Судове рішення #3910473
5020-5/606

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


Іменем України

РІШЕННЯ

"20" січня 2009 р.

справа № 5020-5/606


За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл”  (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38 )

до Приватного підприємства „Фьючер” (99040 м. Севастополь,  пр. Ген. Острякова, 120)

про стягнення заборгованості  в розмірі 347835,40 грн.  

Суддя Євдокімов І.В.

          

Представники сторін:

Позивач: не з’явився;

Відповідач: не з’явився.

Суть спору:


Позивач, ТОВ „Кримсевстіл”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „Тонус Плюс”, про заборгованості за договором поставки № 0301/1 від 03.01.2008 в розмірі 351135,72 грн.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 347835,40 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого  товару.

Представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, та у довідці статистики (а.с. 55).

Ухвала суду від 09.12.2008 отримана відповідачем особисто (а.с. 58).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представників сторін.

Представнику позивача 09.12.2008 роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  суд



ВСТАНОВИВ:



03.01.2008  між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 0301/1.

Відповідно до умов договорів, відповідач зобов’язався поставляти металопродукцію, а позивач приймати та сплачувати вартість металопродукції, на умовах передбачених вказаними договорами.

На виконання умов договорів позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 442451,90 грн.

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 347835,40 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами, який долучений до матеріалів справи (а.с. 14).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України,  за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами  договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 3478,35 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -



В И Р І Ш И В :



1.          Позов задовольнити повністю.


2.          Стягнути з Приватного підприємства „Фьючер” (99040 м. Севастополь,  пр. Ген. Острякова, 120,  код ЄДРПОУ  32776969, п/р 26006000131930 в ВАТ „ЧБРР” м. Сімферополь, МФО 384577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл”  (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38,  код  ЄДРПОУ 34549399, п/р 26006049911700 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) заборгованість в сумі  347835,40 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3478,35 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.


Видати наказ після набрання рішенням законної сили.


    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокімов


Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано
























































Розсилка:

1.          ТОВ „Кримсевстіл”  (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38 )

2.          ПП „Фьючер” (99040 м. Севастополь,  пр. Ген. Острякова, 120)

3.          Справа

4.          наряд




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація