АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-Ц-7929-/2006 р.Головуючий суду першої інстанції Діденко Д.О.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кателін В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
06 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Шестакової Н.В.
суддів Летягіної О.В
Кателіна В.П.
при секретарі Іванові O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на її утримання, як тимчасово непрацездатної, встановлення місця проживання неповнолітньої дитини, поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виділення їй 1\5 частки жилого дому із половина домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на її утримання, як тимчасово непрацездатної, встановлення місця проживання дитини, поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виділення їй 1\5 частки жилого дому із половина домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 на праві власності.
Свій позов позивач мотивувала тим, що з квітня 2006 року вона з чоловіком вони проживають окремо, відповідач ухиляється від матеріального утримання неповнолітньої дитини, а також і її не надає матеріальної допомоги, як тимчасово непрацездатної дружині. При сумісному житті вони нажили рухоме і нерухоме майно, яке складається з мікрохвильової печі, соковижималки, шафи-купе, витяжки кухонної, пральної машини, дверей міжкімнатних, принтера, цифрової камери, блендера, варочної поверхні. Також вони при сумісному житті купили жилий дім АДРЕСА_1 в рівних частках, а всього на суму 61154 грн. Просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі 700 грн. та на її утримання, як тимчасово непрацездатної у сумі 500 грн., встановити місце проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, поділити майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виділити їй 1\5 частку жилого дому із половина домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, мікрохвильову піч вартістю 833 грн., соковижималку-200 грн., шафу-купе-2050 грн., кухонну витяжку-399 грн., пральну машину-2079 грн., а всього на суму 38894 грн., а також судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, встановлено місце проживання неиовнояттьої дитини з матір'ю, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, у розмірі -300 грн. щомісяця, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31 травня 2006 року й до повноліття дитини, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 100 грн. щомісячно до досягнення дитини трирічного віку, визнано за позивачем право власності на майно, яке було об'єктом спільної сумісної власності на суму 1181 грн., стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 342 грн.75 коп.. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
На вказане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в який просить змінити його у частині визначення розміру аліментів, як на утримання неповнолітньої дитини, так і на її утримання, збільшивши розмір аліментів до розміру пожиточного мінімума для дітей і громадян відповідного віку, а також виділити їй 1\5 частку жилого дому із половина домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення суду змінити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3. Після того як подружжя стали проживати окремо, відповідач ухиляється від обов'язків по вихованню і утриманню неповнолітньої дочки та самої позивачки, а тому з урахуванням того, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, виконує художні роботи і має мінливий заробіток, тягнув зазначені суми аліментів з відповідача на користь ОСОБА_1.
Відповідно до ст.ст. 76, 180, 181 ч.3, СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, або особа має право на утримання після розірвання шлюбу у зв'язку з вихованням неповнолітньої дитини. За рішенням суду, кошти на утримання дитини, або на утримання непрацездатної колишньої дружини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідач, як свідчить свідоцтво по зайняття підприємницькою діяльністю, займається виконанням художніх робіт, має мінливий щомісячний дохід, а тому суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст. 184 ч.І СК України вірно визначив, що платник аліментів повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду в частині визначення розміру аліментів, стягнутих на користь позивачки на її утримання, оскільки як встановлено по матеріалам справи, відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_1, яка являється тимчасово непрацездатною і потребує матеріальної допомоги по вихованню неповнолітньої дитини.
Згідно вимог ст. 183 СК України -частка заробітку ( доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. З початку вступу в законну дію нового СК України, почала діяти загальноєвропейська законодавча традиція, за якою у кожному конкретному випадку розмір аліментів визначає суд, залежно від обставин, визначених у ст. 182 СК України. Колегія суддів вважає, що з урахуванням вимог ст.ст. 76, 182 СК України, сума стягнутих судом першої інстанції аліментів з відповідача на користь ОСОБА_1 на її утримання щомісяця, повинна бути збільшена до 200 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в тому, що сума аліментів, яка стягується щомісяця на дитину відповідного віку та її утримання, не повинна бути меншою прожиткового мінімуму для дітей і громадян відповідного віку, не відповідають вимогам ст. ст. 183,184 СК України. Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги, що по справі встановлені фактично всі обставини, в додаткових доказах потреби немає, судом припущена помилка в оцінці доказів в частині стягнення аліментів на утримання тимчасово непрацездатної ОСОБА_1, і в зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне змінити в цієї частині рішення суду першої інстанції, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь тимчасово непрацездатної ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 200 грн. щомісяця, до досягнення дитини трирічного віку, починаючи з 31 травня 2006 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, ст. 307, п. 3 ст. 309 , 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 02 жовтня 2006 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь тимчасово непрацездатної ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 200 грн. щомісяця, до досягнення дитини ОСОБА_3 трирічного віку, починаючи з 31 травня 2006 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції з моменту його проголошення.