У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Собіни І.М.

секретар судового засідання:Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" про примусове виселення, зняття з реєстраційного обліку, зобов'язання вчинити певні дії,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 технічний паспорт та будинкову книгу на квартиру АДРЕСА_1.

Виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 та знято ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з реєстраційного обліку місця проживання у квартирі АДРЕСА_1.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що дане рішення суперечить Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", згідно статті 1 якого заборонено без згоди власника примусове стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави або іпотеки за споживчими кредитами, якщо таке майно використовується як місце постійного проживання позичальника, майнового поручителя, і в цих осіб відсутнє інше житло.

Вважає, що примусове відчуження його квартири є цивільно-правовою відповідальністю, яка виникла внаслідок невиконання ним зобов'язань по кредитному договору, а тому вказаний закон має зворотну дію в часі у відповідності до ст. 58 Конституції України.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що утримання відповідачем ОСОБА_2 технічного паспорта та будинкової книги на належну ОСОБА_3 квартиру, а також проживання і реєстрація у ній ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перешкоджає позивачу належним чином користуватися та розпоряджатися квартирою.

Такий висновок суду ґрунтується на досліджених судом доказах та відповідає

________________________________________________________________________________________

Справа №569/4009/14-ц Головуючий у суді І інстанції - Куцоконь Ю.П.

Провадження № 22-ц/787/1960/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.

вимогам закону.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на майно від 11 квітня 2013 року, виданого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 листопада 2013 року № 3436341 ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Вказане нерухоме майно було придбано позивачем на прилюдних торгах в ході процедури звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 6 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 8 липня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Гнесь Т.В., приватного підприємства "Юстиція", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними публічних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу з реалізації арештованого нерухомого майна.

ОСОБА_2, який є попереднім власником спірної квартири, відмовився передати позивачу технічний паспорт та будинкову книгу на квартиру, чим перешкоджає новому власнику належним чином користуватися та розпоряджатися своїм майном.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжують проживати та зареєстровані у спірній квартирі. 10 грудня 2013 року та 21 лютого 2014 року позивач направив цим відповідачам письмові вимоги з вимогою про їх виселення з квартири, однак вони їх не виконали.

За наведеного, суд першої інстанції, з підстав передбачених ст. ст. 317, 391 ЦК України, обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_3, так як право власності є непорушним і власник має право вимагати усунення перешкод в користуванні своєю власністю.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції суперечить вимогам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не заслуговують на увагу, оскільки вказаний закон вступив у дію з 7 червня 2014року, а іпотечне майно реалізовано з прилюдних торгів 19.03.2013року, тобто вказаного закону на той час не існувало. Окрім цього, у даній справі предметом позову є захист прав власника, а не звернення стягнення на предмет іпотеки за договором споживчого кредиту, наданим в іноземній валюті.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,315,317,325 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Собіна І.М.

Шимків С.С.