У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Оніпко О.В., Ковалевича С.П.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування приміщеннями квартири, усунення перешкод у користуванні квартирою,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2014 року ОСОБА_3 вселений у квартиру АДРЕСА_1.

Встановлено порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, виділено у користування: ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 10,8 кв.м.; ОСОБА_1 - житлову кімнату площею 16,2 кв.м. з балконом, що до неї прилягає та житлову кімнату площею 11,8 кв.м.

Кухню площею 7,0 кв.м., коридор площею 6,9 кв.м., ванну кімнату площею 2,2 кв.м., туалет площею 0,8 кв.м. та комору площею 0,3 кв.м. залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні житловою кімнатою площею 10,8 кв.м. квартири АДРЕСА_1 та допоміжними приміщеннями цієї квартири - кухнею, коридором, ванною кімнатою, туалетом та коморою.

В поданій апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи.

Зазначає, що виділивши у користування позивача житлову кімнату № 8 площею 10,8 кв. м., яка не відповідає його частці у праві спільної часткової власності, місцевий суд порушив права іншого співвласника спірної квартири.

Крім того, залишаючи у спільному користуванні співвласників балкон, суд позбавив відповідачку права на користування житловою кімнатою № 7, оскільки єдиний вихід на балкон є лише у цій кімнаті.

____________________________________________________________________

Справа №569/8284/14-ц Головуючий у суді І інстанції - Куцоконь Ю.П.

Провадження № 22-ц/787/1992/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.

Покликається на п. 2.24 ДБН В. 2.2 - 15 - 2005 відповідно до якого, мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 7 кв.м., у двох - та більше кімнатах - 8 кв.м., однак, площа кухні спірної квартири складає 7 кв.м., що унеможливлює її спільне використання.

Стверджує, що судом не з'ясовано кількісний склад членів сім'ї кожного із співвласників, їх стосунки між собою та можливість мирного співіснування, не вирішено питання щодо можливості здійснювати сторонами спору оплату комунальних послуг.

Доводить, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б свідчили про те, що відповідачка перешкоджає позивачу користуватися спірною квартирою.

З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як співвласник квартири має право користуватись нею, однак відповідачка чинить у цьому перешкоди, а оскільки спірна квартира не може бути поділена в натурі, то враховуючи характер планування квартири, наявність трьох кімнат, одна з яких є ізольованою, їх площу, запропонований позивачем порядок користування приміщеннями спірної квартири є найбільш раціональним та доцільним і таким, що не порушує ні житлових прав сторін, ні їх прав співвласників квартири.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

ОСОБА_3 є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 11.

Власником решти 3/4 частин спірної квартири є відповідачка ОСОБА_1

Згідно ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Нормою ч. 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно технічного паспорту загальна площа спірної квартири становить 56,9 кв.м, житлова - 38,8 кв.м.

На позивача припадає 14,2 кв.м. загальної площі та 9,7 м.кв. житлової.

Доводи представника відповідачки про те, що виділенням у користування позивача житлової кімнати площею 10,8 кв.м., яка не відповідає його частці у праві спільної часткової власності, порушуються права відповідачки, не заслуговують на увагу, оскільки такий порядок користування є найбільш наближеним варіантом, який відповідає часткам співвласників квартири, а розмір виділеної позивачеві житлової кімнати перевищує розмір його частки у житловій площі лише на 0.9 м.кв, що є незначним.

Крім того, в особисте користування ОСОБА_1 крім двох житлових кімнат, площею 16,2 кв.м. та 11,8 кв.м., судом виділено балкон площею 2.9 кв.м., який відноситься до допоміжної площі квартири, а ОСОБА_3 жодного приміщення із допоміжної площі в особисте користування не виділялось.

За таких обставин, визначеним судом порядком користування спірною квартирою права відповідачки не порушуються.

Твердження апелянта про неможливість спільного використання кухні площею 7 кв.м., відповідно до п. 2.24 ДБН В. 2.2 - 15 - 2005, не грунтується на законі.

Доводи про те, що залишаючи у спільному користуванні співвласників балкон, суд позбавив відповідачку права на користування житловою кімнатою № 7, є безпідставними, оскільки вказаний балкон виділено саме відповідачці, а не залишено у спільному користуванні.

Необгрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що судом не з'ясовано кількісний склад членів сім'ї кожного із співвласників, їх стосунки між собою та можливість мирного співіснування, оскільки вказані обставини не впливають на обсяг прав співвласників на користування належними їм частками квартири.

Щодо не вирішення судом питання про можливість здійснення сторонами спору оплати комунальних послуг, то такі позовні вимоги позивачем не заявлялись.

Не приймаються судом і доводи апеляційної скарги про недоведеність чинення відповідачкою перешкод позивачу у користуванні спірною квартирою, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції представником ОСОБА_1 не заперечувала того, що вона проти проживання ОСОБА_3 у квартирі.

Враховуючи викладене, рішення суду постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Оніпко О.В.

Ковалевич С.П.