Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Максимчук З.М., Гордійчук С.О., секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про поділ майна подружжя,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, представника позивача -ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 25 вересня 2013 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 75,2 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м.

Визнано за ОСОБА_1 право в власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 75,2 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 686,5 грн.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для вирішення справи, недоведеністю обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, що в їх сукупності й призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначає, що договір №3 від 5.10.2010 року відступлення права вимоги (цесії) за договором на участь у частковому будівництві квартири АДРЕСА_1 та додаткова угода №1 від 06.10.2010 року до договору б/н на участь у частковому будівництві від 19.02.2004 року укладались нею фактично в період коли вона з позивачем, хоча формально і перебували в зареєстрованому шлюбі, проте не проживали разом однією сім'єю та не вели спільного господарства, що підтверджується належними і допустимими, письмовими доказами, а саме:

____________________________________________________________________

Справа №569/3280/13-ц Головуючий у суді І інстанції - Гордійчук І.О.

Провадження № 22-ц/787/2090/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.

постановами ДІМ ВДІМ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 12.05.2001 року та від 20.09.2012 року "По відмову в порушенні кримінальної справи" за матеріалами розгляду ЖРЗПЗ № 6646 від 4.05.2011 року та №12100 від 17.09.2012 року.

Зазначає, що для набуття нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 передують певні умови, передбачені умовами договору б/н від 19 лютого 2004 року, зокрема щодо вчинення його сторонами обов'язкових дій, які встановлені п.п.2.1.6, 2.2.3, 2.2.4 цього договору, а саме: прийняття у власність від забудовника об'єкта протягом двох тижнів з дати одержання від нього письмового повідомлення про здачу будинку в експлуатацію шляхом подачі необхідних документів на отримання житла у відділ обліку та розподілу житла Рівненського міськвиконкому.

Проте, місцевим судом не досліджувалось і в матеріалах справи відсутні письмові докази виконання забудовником обов'язку, щодо направлення на її адресу письмового повідомлення про здачу будинку в експлуатацію та докази отримання нею такого повідомлення з пропозицією прийняти квартиру у власність.

Вважає, що діючі норми законодавства України не передбачають набуття права власності на нерухоме майно (в тому числі на новостворене) за договором цесії.

На момент розгляду судом даної справи, право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 нею не набуто, що підтверджується листом начальника управління капітального будівництва від 13.02.2013 року за №01-13/91.

Крім того, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні належні письмові докази, які б свідчили про те, що він вносив грошові кошти, чи своїми діями сприяв укладенню договору цесії та одержання нею у власність вказаної квартири.

З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та стягнути з позивача на її користь понесені судові витрати в сумі 323 грн. 25 коп.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що житлова частина житлового будинку АДРЕСА_1 введена в експлуатацію 20.09.2011 року, відповідач не вчиняє дій для отримання свідоцтва про право власності на квартиру, а кошти за спірну квартиру сплачені в повному обсязі в період, коли сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та не відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними.

Застосовуючи до спірних правовідносин ст.60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд має встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Вбачається, що шлюб між сторонами укладено 5 серпня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, який розірваний за рішенням Рівненського міського суду від 13 травня 2013 року.

Цим рішенням суду встановлено, що подружні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені близько трьох років тому.

Сторонами не заперечується, що позивач більш як 10 років проживає в Словацькій Республіці.

19.02.2004року між управлінням капітального будівництва виконкому Рівненської міськради та ОСОБА_5 укладено договір про участь у будівництві, відповідно до умов якого остання прийнята у часткове будівництво АДРЕСА_1. Згідно кошторису остаточна вартість житла становить 137660грн., із розрахунку 2000грн. за 1 кв.м загальної площі житла. Її остаточна вартість визначається після закінчення будівництва, згідно обмірів МБТІ.

Відповідно до пп.2.2.3 та пп.2.2.4 п.2.2 договору замовник зобов'язаний протягом двох тижнів з дати одержання письмового повідомлення забудовника про здачу будинку в експлуатацію, оглянути його і в разі допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них забудовнику без зволікань. Подати необхідні документи на отримання житла у відділ обліку та розподілення житла Рівненського міськвиконкому.(а.с.11-12)

5 жовтня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір №3 відступлення права вимоги (цесії) за договором на участь у частковому будівництві квартири АДРЕСА_1.

За умовами вказаного договору ОСОБА_5 (Цедент) відступила ОСОБА_1 (Цесіонарієві), а Цесіонарій набув права вимоги, а також обов'язки, належні Цедентові, і став стороною (кредитором у частині прав і боржником у частині обов'язків) за Договором б/н на участь в частковому будівництві квартири АДРЕСА_1, що був укладений 19 лютого 2004 року між Цедентом і Забудовником.

За відступлення своїх прав цедентом на користь цесіонарія, що випливають із договору 1 останній сплатив 137 300грн. Розрахунок між цедентом та цесіонарієм на цей момент відбувся. Внесені цедентом на рахунок забудовника кошти в сумі 137 300грн. зараховуються як дольовий внесок цесіонарія на виконання взятих згідно цього договору зобов'язань перед забудовником(п.5 Договору цесії)

Як пояснила відповідачка в судовому засіданні апеляційного суду ці гроші не є спільними коштами подружжя, вона їх позичила після припинення з позивачем шлюбних стосунків.

Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації житлова частина житлового будинку АДРЕСА_1 введена в експлуатацію 20.09.2011 року.(а.с.14-16)

Відповідно до додатку №3 розпорядження міського голови від 7.10.2011 року №986-р квартира АДРЕСА_1 знаходиться в резерві і ОСОБА_1 не передавалась. Загальна площа даної квартира становить 75,2кв.м.(а.с.18 зв.)

Таким чином остаточна вартість спірної квартири є більшою ніж 137300грн. Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона після сплати коштів за договором цесії, неодноразово вносила ще гроші забудовнику за квартиру.

Відповідно до положень ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що спірна квартира відповідачці у власність не передавалася, її державна реєстрація не проводилась, а тому ОСОБА_1 не набула у встановленому порядку права власності на житлове приміщення.

Позивачем в ході розгляду справи також не доведено, що гроші, сплачені відповідачкою за квартиру є спільними сумісними коштами подружжя, оскільки на момент їх внесення сторони не вели спільного господарства та не підтримували шлюбні стосунки.

За наведеного, квартира не входить до складу спільного майна подружжя, яке підлягає поділу та визнання у судовому порядку права власності на неї за кожним із сторін, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК підлягає стягненню з позивача на користь відповідача судовий збір, сплачений нею при подачі апеляційної скарги в розмірі 343 грн. 25 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 325 ЦПК України, ст. ст. 60, 70 СК України, ст. 331 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 вересня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про поділ майна подружжя - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 343 (триста сорок три) грн. 25 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Максимчук З.М.

Гордійчук С.О.