Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 жовтня 2014 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів - Бондаренка Ю. О., Бисаги Т. Ю.
з участю секретаря - Чучки Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Виноградівського районного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору від 20 травня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22, 80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом і з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно пункту 9.12 умов і правил надання банківських послуг, які разом із Правилами користування платіжною карткою та заявою ОСОБА_1 складають між банком і відповідачем договір, останній діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий термін.
У порушення норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 17 074, 81 грн., в тому числі:
- 4971, 06 грн. заборгованість по кредиту;
- 6553, 05 грн. заборгованість по відсотках;
- 4261, 43 грн. комісія за користування кредитом;
- 500 грн. фіксована частина штрафу;
- 789, 28 відсоткова складова штрафу.
Рішенням Виноградівського районного суду від 31 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Приватбанк» просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Як на підставу своїх вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, між сторонами було укладено кредитний договір, своїх зобов'язань по кредитному договору відповідач не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту, яка підлягає стягненню з останнього на користь банку. При цьому, доводи суду першої інстанції про те, що укладений кредитний договір не містить інформації про порядок, умови та строки погашення кредиту є необґрунтованими.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що укладений кредитний договір не містить однозначної інформації щодо порядку, умов та строку погашення кредиту.
Такі висновки місцевого суду є помилковими, оскільки 20 травня 2008 року між сторонами було укладено договір шляхом написання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 отримав платіжну картку, номер якої зазначено у заяві та засвідчено підписом відповідача (а.с.8). З допомогою цієї картки відповідачем було знято кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості по кредиту (а.с.9).
Факт отримання кредиту та виникнення заборгованості по кредиту стверджується матеріалами справи (а.с.7-14).
Згідно статті 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 610 ЦПК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) .
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед банком в розмірі 17 074, 81 грн., в тому числі:
- 4971, 06 грн. заборгованість по кредиту;
- 6553, 05 грн. заборгованість по відсотках;
- 4261, 43 грн. комісія за користування кредитом;
- 500 грн. фіксована частина штрафу;
- 789, 28 відсоткова складова штрафу.
В добровільному порядку боржником вказана сума боргу не сплачена, внаслідок чого позов банку є обґрунтований та підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції у зв'язку з цим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Підстав для відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку із спливом строку позовної давності у даному випадку немає. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк кредитного ліміту закінчується зі спливом строку дії кредитної картки, строк дії кредитної картки закінчується в квітні 2012 року, а позов пред'явлено в березні 2014 року, трьохрічний строк позовної давності не пропущено.
Керуючись статтею 526, 610, 1054 ЦК України, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» - задовольнити.
Рішення Виноградівського районного суду від 31 березня 2014 року - скасувати.
Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 17 074, 81 грн. боргу по кредиту та 229, 40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий: _____________
Судді: _____________
_____________