ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.01.09 |
Справа № 18/227-08. |
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_2
Про стягнення 24928 грн. 73 коп.
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участі представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
Від відповідача - не з`явився
Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з
відповідача 24928 грн. 73 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення відповідно до договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р., з яких 23099 грн.60 коп. - основна заборгованість, 855 грн. 56 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 106 грн. 50 коп. - 3% річних, 867 грн. 07 коп. - інфляційні збитки, а також стягнути 249 грн. 29 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представником позивача 20.01.2009р. суду було подане письмове пояснення щодо строків сплати відповідачем заборгованості згідно договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р., відповідно до п. 1.1. якого Перевізник (позивач) зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта (відповідача) забезпечити йому оптимальне транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу Клієнта (відповідача) власним та/або зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України.
Відповідно до п.п. 2.1 - 2.3 зазначеного договору позивачем були надані відповідачу послуги з організації перевезення власним автотранспортом; забезпечення подачі автотранспорту під завантаження за вказівкою позивача; надання підготовленого власного автотранспорту під його завантаження вантажем.
Відповідно до п. 5.4 зазначеного договору відповідач здійснює розрахунки з позивачем за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у термін не більше 10 банківських днів, з дати отримання від позивача рахунку на сплату коштів.
Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт надання послуг по перевезенню вантажу відповідача підтверджується Актами прийому передачі виконаних робіт та наданих послуг б/н від 29.07.2008р., № 3 від 15.09.2008р., № 4 від 08.10.2008р., № 5 від 23.10.2008р. ( а.с. 21-24), підписаними представниками сторін та скріплених їх печатками.
Крім того заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 11.12.2008р. (а.с. 29), що підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до письмового пояснення позивача, поданого до суду 20.01.2009р., рахунки на сплату коштів передавались позивачем в бухгалтерію відповідача в день складання та підписання Актів виконаних робіт, в яких і відображалась встановлена до сплати сума коштів за виконані конкретні роботи по перевезенню вантажу.
Відповідач свої зобов'язання за договором НОМЕР_1 від 25.07.2008р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за надані послуги по перевезенню вантажу відповідача складає 23099 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за надані послуги по перевезенню відповідно до договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р. не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 23099 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р. (пункт 5.4), а саме допустив пІНФОРМАЦІЯ_1рочення виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги щодо стягнення 23099 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу відповідача є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 855 грн. 56 коп.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату послуг по перевезенню у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.6 договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р., за яким у випадку пІНФОРМАЦІЯ_1рочення оплати за послуги перевезення, відповідач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день пІНФОРМАЦІЯ_1рочення платежу. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 855 грн. 56 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р., позивач просить стягнути з відповідача 106 грн.50 коп. 3% річних та 867 грн. 07 коп. інфляційних збитків.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який пІНФОРМАЦІЯ_1рочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час пІНФОРМАЦІЯ_1рочення, а також 3% річних від пІНФОРМАЦІЯ_1роченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 23099 грн. 60 коп. основної заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу відповідно до договору перевезення НОМЕР_1 від 25.07.2008р., 855 грн. 56 коп. пені, 106 грн. 50 коп. 3% річних, 867 грн. 07 коп. інфляційних збитків.
Що стосується заяви позивача б/н від 11.12.2008р. про забезпечення позову, то суд приходить до висновку про її необґрунтованість та відмовляє в її задоволенні.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. В задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н від 11.12.2008р. про забезпечення позову - відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_2) 23099 грн. 60 коп. боргу, 855 грн. 56 коп. пені, 106 грн. 50 коп. 3% річних, 867 грн. 07 коп. інфляційних збитків, 249 грн. 29 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ