465/11315/13-к

1-кп/465/85/14

Вирок

Іменем України

09.09.2014 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова, в складі:

головуючої - судді В.Ф. Дячишин

при секретарі Ю.І.Довба

з участю прокурора С.Ю. Бобика

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013150080000160 від 16.01.2013 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, із середньою освітою не працюючого, раніше судимого:

04.06.2003 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.1 ст. 309 КК України на 1 року 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

03.11.2004 року Шевченківським районним судом за ст. 296, ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2005 року покарання змінено на 3 роки 11 місяців 27 днів позбавлення волі;

24.04.2013 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08 січня 2013 року близько 19:00 год., знаходячись у наркологічному відділенні КЗ ЛОКПЛ, що за адресою: м. Львів вул. Кульпарківська 95, шляхом вільного доступу підійшов до одного із ліжок палати №7, де виявив сумку зеленого кольору, з якої таємно викрав мобільний телефон марки "Самсунг GT-E2152" IMEI: НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору, що належав потерпілому ОСОБА_3, після чого, збув вказаний мобільний телефон гр. ОСОБА_4, за грошові кошти у сумі 150 грн. Такими своїми діями, ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 345 грн., що підтверджено висновком експерта №9/205 від 28.05.2013 року.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, так як він повторно вчинив викрадення чужого майна (крадіжку).

Під час досудового розслідування 26 листопада 2013 року між підозрюваним та потерпілим укладено угоду про примирення, згідно з якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, узгодили покарання, яке має понести останній за вчинення інкримінованого йому кримінально караного діяння, у виді арешту тривалістю три місяці. Також за умовами угоди, ОСОБА_1 засвідчив, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаюється, зобов'язується не вчиняти кримінальних правопорушень у подальшому,

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив, що не має жодних претензій до ОСОБА_1, оскільки мобільний телефон йому повернуто.

Обираючи вид і міру покарання підозрюваному, сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його щире каяття у вчиненому, стосунки між ними.

Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зрозумілі, угоду укладено добровільно, зміст такої відповідає їхнім намірам.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно. Потерпілий у підготовчому судовому засіданні також ствердив, що розуміє права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підставно та обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст.471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді арешту тривалістю три місяці, передбачені санкцією ч.2 ст.185 КК України, на які обвинувачений погоджується, обрані з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67, 71 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Крім цього, як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2013 року, яким останнього засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання за цим вироком, рахувався з 24.04.2013 року. Тому, на підставі ч.1,ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання прзначених покарань за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2013 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, слід остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі до у відповідності до правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення, передбачених ст. 72 КК України. Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 листопада 2013 року у місті Львові, між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та обрати йому покарання у виді трьох місяців арешту. На підставі ч.1,ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання прзначених покарань, призначених за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2013 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, слід остаточно призначити покарання засудженому у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі

Строк відбування покарання засудженому рахувати з 09.09.2014 року.

У строк відбування покарання засудженому зараувати частково відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2013 року - 1 рік 4 місяці 9 днів.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити засудженому та потерпілому положення ст. 476 КПК України, що в разі невиконання угоди про примирення потерпілі мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотання про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя В.Ф. Дячишин