У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.08                                                                                       Справа №28/328д/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників сторін

від позивача не з’явився;

від відповідача Сущенко П.Г., довіреність № 1055 від 09.12.2008р.

за участю працівника КП «ЕДРП» Малахів Д.П., паспорт СА 209735 від 26.07.1996р. ведучий енергетик;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 28/328д/08 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м.Кам'янка – Дніпровська Запорізької області  

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.09.2008р. у справі                          № 28/328д/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м.Кам'янка – Дніпровська Запорізької області  

до відповідача Комунального підприємства  «Експлуатаційне дорожньо – ремонтне підприємство», м. Енергодар Запорізької області

про внесення змін та доповнень до договору про постачання електроенергії № 730 від 29.11.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.09.2008р. у справі                     № 28/328д/08 (суддя Яцун О.В.) в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст. 1, 21 ГПК України, ст.ст. 12, 13, 14, 15, 16, 20 ЦК України, ч.4 ст.188 ГК України та мотивовано тим, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх порушених прав, зокрема, позовні вимоги ставляться до суду, а не до відповідача. Крім того, відповідачем було підписано у встановлений законом строк додаткову угоду № 3 до договору № 730 від 29.11.2006р. з протоколом розбіжностей.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач у протоколі розбіжностей до додаткової угоди № 3 відмовився вносити зміни до договору в редакції запропонованій позивачем, внаслідок чого договір залишився незмінний, що послужило підставою для звернення позивача до суду. Апелянт, вважає, що ним було обрано правильний спосіб захисту своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, який визначений ч.2 ст.16 ЦК України. Разом з цим, позивач зазначає, що 20.12.2007р. виконавчим комітетом Енергодарської міської ради було прийнято рішення № 381 про затвердження актів приймання – передачі об’єктів соціальної інфраструктури в м.Енергодар, які передаються у комунальну власність від ВАТ «Дніпроенерго». Листами № 07/429 від 21.02.2008р., № 06/490 від 29.02.2008р. Управління комунальної власності повідомила позивача проте, що технологічні електричні мережі І та ІІ мікрорайонів м.Енергодар передані на баланс Комунального підприємства «Експлуатаційне дорожньо – ремонтне підприємство», тобто наведене рішення міськради є суттєвою зміною обставин, яке вплинуло на умови договору № 730 від 29.11.2006р. та потребують в свою чергу внесення змін до останнього. 22.07.2008р. на адресу позивача від відповідача надійшов лист, яким відповідач повідомив, що додаткова угода № 3 до договору № 730 від 29.11.2006р. ним підписано з протоколом розбіжностей. Одночасно, апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не враховано вимоги ч.2 статті 652 ЦК України, оскільки не внесення сторонами змін до договору № 730 від 29.11.2006р. порушує майнові інтереси позивача, яке полягає в тому, що відповідач не вірно здійснює облік спожитої електроенергії та не в повному обсязі розраховується за неї, а також у вказаному договорі не передбачена умова, що заінтересована сторона договору несе ризик зміни обставин. Представник позивача у судове засідання, що відбулося 10.12.2008р. не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.  

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи заявника апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке. Частина 4 ст.652 ЦК України визначає, що зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах змінених судом. Питання щодо визначення переліку точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії, було врегульовано додатковою угодою № 1 від 13.03.2008р. з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.04.2008р. та додатковою угодою № 2 від 24.05.2008р. з урахуванням протоколу розбіжностей від 12.06.2008р., а тому відсутні підстави для внесення змін до договору № 730 від 29.11.2006р. Чинні умови договору жодним чином не порушують майнові інтереси позивача, так як відповідач здійснює облік електроенергії відповідно до умов договору та в повному обсязі розраховується за неї на підставі договору та виставлених позивачем рахунків. Відповідач просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2008р. у справі № 28/328д/08 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 11.11.2008р.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.11.2008р. колегією суддів було оголошено перерву на 10 грудня 2008р. у зв’язку з витребуванням додаткових доказів від сторін.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2137 від 10.11.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач) суддів Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М., даною колегією прийнято постанову.

За клопотанням представника відповідача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2006р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровського РЕМ та КП «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство» укладено договір про постачання електроенергії №730.

Згідно п.9.4 договору, останній укладено на термін до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

01.04.2008року сторонами укладено з протоколом розбіжностей додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 730 від 29.11.2006року, якою доповнено договір додатками № 4.1, 5.2, 5.5, 6,6.1, 6.3 та додаток № 5(а.с.33-51),в тому числі і таблицю №1(перелік точок розрахункового обліку споживача) викладено у новій редакції.

12.06.2008року сторонами укладено з протоколом розбіжностей додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору постачання електричної енергії № 730 від 29.11.06р., якою викладені у новій редакції додатки № 2,3 таблиця №1 додатка № 6  та додаток № 5, тобто в тому числі і таблицю №1(перелік точок розрахункового обліку) цього додатка (а.с.68), та виключено додаток №1 до протоколу розбіжностей до додаткової угоди №1.   

04.07.2008року позивач листом № 1504 направив відповідачу проект додаткової угоди № 3 про внесення змін у договір про постачання електричної енергії, в якому запропонував таблицю № 1 пункту 6 «Перелік точок розрахункового обліку Споживача» додатка №5 викласти в новій редакції.

Відповідач 21.07.2008р. підписав додаткову угоду № 3 з протоколом розбіжностей, в якому заперечив проти укладання додаткової угоди №3 та зазначив про залишення таблиці №1 п.6 додатку №5 до договору в редакції додаткової угоди  №2 з урахуванням протоколу розбіжностей від 12.06.08р. до додаткової угоди №2 про внесення змін до договору № 730.

Позивач не погодився з протоколом розбіжностей та 07.08.2008р. звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 740 від 29.11.2006р. шляхом викладення таблиці № 1 пункту 6 «Перелік точок розрахункового обліку Споживача» додатка №5 до договору у редакції позивача.

Позовні вимоги заявлені на підставі ч.1ст.174, ч.3 ст.179, ст.188 ГК України, ст.26 Закону України «Про електроенергетику», п.1.2, 1.3, 5.1, п.п.1.п.10.2 Правил користування електричною енергією.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 грудня 2007р. виконавчий комітет Енергодарської міської ради прийняв рішення за № 381, яким затвердив акти прийому-передачі об'єктів соціальної інфраструктури у місті Енергодар, які передаються в комунальну власність від ВАТ «Дніпроенерго». (а.с. 88).

Станом на 01 січня 2008 року з балансу ВАТ «Дніпроенерго» на баланс Управління комунальної власності Енергодарської міської ради були передані об'єкти соціальної інфраструктури І та II мікрорайонів міста, які перелічені у пункті 2 рішення № 381 від 20.12.2007р.

Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради на адресу Кам'янко-Дніпровського РЕМ були направлені інформаційні листи від 21.02.2008р. вих. №07/429 та від 29.02.2008р. вих.№06/490, в яких було зазначено, що 18.02.2008р. технологічні електричні мережі 1 та 2 мікрорайонів м.Енергодар передані з балансу Управління комунальної власності на баланс Комунального підприємства «Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство», тобто відповідачу по справі.

Пунктом п.5.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін є договір про постачання електричної енергії. Інші норми закону, які позивач зазначив у позовній заяві, визначають, що електроенергія постачається на підставі договору. Однак, по-перше, між сторонами вже укладено договір на постачання електроенергії, а по-друге, зазначені у позові норми не встановлюють підстав та обов’язку відповідача вносити зміни до діючого договору. Статті 179 та 188 ГК країни визначають порядок укладання та внесення змін до договору, але також не визначають підстав та обов’язку відповідача вносити зміни в укладений договір.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст.652 ЦК України, які позивач в позові не посилався.

Таким чином, з обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір стосовно внесення змін у договір № 730 від 29.11.2006р., зокрема, зміни умов договору щодо переліку точок розрахункового обліку споживача.

          Враховуючи наведене колегія суддів зазначає наступне.              

Загальний порядок зміни господарських договорів визначений у ст.188 ГК України. Даною нормою встановлено, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зі змісту вказаної норми вбачаться, що обов’язок іншої сторони внести зміни до договору встановлений у договорі або законі, тобто змінити договір, якщо згода сторін на це не досягнута, можливо на вимогу сторони  лише в судовому порядку і лише при наявності визначених законом або договором підстав. Загальні підстави для зміни договорів, передбачені ст.ст.651,652 ЦК України.

Згідно ст.651 ЦК України договір може бути змінений на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Згідно ст. 652 ЦК України зміна договору допускається у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. В даному випадку договір може бути змінений за наявності одночасно таких чотирьох умов: в момент укладання  договору сторони виходили з того, що така обставина не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;  виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач не обґрунтував та не довів належними доказами одночасної наявності умов, вказаних у ст.652 ЦК України.

До того ж, як слідує з матеріалів справи, про передачу відповідачу на баланс технологічних мереж 1 та 2 мікрорайонів повідомлено було  позивачу ще 21.02.2008р.

З того часу, позивач двічі вносив зміни у договір про постачання з урахування такої передачі, шляхом укладання додаткових угод № 1 і № 2, зокрема і щодо точок розрахункового обліку споживача(таблиця №1 додатка №5 до договору на постачання електричної енергії).

Таким чином, не доведена та обставина, що в момент укладання додаткових угод №1 та 2 до договору, зокрема і в частині таблиці №1 додатку №5, сторони виходили з того, що зміна обставин, на які посилається позивач, не настане.

Позивач не довів, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів і позбавило сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З наданих відповідачем документів, а саме: актів пломбування елементів розрахункового обліку, актів про спожиту електроенергію, рахунків, вбачається, що позивачем опломбовані засоби обліку електричної енергії, в порівнянні з редакцією таблиці №1 додатку №5 в редакції додаткової угоди № 2 та спірної редакції додаткової угоди № 3, номери лічильників, за допомогою яких ведеться облік електроенергії не змінились, місце установки розрахункового обліку також не змінились, сторонами  підписані акти про спожиту електроенергію, виставлені рахунки, відповідач оплачує спожиту електроенергію.

Слід також відмітити, що межа балансової належності, про яку позивач зазначив у поясненнях, наданих вже суду апеляційної інстанції та, яку вважає спірною (позиції 6-8 таблиці№1додатку №5) не визначена у акті розмежування балансової належності, що згідно Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) фіксує межу балансової і експлуатаційної відповідальності.

Крім того, згідно пунктів 2.1, 2.5 ПКЕЕ межа балансової належності може і не збігатись з межею експлуатаційної відповідальності. А у п.1.4 ПКЕЕ також зазначено, що за взаємною згодою сторін точкою продажу може бути визначена інша межа балансової належності ніж межа балансової належності електроустановок споживача. Порядок визначення обсягу спожитої електроенергії, її облік у такому випадку врегульовані Правилами користування електричної енергії.   

Враховуючи наведене, ті підстави, які зазначені позивачем у позові не є істотною зміною обставин.            

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається.

Довід позивача про те, що не внесення змін до договору № 730 від 29.11.2006р. шляхом підписання Додаткової угоди № 3 і її не підписання призведе до таких негативних наслідків, як невірний облік електроенергії спожитої об’єктами відповідача, не доведений позивачем і спростовується вищевикладеним.    

Враховуючи вищенаведене, підстав для задоволення вимог щодо внесення змін та доповнення до договору про постачання № 730 від 29.11.2006р. наданий позивачем, у суду немає.

        Колегія судів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що  позовна вимога не відповідає способам захисту, встановленим у ст.16 ЦК України. Господарський суд відповідно до ст.12 ГПК України розглядає спори, що виникає при зміні договору та може зобов’язати сторону, якщо такий її обов’язок передбачений умовами договору чи закону внести зміни у договір, але законом не встановлено такого способу захисту, як внесення судом змін до договору, стороною якого він не являється.

В розумінні ст.188ГК України договір змінений рішенням суду, з моменту винесення судом рішення про спонукання чи зобов’язання  сторони внести певні зміни.  

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції. вищенаведеними обставинами.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.  

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м.Кам'янка – Дніпровська Запорізької області залишити без задоволення.   

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.09.2008р. у справі  № 28/328д/08 залишити без змін. .

 

  

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.