У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.01.09 Справа №2/125-пн-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Кричмаржевський В.А.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників
позивача: нез'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 2/125-пн-08 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус», м.Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. у справі № 2/125-пн-08
за позовом ОСОБА_1, м.Херсон
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус», м.Херсон
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Херсон
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. у справі № 2/125-пн-08 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус» на користь ОСОБА_1 9960грн. вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який з нього вийшов. Судові витрати покладено на відповідача. Провадження у справі в частині стягнення 434грн. пені припинено.
Рішення суду прийнято з посиланням на ч.1 ст. 140, ч.1 ст.144, ч.2 ст.148 ЦК України, ст.80, ч.2 ст.86, ст.88 ГК України, ст.ст.10, 54 Закону України «Про господарські товариства» та мотивовано тим, що протоколом загальних зборів ТОВ «Енергетична компанія «Бонус» від 07.03.2007р. сторони дійшли згоди здійснити розрахунок шляхом виплати позивачу частки у статному капіталі товариства у розмірі 9960грн. Однак, цього відповідач не зробив, у зв'язку з чим, суд дійшов до висновку про захист прав позивача шляхом часткового задоволення позову щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 9960грн., належної до сплати учаснику, який вийшов з товариства. Також, суд першої інстанції на підставі п.1-1 ст.80ГПК України припинив провадження у справі щодо стягнення пені у розмірі 434грн., оскільки відсутній предмет спору, через зменшення позовних вимог позивачем.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. у справі № 2/125-пн-08, з тих підстав, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем не було внесено відомостей в Єдиний державний реєстр про її вихід зі складу учасників товариства, як того вимагає стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Крім того, протокол загальних зборів товариства від 07.03.2007р. не був належним чином засвідчений та доказів того, що цей протокол знаходиться в реєстраційній справі позивачем також не надано. Разом з цим, апелянт наголошує на тому, що позивачем не доведено, що вона здійснювала внесок до статутного капіталу товариства. Більш того, позивачка необґрунтовано заявила вимоги про стягнення з відповідача на її користь вартості частки у статутному капіталі товариства, а не вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Частка у майні товариства і частка у статутному капіталі товариства є різними величинами і не можуть замінювати одне одного, але суд безпідставно визнав такі вимоги обґрунтованими і задовольнив позов в цій частині. Також безпідставно, на думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції відхилив його клопотання про призначення судово-економічної експертизи, оскільки її необхідність мала б велике значення для вирішення спору у даній справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення винесено з дотриманням норм діючого законодавства, а подана апеляційна скарга відповідача є не обґрунтованою з огляду на таке. Листом № 01-1340 від 18.11.2008р. начальник відділу державної реєстрації повідомив, що в реєстраційній справі ТОВ «Енергетична компанія «Бонус» присутній документ, що підтверджує внесок до статутного фонду товариства позивачем, а саме: акт оцінки та прийому передачі від 31.10.2005р. та оригінал нотаріально посвідченої заяви позивача про вихід зі складу засновників товариства. Відповідно до ч.1 ст.144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Згідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства», ч.2 ст.148 ЦК України при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Позивач стверджує, що в заяві про вихід від 19.02.2007р. позивач просила вивести її зі складу засновників товариства з видачею її частки у статутному фонді. Оскільки протоколом загальних зборів ТОВ «Енергетична компанія «Бонус» від 07.03.2007р. сторони дійшли згоди здійснити розрахунок шляхом виплати ОСОБА_1 її частки у статутному капіталі товариства у розмірі 9960грн., то захист порушених прав позивача можливий шляхом стягнення з відповідача вказаної суми. На підставі викладеного, позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт без змін.
Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, вимоги, які викладені в ухвалах суду від 03.11.2008р., 04.12.2008р. не виконала.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03 листопада 2008р. у даній справі апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 04.12.2008р.
04.12.2008р. розгляд справи було відкладено колегією суддів у порядку статті 77 ГПК України на 15.01.2009р. у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи та витребуванням додаткових доказів. Позивачем у судовому засіданні, що відбулося 04.12.2008р. було подано клопотання про розгляд справи за її відсутності у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 26 від 15.01.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.
У судове засідання, що відбулося 15.01.2009р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 107, 108).
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до статуту ТОВ «Енергетична компанія «Бонус» (далі за текстом товариство) в редакції 2005року була учасником цього товариства, якій належала частка у статутному капіталі товариства в розмірі 30% . Іншому учаснику цього товариства ОСОБА_2 належала частка у статутному капіталі товариства у розмірі 70%.
19.02.2007р. ОСОБА_1 надала відповідачу нотаріально засвідчену заяву про свій вихід зі складу учасників товариства, яка засвідчена приватним нотаріусом Олейніковою Ю.В. та зареєстрована в реєстрі № 351.
Рішенням загальних зборів товариства, оформлених протоколом від 07.03.2007р. виведено зі складу учасника товариства - ОСОБА_1, згідно з наданої нею заявою, з передачею її частки у статутному капіталі товариства у розмірі 30%, що становить 9960,00грн. іншому учаснику товариства-ОСОБА_2 Також, вирішено товариству щомісячно, до 20 числа кожного місяця, здійснювати на користь ОСОБА_1 виплату вартості належної її частки у статутному капіталі товариства у розмірі 9960,00 грн. рівними частинами, починаючи з дати державної реєстрації її виходу з товариства, але не пізніше 20.09.2007 року. По другому питанню вирішено у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства, внести зміни до статуту товариства, виклавши його у новій редакції, затвердити зміни та доручити ОСОБА_2 надати його для державної реєстрації у Херсонський міськвиконком з надання йому права підпису всіх необхідних для цієї реєстрації документів. (а.с. 9, т.1)
У 2007р. позивач неодноразово зверталась з листами до товариства з пропозицією видати їй вказану суму, про що свідчать копії заяв ОСОБА_1 від 25.05.2007р. та 30.07.2007р., з доданими до них копіями фіскальних чеків про відправлення кореспонденції на адресу товариства (а.с. 11, 12, т.1). Однак, відповідач залишив вказані листи позивача без задоволення.
Таким чином, між сторонами виник корпоративний спір, пов'язаний з виплатою вартості частини майна товариства при виході його учасника, який відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам.
Згідно ч. 1 ст. 140 ЦК України, ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників(ч.1 ст. 144 ЦК України).
Частиною 2 ст. 86 ГК України встановлено, що вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право, зокрема, вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статтею 23 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус» визначено, що при виході учасника товариства йому виплачується вартість частини майна товариств, пропорційна його частці у статному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу, якщо інший порядок не буде встановлений одностайним рішенням всіх учасників. Грошова оцінка частини учасника, що вибуває з товариства проводиться в національній валюті (а.с.136,т.1, а.с.14,т.2).
У відповідності до ст. 23 статуту товариства 07.03.2007р. учасники ТОВ «Енергетична компанія «Бонус» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одностайно прийняли рішенням (а.с.9 т.1) про виплату ОСОБА_1 вартості майна товариства, яка дорівнює її частці у статутному капіталі і підлягає сплаті ОСОБА_1 при виході у сумі 9960грн., і яку товариство повинно було виплатити не пізніше 20.09.2007р. Зазначене рішення загальних зборів учасників товариства на момент прийняття судом першої інстанції рішення у справі не було скасовано чи визнано в установленому законом порядку недійсним. Не був оспорений та не був визнаний недійсним в установленому законом порядку і статут товариства в редакції, яка була чинною на час виходу позивача з товариства. Тому вимоги позивача заявлені обґрунтовано.
Відповідач до теперішнього часу не сплатив належну позивачці вартість частини майна товариства, яка належала до виплати при її виході з товариства. Доказів сплати ОСОБА_1 вищезазначеної суми відповідач суду не надав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми у розмірі 9960,00грн., належної до сплати учаснику, який вийшов з товариства - ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги про те, що наданий позивачем протокол загальних зборів не засвідчений належним чином і немає відомостей , що саме цей протокол знаходиться у реєстраційній справі спростовуються тим, що відповідач не довів, що існує інший протокол загальних зборів від 07.03.07р. та не надав суду ні першої інстанції, ні апеляційної інстанції іншого протоколу загальних зборів від 07.03.07р. Крім того, належним чином завірена копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Енергетична компанія «Бонус», яка знаходилась у реєстраційній справі, на вимогу суду апеляційної інстанції була надана до матеріалів справи слідчим управлінням УМВС України в Херсонській області та відділом державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради. Вказані копії протоколу тотожні копії протоколу наданої позивачем.
Заперечення заявника апеляційної скарги стосовно внесення ОСОБА_1 100 % свого внеску до статутного фонду є безпідставним і спростовуються наданими суду апеляційної інстанції належним чином завіреними копіями документів, що знаходяться у реєстраційній справі, а саме: актом від 31.10.2005р. оцінки та прийму-передачі товариству учасниками майна для формування в повному обсязі їх часток у статутному капіталі. Даним актом підтверджується передача ОСОБА_1 товариству у якості внеску до статутного капіталу комплектуючих для персональних комп'ютерів на суму 9960грн.(а.с.19,т.2).
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачем не було внесено відомостей в Єдиний державний реєстр про її вихід зі складу учасників товариства, як того вимагає стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є безпідставними, оскільки з наявних у справі копій документів з реєстраційної справи відповідача слідує, що держаним реєстратором Андрєєвою О.В. 12.03.2007р. проведена державна реєстрація змін до установчих документів відповідача, статут товариства був зареєстрований у новій редакції, де засновником відповідача є один гр.ОСОБА_2 В реєстраційній справі знаходиться оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про вихід її зі складу засновників товариства(а.с.28,т.2).
Слід також зазначити, що у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» міститься перелік відомостей про юридичну особу, які включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів, зокрема про склад учасників. Після державної реєстрації 12.03.07р. змін до установчих документів відповідача у відомості про юридичну особу щодо складу учасників товариства відповідно до ст. 29 вказаного закону внесені зміни стосовно складу засновників, що було відомо відповідачу на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
Твердження апелянта проте, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про призначення судово-економічної експертизи не приймається колегією суддів до уваги, так як суму виплати учасники своїм одностайним рішенням визначили конкретну суму виплати при виході ОСОБА_1 До того ж, суд призначав експертизу, однак внаслідок саме ненадання необхідних експерту документів, експертизу неможливо було провести. Також колегія зазначає, що призначення судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком і необхідність призначення експертизи у справі вирішує саме суд.
Одночасно позивачем заявлено вимогу на підставі статті 625 ЦК України про стягнення з відповідача пені у сумі 434,00 грн. за несвоєчасне повернення суми виплати частки у статутному капіталі.
Під час розгляду справи, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на те, що позивач зменшив розмір позовних вимог до стягнення лише основного боргу, у зв'язку з чим припинив провадження у справі в цій частині на підставі ст. п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, так як ретельно дослідивши матеріали справи, встановила, що заява позивача про зменшення позовних вимог в матеріалах справи відсутня. Доказів подання суду позивачем такої заяви чи клопотання апеляційній інстанції не надано і в матеріалах справи немає. Позивач даний факт не підтвердив. За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав припиняти провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення пені. Суд позовні вимоги про стягнення пені повинен був розглянути по суті.
Крім того, згідно п.6 листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р. при зменшенні розміру позовних вимог у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у справі в цій частині.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Розмір пені, як вказано у ч.2 ст. 551 ЦК України встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Ні законом, ні договором між сторонами розмір пені, заявленої позивачкою до стягнення не встановлений.
Вимоги щодо стягнення пені заявлені на підставі статті 625 ЦК України, яка не передбачає відповідальності у вигляді пені за неналежне виконання зобов'язань.
Враховуючи положення даної норми закону, позовні вимоги в частині стягнення пені є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
Суд першої інстанції фактично не перевірив правильність пред'явлення вимог про стягнення пені та помилково припинив провадження у справі в цій частині, не врахувавши вимог чинного законодавства та обставин справи, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню, в позові в частині стягнення пені слід відмовити.
Інші доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус», м.Херсон залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. у справі № 2/125-ПН-08 частково скасувати.
Резолютивну частину рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. у справі № 2/125-ПН-08 викласти у наступній редакції:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус», м.Херсон, вул..Радянська, 27 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1- 9960грн.00коп. вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який з нього вийшов, 102,00грн.-. державного мита та 118грн.00коп.- витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за розгляду у господарському суді Херсонської області.
3.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4.Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області.
Кричмаржевський В.А.