія є юридичною особою.  Пунктом 5.2 статуту передбачено, що майно Компанії складається з основних засобів, обігових коштів, а також інших фінансових активів, що відображаються у його балансі. Майно Компанії формується за рахунок: майна та коштів, переданих йому Засновником; кредитів, позичок банків; надходжень від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також іншої господарської діяльності; придбання майна іншого підприємства, організації; інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству України. У формуванні майна Компанії можуть брати участь шляхом внесення грошових та матеріальних внесків юридичні та фізичні особи. Відповідно до п. 5.3 ст. 5 статуту Компанія самостійно володіє, користується і розпоряджається майном, майно закріплено за нею на праві повного господарського відання ( п. 5.4 ст. 5 статуту ). Майно, що є державною власністю і надане Компанії у користування, включається до її активів.      

Пунктом 2.5.1 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 97 від 28.05.2004 року «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. N 59 та скасування нормативних документів», визначено що суб'єкти господдарювання державного сектору економіки - суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. В матеріалах справи відсутні докази щодо розміру державної частки у статутному фонді відповідача.

Дослідивши надані сторонами статутні документи ДК «Укргазвидобування»та відповідні положення ГК України апеляційний суд також встановив, що статутний фонд даного підприємства не поділений на частки.

Відповідно до положень частини 1 статті 62 ГК України  підприємство –це самостійний суб*єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або іншим суб*єктом для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення господарської діяльності  в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Статут ДК затверджено рішенням спостережної ради НАК „ Нафтогаз України" (засновником), що вбачається зі змісту пункту 9.1 Статуту.

Очолює ДК, згідно вимог пункту 6,1 Статуту, генеральний директор, який призначається та звільняється з посади головою правління НАК «Нафтогаз України" (засновником).

Питання ліквідації та реорганізації ДК, відповідно до положень пункту 10.1. 10.6 Статуту  вирішуються засновником.

Отже вказане підприємство підпадає під суб'єктний склад частини 4 статті 63 ГК України, якою визначено поняття унітарного підприємства, під яким розуміється підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений па частки (паї): затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Таким чином ДК  має всі ознаки унітарного підприємства.

Ознаки державного унітарного підприємства визначені частинами 1-4, 6 статті 73 ГК України.

З матеріалів справи видно, що ДК „Укргазвидобування" не відноситься до державних унітарних підприємств, оскільки:

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом  державної влади в розпорядчому порядку.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить державне унітарне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова „державне підприємство"

Органом управління державною унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Державне унітарне підприємство утворюється на базі відокремленої частини державної власності без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким, підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

В свою чергу, засновником ДК «Укргазвидобування", відповідно до положень пункту 1,3 Статуту, є Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", яка призначає керівника компанії і укладає з ним контракт, затверджує Статут, приймає рішення про ліквідацію чи реорганізацію компанії.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції встановив, що ДК „Укргазвидобування" утворена юридичного особою - НАК „Нафтогаз України", а не компетентним органом державної влади.          

Крім того, саме юридична особа НАК „Нафтогаз України", а не орган державної влади, виконує функції власника ДК „Укргазвидобування".

Назва ДК „Укргазвидобування" не містить обов'язкових для державного унітарного підприємства слів „державне підприємство"

ДК „Укргазвидобування", відповідно до вимог пункту 6.1 Статуту, очолює генеральний директор, який призначається та звільняється з посади головою правління НАК „Нафтогаз України".

Отже, керівник ДК призначається на посаду рішенням юридичної особи, а не органу державної влади.

Одним з джерел формування майна підприємства, відповідно до вимог ч. 2 ст. 66 ГК України, є грошові та матеріальні внески засновників. З цією нормою кореспондуються положення п. 5.2. Статуту ДК, в якому наведені джерела формування майна компанії.

Суб’єкти права власності в Україні визначені ч. 1 ст. 318 ЦК України, якими є, крім інших, держава Україна, фізичні особи та юридичні.

Юридичні особи, відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України, віднесено до суб’єктів права приватної власності.

Таким чином майно, яке було передано засновником до статутного капіталу ДК «Укргазвидобування», знаходиться у приватній власності.

Враховуючи наведене вище суд апеляційної інстанції встановив, що ДК „Укргазвидобування"  засноване  не на базі відокремленої частини державної власності , а на базі приватної власності, оскільки  майно ДК сформоване за рахунок внесків засновника –юридичної особи НАК «Нафтогаз України".

Також слід зазначити, що НАК «Нафтогаз України" є господарським товариством, яке наділено майном за принципами такого товариства.

Відповідно до ст. 115 ЦК України, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства" та ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є   власником:майна, переданого йому засновником; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;одержаних доходів;іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Отже, НАК „Нафтогаз України" є власником майна, переданого її засновником до статутного капіталу Компанії.

Статутний капітал акціонерного товариства, відповідно до ч. 2 ст. 80 ГК  України та ст. 152 ЦК України поділяється на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Отже, з моменту створення акціонерного товариства та передачі майна до статутного капіталу, засновник втрачає право власності на таке майно, замість чого набуває право власності на акції товариства.

З листа Фонду Державного майна України від 11.06.07, наданого відповідачем в обґрунтування доводів апеляційної скарги  вбачається,я що Фондом було передано майно НАК «Нафтогаз України»у користування.

Па підставі викладеного суд встановив, що ДК „Укргазвидобування" наділена правами володіти, користуватись та розпоряджатись майном та коштами, переданими засновником,  доходами від власної діяльності та іншим майном, тобто  вказане майно знаходиться у власності ДК „Укргазвидобування", а не закріплене за нею на праві господарського віданні чи праві оперативного управління.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції встановив, що ДК „Укргазвидобування" є унітарним підприємством, яке засноване па приватній  власності  засновника юридичної особи НАК „Нафтогаз України»та не має жодної із ознак державного унітарного підприємства,  встановлених статтею 75 ГК України.

Однак судом першої інстанції не були враховані, як приписи Наказу ДКС України № 96 від 18.04.2005 р., так і положення  Статуту відповідача  та  вищевказані норми ГК України щодо  ознак унітарного підприємства  ДК „Укргазвидобування".

Таким чином судом  першої інстанції неправильно  встановлено фактичні обставини щодо належності підприємства - відповідача до державного сектору економіки, які він визнав  встановленими.

А висновок суду про таку належність  до державного сектору економіки не відповідає фактичним обставинам справи.

Вирішуючи спір в цій частині суд, застосував норму матеріального права, яка не підлягає застосуванню, а саме ч. 2 ст. 231 ГК України,  і  вирішив спір в частині стягнення штрафу та пені керуючись вказаною нормою,  відповідно до якої у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах –за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсоток вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків  вказаної вартості.         

При тому, що статут ДК «Укргазвидобування» не містить інформації  про  обставини, що  відповідач  діє  лише на  основі державної власності та не містить інформації щодо державної частки у статутному капіталі відповідача.

Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також не містить відомостей щодо обставин, що входять до предмету  доказування   та   не може служити   аргументом   у   процесі   встановлення відношення відповідача до державного сектору економіки.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належність доказів це спроможність фактичних даних містити   інформацію   щодо   обставин,  що входять до предмету доказування. Однак  суд першої інстанції у встановленні істотних обставин неправильно визначив коло доказових фактів у справі. Зокрема, витребувавши  у відповідача довідку  про його включення до ЄДРПОУ не дослідив факту правового статусу  ДК зазначеного в довідці, наявність якого впливає на вирішення спору.

З метою встановлення фактичних обставин справи колегією суддів справа відкладалась та надавалась можливість сторонам представити необхідні належні докази щодо належності ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" до державного сектору  економіки. Відповідач, у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність вимог апеляційної скарги. Проте позиція позивача стосовно того, що відповідача слід відносити до державного сектору економіки не підтверджена належними доказами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд дійшов помилкового висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення штрафних санкцій та безпідставно стягнув з останнього 33001,17 грн. пені, 7% штрафу в сумі 19679,75 грн., тому є підстави для задоволення апеляційної скарги  і в цій частині рішення підлягає скасуванню, а в позовних вимогах позивачу слід відмовити.

                В частині стягнення з відповідача 2671,87 грн. інфляційних нарахувань, заявлених  позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх стягнення, а тому в цій частині рішення залишається без змін.

               В іншій частині рішення суду першої інстанції від 27.10.08р. також залишається без змін. Судові витрати підлягають перерозподілу пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 ГПК України та стягненню їх на користь сторони, вимоги якої задоволені.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 43,49, 99, 101, п. 2 ст.103, п 2 ч.1 ст.104, 105 ГПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу  Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”  задовольнити.

                    Рішення господарського суду Харківської області  від 27.10.2008 року по  справі  № 07/177-06 скасувати в частині стягнення з Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” - 33001,17 грн. пені, - 7% штрафу в сумі 19679,75 грн.

        Прийняти нове рішення, яким відмовити АТЗТ  Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Стягнути з  Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопоромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (вул. Жовтнева, 9, с.м.т Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, р/р 260003011219 ПХФ "Базис" м. Харків, МФО 351599) на користь Акціонерного товариство закритого типу Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (вул. Новожанівська, 1, м. Харків, 61071, код за ЄДРПОУ 00204234, п/р 26007011409 у філії №1 АКРБ "Регіон - банк" м. Харкова, МФО 351975) 2606,11 грн. державного мита  за подання позовної заяви  та 94,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Стягнути з  Акціонерного товариство закритого типу Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (вул. Новожанівська, 1, м. Харків, 61071, код за ЄДРПОУ 00204234, п/р 26007011409 у філії №1 АКРБ "Регіон - банк" м. Харкова, МФО 351975) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газпоромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (вул. Жовтнева, 9, с.м.т Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, р/р 260003011219 ПХФ "Базис" м. Харків, МФО 351599) 263,41 грн. державного мита, сплаченого  за подання апеляційної скарги.

        В іншій частині  рішення залишити без змін.

              Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

           

               

                  Головуючий суддя                                                       Кравець Т.В.

                                         Суддя                                                       Гончар Т.В.

                                         Суддя                                                       Шутенко І.А.