СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

                                                                                                                     

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2008 року

Справа № 2-6/4659-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

стягувача: Раскевич Олександра Євгеновича, довіреність №  11/66   від 27.08.07,  Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";

органа примусового виконання рішень: не з'явився, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;

боржника: Поповчук Олександра Євгеновича, довіреність № 20-3/12 від 09.01.08,  орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго";

розглянувши апеляційні скарги підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 26 серпня 2008 року у справі № 2-6/4659-2006

за скаргою стягувача Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"

(пр. Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

на дії  органу виконання рішень підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим

(вул. К. Лібкнехта, 16, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

за участю боржника  орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"

(вул. Гайдара, 3-а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

скарга на дії підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим                                        

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    05 січня 2006 року державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до господарського суду  Автономної Республіки Крим з позовом до  орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості у сумі 1850грн. 54 коп., пеню у розмірі 37 грн. 56 коп., 3 % річних у сумі 06 грн.03 коп., всього 1894 грн. 13 коп.  (а.с. 5-6).

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від  14 лютого 2006 року  позов задоволено частково. Стягнуто  основного боргу  за поставлений природний  газ і надані послуги з його транспортування у розмірі 1828 грн. 59 коп., пені в сумі 37 грн. 56 коп., три проценти річних у сумі 05 грн. 93 коп. та 21 грн. 95коп.  - витрат від  знецінення коштів в наслідок  інфляції, 101 грн. 99 коп. державного мита, 117 грн. грн. 99 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 0,10 грн.  3 % річних у позові відмовлено (а.с.32-34) .

                    28 лютого 2006 року  видано 2 накази на примусове виконання рішення: один на  стягнення з орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" суму 1828 грн. 59 коп. заборгованості за поставлений  природний газ  і надані послуги з його транспортування, пені  в сумі 37 грн. 56 коп., три проценти річних у сумі 05 грн. 93 коп. та 21 грн. 95 коп. витрат від знецінення коштів  в наслідок  інфляції, що складає загальну суму 1894 грн.03 коп.  (а.с. 36),  другий наказ на стягнення судових витрат по сплаті державного мита у сумі 101 грн. 99 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 99 коп., що складає 219 грн. 98 коп.  (а.с.37).

                    Постановою старшого виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі ППВР ВДВС ГУЮ МУЮ) Мащенко О.Г. від 27.06.2008 виконавчий документ повернуто  стягувачу на підставі Закону України "По внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 та пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (а.с. 43-2-46).

                    Підставою повернення наказу  без виконання  стало  включення боржника  - орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"  до реєстру  підприємств, які беруть участь в погашенні заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливне-енергетичного комплексу".

                    В скарзі на дії, яка заявлена на підставі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" посилається  на порушення закону,  так як згідно закону   виконавче провадження підлягає  зупиненню до 01.01.2009, а не поверненню стягувачеві і просить постанову від 27.06.2008 визнати  недійсною. Крім того, повернення наказу призводить до виведення майна боржника з під арешту, що в подальшому утруднює виконання судового рішення  (а.с. 40-42).

                    Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2008 року скарга державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"   задоволена (а.с.91-92).

                    Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що  неможливість  стягнення з причин внесення боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не означає, що у боржника дійсно  відсутнє майно, на яке може бути  звернено  стягнення і крім того, законом прямо передбачено зупинення  виконавчого провадження.

                    Не погодившись з ухвалою суду, ППВР ВДВС ГУЮ МУЮ та орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу суду скасувати та провадження у справі припинити, так як  повернення  виконавчого документу не порушує прав  стягувача .

          Апеляційна скарга ППВР ВДВС ГУЮ МУЮ мотивована внесенням  змін  Законом України "По внесення змін до деяких законодавчих актів України"            № 309-VІ від 03.06.2008,  до  Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого     функціонування     підприємств паливно-енергетичного  комплексу" № 2711-IV від  23.06.2005, пункт 10 якого викладений в новій редакції: "3.4. Процедура погашення  заборгованості  підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2009 року. Частиною 5  підпункту 3.7 пункту 3  вищеназваного  закону передбачено, що  на строк  участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі  погашення  заборгованості,  щодо  такого  підприємства зупиняється  дія  пункту  140  Державної  програми приватизації на 2000-2002  роки,  затвердженої  Законом  України "Про  Державну програму приватизації", у частині заборони здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями". Таким чином відсутні  грошові кошти  та майно, на яке можливо звернути  стягнення, що підпадає під дію пункту 2 частини 1  статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

                    Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в апеляційній скарзі зазначає, що  ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки державний виконавець до 01.01.2009 позбавлений можливості застосовувати примусове стягнення стосовно боржника .               

                    У судове засідання, 09 жовтня 2008 року представник   ППВР ВДВС ГУЮ МУЮ не з'явився, про дату, час та  місце розгляду справи був повідомлений  належним чином та надав клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку  з 9 місячним звітом.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін  це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

                    Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У  засіданні судової колегії  боржник підтримав  апеляційну скаргу органу примусового  виконання рішень .   

Розпорядженням керівництва суду від 09.10.2008 року суддя Фенько Т.П. замінена на суддю Лисенко В.А.

Повторно розглянувши  справу на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційні скарги не підлягаючими задоволенню, виходячи з наступних  підстав.

                    Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про  виконавче провадження"  № 606-XIV від 21.04.1999  та Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від  23.06.2005 .

                    Статтею 1 Закону України "Про  виконавче провадження"   № 606-XIV від 21.04.1999 передбачено,  що  виконавче   провадження   як   завершальна   стадія  судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)  -  це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому  Законі,  спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших  органів  (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб  та  в  межах  повноважень,  визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими  актами,  виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

                    Згідно зі статтею 121-2  Господарського процесуального кодексу України

скарги на  дії  чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень,  ухвал, постанов господарських судів можуть  бути подані стягувачем,  боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення  оскаржуваної  дії,  або  з  дня,  коли зазначеним особам стало про неї відомо,  або з дня,  коли дія мала бути вчинена.

                    Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 передбачено, що якщо у боржника відсутнє майно,  на яке може бути звернено стягнення,  і здійснені державним виконавцем відповідно  до  цього Закону  заходи    щодо    розшуку    такого    майна   виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий   державним   виконавцем  до виконання,  за яким стягнення не провадилося  або  було  проведено частково,  повертається стягувачеві.

                    Відповідно до частини 6 пункту 3.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого     функціонування     підприємств паливно-енергетичного  комплексу" № 2711-IV від  23.06.2005 в редакції  Закону України № 309 від 03.06.2008 на строк участі підприємства паливно-енергетичного  комплексу у процедурі   погашення   заборгованості   підлягають  зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень  щодо цього   підприємства,   що   підлягають   виконанню   в   порядку, встановленому Законом   України   "Про   виконавче    провадження".

                    Пунктом 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"     передбачено,  що  виконавчі  провадження підлягають обов'язковому  зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу  до Реєстру підприємств паливно-енергетичного  комплексу,  які  беруть участь  у  процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України  "Про   заходи,   спрямовані   на   забезпечення   сталого функціонування підприємств     паливно-енергетичного    комплексу".

                    Тому, посилання  ППВР ВДВС ГУЮ МУЮ та боржника на те, що так як   на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі  погашення  заборгованості зупиняється  дія  пункту  140  Державної  програми приватизації на 2000-2002  роки,  у частині заборони здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, то вважаються  відсутніми  грошові кошти  та майно, на яке можливо звернути  стягнення,  є помилковими,   оскільки неможливість стягнення з причин внесення боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості не означає, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено  стягнення. У цьому випадку діє спеціальна  норма пункту 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", якою  цей закон доповнено саме на виконання  Закону України  "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Тобто, виконавче провадження зупиняється, а не  повертається стягувачеві з посиланням на  відсутність коштів  та майна, на які можливо звернути стягнення.

                    З урахуванням викладеного, ухвали суду  першої інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

          Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційні скарги підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим  та  орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" залишити без задоволення.

                    2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2008 року у справі № 2-6/4659-2006 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  З.Д. Маслова

Судді                                                                                В.А. Лисенко

                                                                                О.Г. Градова