У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.01.09 Справа №6/273д/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д. , Хуторной В.М.
при секретарі: Пересаді О.В,
за участю представників:
позивача: Коновалов В.М. – довіреність № 139 від 21.04.2008 року;
відповідача-1: Шайтанов А.С. – довіреність № 186 від 12.06.2008 року;
Лисенко О.В. – довіреність № 187 від 12.06.2008 року;
відповідача-2: не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Завод алюмінієвої катанки», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 3)
до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства «Завод алюмінієвої катанки» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)
до відповідача-2: Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Жовтнева, 6)
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
Відкрите акціонерне товариство «Трест «Запоріжалюмінбуд» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійним договору оренди земельної ділянки від 29.05.2003 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Завод алюмінієвої катанки» м.Запоріжжя та Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07 позов задоволено. Визнано недійсним, укладений між Закритим акціонерним товариством «Завод алюмінієвої катанки» м.Запоріжжя та Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області договір оренди земельної ділянки № 14 від 17.06.2003 року. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача витрати по держмиту в сумі 42грн.50коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн.00коп. Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача витрати по держмиту в сумі 42грн.50коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн.00коп.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року № 148 було визнано рішенням господарського суду недійсним, то і спірний договір, який був укладений, на підставі цього розпорядження, підлягає визнанню недійсним. До того ж, відповідачі уклали спірний договір, який суперечить нормам законодавства.
Закрите акціонерне товариство «Завод алюмінієвої катанки» не погодилося із рішенням місцевого господарського суду та звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07 скасувати повністю та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Заявник вважає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи № 6/273д/07, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, призвело до прийняття неправильного та незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Вважає, що саме 17.06.2003 року позивач дізнався або міг дізнатися про порушення його прав, а господарським судом Запорізької області в порушення ч.1 ст. 261 та ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України не було визначено конкретної дати, з якої розпочався перебіг строку позовної давності, по що було заявлено стороною у спорі. Посилається на те, що визнання недійсним договору найму (оренди) земельної ділянки, права й обов’язки за яким вже припинено у зв’язку із їх належним виконанням та зі спливом терміну дії самого договору, не є можливим у зв’язку з відсутністю на час винесення судом рішення договірних відносин між сторонами, що не може тягнути за собою жодних правових наслідків для них у майбутньому.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року у справі №6/273д/07 прийнято апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Завод алюмінієвої катанки», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07 до розгляду та призначено в засіданні на 28.01.2009 року на 15год.30хвил.
Відкрите акціонерне товариство «Трест «Запоріжалюмінбуд» у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року по справі №6/273д/07 - без змін. Посилається на те, що саме коли відповідач-1 почав встановлювати огорожу, позивач дізнався про порушення своїх прав на земельну ділянку. Вказує на те, що заявником не надано жодних доказів щодо припинення дії оскаржуваного договору. Погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що визнання недійсним розпорядження, тягне за собою визнання недійсним і договору, який був укладений на підставі цього розпорядження. Вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку, що спірний договір слід визнати недійсним.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 117 від 27.01.2009 року справу № 6/273д/07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Хуторной В.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
Представники позивача та відповідача-1 у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з’явився. Відповідач-2 належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду справи. Враховуючи достатність матеріалів справи та апеляційної скарги для здійснення апеляційного провадження, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.
За заявою представників позивача та відповідача-1, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу
По закінченні судового засідання, за згодою представників позивача та відповідача-1, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників позивача та відповідача-1, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
29.05.2003 року між Закритим акціонерним товариством «Завод алюмінієвої катанки» (орендарем) та Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавцем) відповідачами був підписаний договір оренди земельної ділянки, котрий був зареєстрований в Якимівському районному відділі земельних ресурсів 17.06.2003р. за №14.
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року за № 148, передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на косі Пересип. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,45 га пісків, згідно з додатком, що є невід’ємною частиною цього договору. Зазначена земельна ділянка передана в оренду під розташування бази відпочинку.
21.02.1996 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжалюмінбуд» отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 1,8 га на підставі рішення Якимівської ради народних депутатів від 21.07.1995р. №6 для використання під бази відпочинку «Райдуга».
Суміжним землекористувачем з позивачем був Запорізький домобудівельний комбінат. У 2006 році позивачу стало відомо, що Запорізький домобудівельний комбінат частину своєї бази відпочинку продав Закритому акціонерному товариству «Завод алюмінієвої катанки», який в червні 2006 року почав будівництво паркану на території, що відведена позивачу.
Як стверджує позивач, між відповідачами без узгодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, був укладений спірний договір оренди землі, який на його думку порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, саме тим що межі, встановлені цим договором, заходять за межові знаки позивача на 1,2-1,5м по ширині ділянки та 100 м по довжині ділянки.
20.03.2008 року за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області склало акт, відповідно до якого, Якимівська райдержадміністрація розпорядженням від 24.03.2003 року №148 передала в оренду Закритому акціонерному товариству «Завод алюмінієвої катанки» земельну ділянку, до складу якої увійшла частина іншої земельної ділянки площею 150 кв.м., яка знаходиться у постійному користуванні Відкритого акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» на законних підставах.
Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.05.2003 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Завод алюмінієвої катанки» та Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області було предметом судового позову у цій справі.
Колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та правомірними, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного:
Так, позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України і мотивовані тим, що при укладенні спірного договору порушені норми ст.ст. 91,95,124,141,152 та 198 Земельного кодексу України. Також позивач просить визнати недійсним договір з підстав того, що рішенням суду визнано недійсним розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року за № 148, а отже і договір оренди, укладений згідно недійсного розпорядження, теж слід визнати недійсним (заява про уточнення позовних вимог № 280 від 23.10.2008 року).
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки, в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю.
Згідно ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст. 215 цього ж кодексу, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.
Наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Змістом статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, волевиявлення відповідного органу як орендодавця, в даному випадку, здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин є недійсним, якщо він не відповідає вимогам закону (ст. 203 Цивільного кодексу України; 48 ЦК УРСР).
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Визнання недійним розпорядження тягне за собою визнання недійсним і договору, який був укладений на підставі цього рішення.
Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2008р. по справі №10/234/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» до Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області та Закритого акціонерного товариства «Завод алюмінієвої катанки» про визнання недійсним розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року за № 148 позовні вимоги було задоволено та визнано недійсним оскаржуване розпорядження.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.07.2008р. рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2008р. по справі №10/234/08 залишено без змін.
Таким чином, факти які встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2008р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.07.2008р. по справі № 10/234/08 не доводяться знову при вирішенні цього спору.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне:
«Земельна ділянка, на якій розміщена база відпочинку, на косі Пересип, площею 1,80 га, передана у постійне користування ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» на підставі рішення Якимівської ради від 21.07.1995р. №6 та Державного акту на право постійного користування землею від 21.02.1996 року 1-ЗП №000908 реєстр № 07. Згідно з державним актом ширина земельної ділянки вздовж дороги склала 180,3м, вздовж моря - 179,3м.
Під час проведення, інвентаризації земельної ділянки для розміщення бази відпочинку ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» було встановлено, що земельна ділянка ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» (суміжного користувача), своїми межами заходить за межові знаки земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» на 1,2-1,5м по ширині ділянки та 100 м. по довжині ділянки, що є порушенням прав позивача.
Земельна ділянка, яка знаходиться на косі Пересип площею 0,45 га передана в оренду ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» згідно спірного розпорядження під розташування бази відпочинку на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.05.2003 року, зареєстрованого в Якимівському районному відділі земельних ресурсів за №14 від 17.06.2005 року.
Склалась ситуація, коли в процесі власної господарської діяльності, ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» вилучив частину земельної ділянки із користування ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» без його згоди.
Ці обставини підтверджені також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2008 року складеного Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області. В акті зазначено, що Якимівська райдержадміністрація розпорядженням від 24.03.2003 року №148 передала в оренду ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» земельну ділянку, до складу якої увійшла частина іншої земельної ділянки площею 150 кв. м., яка знаходиться у постійному користуванні ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» на законних підставах.
В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2008 року зазначено, що проект відведення земельної ділянки розроблений ПП «НВФ «Кадастр» для розміщення бази відпочинку «Закал» ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради, що не відповідає дійсності.
Крім того, вищезазначена ситуація занесена на черговий кадастровий план Якимівського районного відділу Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».
Крім того, при передачі ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» в оренду земельної ділянки наявні розбіжності в її розмірах. Так, згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки від 11.10.2000р. схематичного плану (ширина земельної ділянки вздовж дороги 46м, вздовж моря 33,4м), генерального плану бази відпочинку «Закал», матеріалів попереднього погодження Запорізької обласної ради від 20.04.01р., висновку Запорізької обласної ради від 20.04.01р. передбачалась передача в оренду земельної ділянки площею 0,43 га.
Згідно з Постановою Верховної ради України «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місця розташування об'єктів» від 13.12.01р. № 2898-11, попереднє погоджено місцерозташування бази відпочинку ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» на землях запасу Кирилівської селищної ради 0,43 га пісків.
Таким чином, матеріалами попереднього погодження передбачалась передача в довгострокову оренду земельна ділянка площею 0,43 га пісків за рахунок земель запасу Кирилівської селищної Ради для розміщення бази відпочинку ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки».
Відповідно до дозволу Запорізької обласної державної адміністрації на розробку проекту відведення ділянки від 31.01.2002 року №08-20/147 ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,43 га із земель запасу Кирилівської селищної ради в довгострокову оренду строком на 50 років для розміщення бази відпочинку.
Проте, як свідчать матеріали справи відповідач передав в оренду земельну ділянку площею 0,45 га, що є порушенням вищезазначеної Постанови Верховної Ради України.
Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України при визначені меж земельної ділянки необхідно погодити межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами. Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2008р. ні в матеріалах погодження місця розташування земельної ділянки, ні в проекті відведення земельної ділянки такий акт відсутній.
Акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки туристичного комплексу «Закал» (коса Пересип) від 17.06.2003 року, який складено за участю суміжного землекористувача-директора бази відпочинку «Радуга» Давидюк С.А. , правомірно не прийнято до уваги, з посиланням на положення статті 48 Закону України «Про господарські товариства» та з урахуванням положень статей 33, 34 ГПК України.
База відпочинку «Радуга» є структурним підрозділом ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» і діє на підставі Положення про відокремлений структурній підрозділ «База відпочинку «Радуга» Відкритого акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд».
Виходячи з повноважень директора, визначених в п. 4.9 Положення, директор Бази відпочинку «Радуга» - Давидюк С.А. не мав повноважень на підписання Акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки туристичного комплексу «Закал» ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки».
Також, на цьому акті відсутня печатка товариства ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд».
Крім того, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2008 року встановлено, що акт погодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами в матеріалах погодження та в проекті відведення відсутній. При укладенні договору оренди вбачаються ознаки порушення процедури відведення: в порушення статі 198 Земельного кодексу України відсутні погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, а вилучення частини ділянки № 1 (належної позивачу) площею 150 кв. м. здійснено в порушення статті 141 Земельного кодексу України.
Розпорядження Якимівською районною державною адміністрацією прийнято 24.03.2003 року, договір оренди на його виконання укладений сторонами 29.05.2003 року, а акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки наданий ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» (який судом не прийнято до уваги), який має передувати укладенню договору оренди складений у липні 2003 року.
Оскільки частина земельної ділянки, переданої, згідно спірного розпорядження №148 «Про укладання договору оренди земельної ділянки», в оренду ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки», м. Запоріжжя належить на законних підставах ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд» відповідачем порушено вимоги статті 141 Земельного кодексу України, положень Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження), а також право позивача, як належного землекористувача, а тому розпорядження №148 Якимівської районної державної адміністрації «Про укладання договору оренди земельної ділянки» судом першої інстанції обґрунтовано визнано недійсним».
Як вже зазначалося, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вищевказані факти, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2008р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.07.2008р. по справі № 10/234/08 не доводяться знову при вирішенні цього спору
Визнання недійсним розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року №148 в повному обсязі, тягне за собою визнання недійсним спірного договору, який був укладений, на підставі цього розпорядження, в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що оскільки, розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року № 148 було визнано рішенням господарського суду недійсним, то і спірний договір, який був укладений, на підставі цього розпорядження, підлягає визнанню недійсним.
До того ж, згідно ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок не повинні порушувати права суміжних землекористувачів.
Право позивача було порушено вилученням у нього частини земельної ділянки.
Також, внаслідок укладення спірного договору, права позивача стосовно самостійного господарювання на земельній ділянці та її використання обмежено, чим порушено ст. 95 Земельного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.103 Земельного кодексу України, власники або землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
В даному випадку, також відсутні погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, чим порушено і ст.198 Земельного кодексу України, яка передбачає процедуру відведення земельної ділянки.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із доводами позивача та висновком господарського суду першої інстанції, що відповідачі уклали спірний договір, який суперечить нормам законодавства та порушує законні права та інтереси позивача у справі.
Оскільки між землекористувачами сусідніх земельних ділянок не визначені межі земельних ділянок, то неможливо встановити і в якій частині договір порушує права та охоронювані інтереси позивача.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним:
Так, відповідач-1 вважає, що саме 17.06.2003 року позивач дізнався або міг дізнатися про порушення його прав, а господарським судом Запорізької області в порушення ч.1 ст. 261 та ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України не було визначено конкретної дати, з якої розпочався перебіг строку позовної давності, про що було заявлено стороною у спорі.
Відповідно до частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач помилково вважає, що строк позовної давності слід обчислювати з 17.06.2003 року, оскільки на цю дату позивач не знав про те, що спірний договір порушує його права. Позивач довідався про порушення свого права лише коли відповідач-1 в червні 2006 року почав будівництво паркану на території, що відведена позивачу. Тільки при будівництві паркану відповідачем-1, позивач дізнався, що спірним договором була вилучена частина земельної ділянки із користування позивача без його згоди.
Також, слід зазначити, що позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів і із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2008 року.
До того ж, однією із підстав для визнання спірного договору недійсним, згідно уточнених позовних вимог, є і визнання недійсним в судовому порядку розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24.03.2003 року за № 148, на підставі якого і був укладений спірний договір.
Не приймаються до уваги колегії суддів і твердження заявника апеляційної скарги щодо втрати чинності спірним договором, у зв’язку із його закінченням 29.05.2008 року.
В даному випадку, відповідачами не дано жодних доказів щодо погодження сторонами закінчення строку дії договору та небажання в подальшому продовжувати його дію, не надано доказів передачі земельної ділянки відповідачем-1 відповідачу-2. До того ж, як пояснили представники відповідача-1, на сьогоднішній день, відповідач-1 фактично користується земельною ділянкою, на ній знаходиться його майно, і він сплачує орендні платежі. Крім того, відповідач-1 має бажання і вчиняє певні дії щодо оренди земельної ділянки в установленому законом порядку, а визнання спірного договору оренди недійсним приведе до виникнення проблемних питань у податковому обліку за минулий період. Однак, в цій частині доводи відповідача-1 є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства.
Слід також зазначити, що спірний договір до розгляду цієї справи визнаний недійсним не був, і з закінченням строку дії договору договір не зникає, а продовжує існувати та може бути визнаний недійсним у випадках, передбачених законом.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції з’ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Однак, при прийнятті цієї постанови колегія суддів також враховує, що фактичне користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, так як використання землі – «річ» безповоротна і відновити сторони в первісне положення практично неможливо, а тому такий договір повинен визначатися недійсним і припинятися на майбутнє.
З урахуванням викладеного, колегія суддів лише вважає за необхідне уточнити друге речення абзацу першого резолютивної частини рішення господарського суду першої інстанції та викласти його в такій редакції «…Визнати недійсним на майбутнє, укладений між Закритим акціонерним товариством «Завод алюмінієвої катанки» та Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області, договір оренди земельної ділянки від 29.05.2003 року, зареєстрований 17.06.2003 року за № 14».
Апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Завод алюмінієвої катанки» на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07 задоволенню не підлягає.
Судові витрати за позовом (85грн.00коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) правомірно віднесено на відповідачів порівну.
Судові витрати за апеляційною скаргою (42грн.50коп. державного мита) відносяться на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Завод алюмінієвої катанки», м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07 – без змін.
Уточнити друге речення абзацу першого резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 року у справі № 6/273д/07 та викласти його в такій редакції «…Визнати недійсним на майбутнє, укладений між Закритим акціонерним товариством «Завод алюмінієвої катанки» та Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області, договір оренди земельної ділянки від 29.05.2003 року, зареєстрований 17.06.2003 року за № 14».
Постанову оформлено у повному обсязі та підписано 02.02.2009 року.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Коробка Н.Д. Хуторной В.М.