Справа № 128/4520/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2014 року

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Мотрука М.І.

при секретарі: Тихолаз Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік, ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смерті Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 05.11.20011 року, зроблено відповідний актовий запис за №33 та видано свідоцтво про смерть (а.с. 10)

Вони спільно проживали у шлюбі, зареєстрованому 04.02.1989 Мізяківсько-Хутірською сільською радою, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2, виданим Мізяківсько- Хутірською сільською радою (а.с. 9).

Відповідно до довідки виданою Виконавчим комітетом Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області за № 1095 від 080811 до дня смерті свого чоловіка ОСОБА_1 дійсно проживала з чоловіком та разом вели спільне господарство у житловому будинку по АДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3, відкрилась спадщина, яка складається з:

- житлового будинку, літера «А», з прибудовою, літера «а», та ганку, сараю, літера «Б», погребу, літера «п/Б», хвіртки, літера «№ 1», воріт, літера «№2», огорожі, літера «№3», огорожі, літера «№4», криниці, літера «№5», що знаходяться по АДРЕСА_1

- майнового паю та грошових вкладів в установах банку.

Згідно заповіту покійного чоловіка від 16.06.2004 року, посвідченого заступником сільського голови Мізяківсько-Хутірської сільської ради Колосовською В.О., зареєстрованого в реєстрі за №97, усе своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі те, що належало йому на день смерті і на яке він мав право по закону, покійний чоловік заповів позивачці ( а.с. 11).

Незважаючи на те, що в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, позивачка як спадкоємниця свого покійного чоловіка, яка проживала разом з ним на час відкриття спадщини у зв'язку з чим, вважається такою, що її прийняла, додатково, в установлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до Вінницької державної нотаріальної контори. Як наслідок, нотаріусом їй було оформлено та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.02.2012 року, однак лише на частину спадкового майна: майновий вклад та грошові кошти в установах банку (а.с. 12).

Отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 Вінницького району, ОСОБА_1 не має такої можливості, оскільки її покійний за свого життя не одержав на них правовстановлюючі документи.

Крім того, те, що даним житловим будинком та належними до нього господарськими будівлями та спорудами володів, користувався та розпоряджався чоловік позивачки підтверджується:

- технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 виданим комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (інвентаризаційна справа

№743), в якому в графі «Власник» вказаний ОСОБА_3. В цій же графі проставлено штамп «Правовстановлювальні документи відсутні» ( а.с.13-15);

- домовою книгою домогосподарства, що по АДРЕСА_1, прошитій та скріпленій печаткою Мізяківсько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, де в розділі І «Відомості про осіб, відповідальних за Ведення книги і прописку (реєстрацію по будинку)» вказано ОСОБА_3 (а.с. 16-17);

- обліковими картками погосподарських книг домогосподарств Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області домогосподарства, в яких зазначено що головою домогосподарства по АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 (а.с. 18-19).

Таким чином, зазначені обставини унеможливлюють реалізацію позивачами права щодо передбаченого законом оформлення спадщини, а тому, у зв'язку із наведеним в них виникла необхідність у зверненні до суду із даним позовом, в якому просять суд визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, літера «А», з прибудовою, літера «а», та ганком, сарай, літера «Б», погріб, літера «п/Б», сарай, літера «б», «б1», «В», убиральню, літера «Г», хвіртку, літера «№1», ворота, літера «№2», огорожу, літера «№3», огорожу, літера «№4», криницю, літера «№5», що розташовані по АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала до суду заяву в якій свої позовні вимоги підтримала, просять суд їх задоволити та розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем і задоволити позовні вимоги у підтриманих представником позивача межах, оскільки вони, крім повного визнання позову відповідачем підтверджуються письмовими доказами. Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Згідно абзацу 3 п. 24 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оцінюючи в сукупності всі досліджені по справі докази, суд вважає, що вимоги позивача доведені повністю, тому їх слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 1217, ч. 1 ст. 1218, ч. 1,2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1,3 ст. 1223, ч.1,2 ст. 1236, ч. 1 ст. 1251, ч. 3,5 ст. 1268, ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України, п.І.ч.1 ст. 15, ст.ст. 82, 107, 109, 118-120,122 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, літера «А», з прибудовою, літера «а», та ганком, сарай, літера «Б», погріб, літера «п/Б», сарай, літера «б», «б1», «В», убиральню, літера «Г», хвіртку, літера «№1», ворота, літера «№2», огорожу, літера «№3», огорожу, літера «№4», криницю, літера «№5», що розташовані по АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: