ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 3260/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 24 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова, третя особа Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд», про визнання недійсною відмови у виплаті пенсії,

В С Т А Н О В И В :

13.01.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова (далі - УПФ) про визнання протиправною діяльність відповідача щодо призупинення виплати пенсії, визнання його таким, що має право на отримання пенсії за вислугу років з моменту призупинення її виплати та зобов'язання перерахувати і здійснювати виплату пенсії, покликаючись на те, що він працював повний робочий день на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №2), а саме майстра будівельних робіт та монтажника, а тому має право у відповідності до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) на призначення пільгової пенсії за віком. Вважає, що помилкове відкликання довідки про підтвердження його пільгового стажу не могло бути підставою для позбавлення його конституційного права на пенсію гарантованого державою.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 24 лютого 2014 року у справі №466/93/14-а заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило УПФ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. У поданій апеляційній скарзі вказують на те, що оскільки довідку на підставі якої позивачу була призначена пенсія було відкликано, то робота позивача на пільгових умовах не підтверджується, а тому відсутні підстави для призначення йому пільгової пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач досяг потрібного віку та має відповідний стаж роботи на посаді яка віднесена до Списку №2, а тому підстав для припинення виплати пільгової пенсії за віком немає.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи проте є лише частково вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.02.2012 ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах у відповідності до п.«б» ст.13 Закону №1788-ХІІ.

З 01.03.2013 УПФ припинено виплату пенсії позивачу у зв'язку із тим, що Державним підприємством Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (далі - ДП), на якому працював ОСОБА_1 було відкликано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.10.2011 №189/1 (далі - Довідка).

Не погодившись із такими діями УПФ, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Оскільки, позивач звернувся до суду із позовною заявою лише 13.01.2014, а позовні вимоги заявлені ним з моменту призупинення виплати пенсії, тобто з 01.03.2013, доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин не надано, апеляційний суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов в частині позовних вимог про відновлення виплати пенсії з моменту її призупинення з 01.03.2013 по 12.07.2013 включно слід залишити без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст.1,2 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 100 цього Закону передбачено, що особам, які на день введення в дію цього Закону мають стаж на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, мають право на пенсію на пільгових умовах, яка призначається відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ, п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Звідси, слід зробити висновок, що Законом №1788-ХІІ та Порядком №637 затверджено, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії - є трудова книжка. Якщо її немає, або в ній відсутні свідчення, що визначають право на пільгову пенсію, можуть бути витребувані уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується записами в трудовій книжці, що позивач працював повний робочий день з 13.09.1977 по 25.05.1978 на посаді майстра, з 26.05.1978 по 31.03.1982 на посаді каміньщика ІІІ розряду, з 01.04.1982 по 01.07.1984 на посаді майстра, з 02.07.1984 по 31.05.1987 на посаді монтажника, з 01.06.1987 по 05.08.1992 на посаді майстра, з 06.08.1992 по 31.03.1999 на посаді завідуючого підсобним виробництвом, з 01.04.1999 по 28.03.2001 начальником підсобного виробництва.

Спірним у даному випадку, в зв'язку із відкликанням ДП Довідки, є період роботи позивача з 01.04.1982 по 01.07.1984 на посаді майстра, з 02.07.1984 по 31.05.1987 на посаді монтажника, з 01.06.1987 по 05.08.1992 на посаді майстра.

Всі інші періоди роботи УПФ зараховано належним чином, та останнім не заперечуються і не спростовуються.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі, крім трудової книжки (а.с.10-12), було надано для підтвердження спеціального трудового стажу архівні довідки (а.с.16-20), військовий білет (а.с.21-22), посвідчення (а.с.23) листи Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (а.с.9,13), довідку та лист ДП (а.с.8, 14).

В свою чергу відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173- робота на посаді майстра та монтажника дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 №5/8 порядок застосування Списків №1 та №2, передбачає в тих випадках, коли в Списках №1 і №2 передбачені працівники, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії.

Посада майстра та монтажника в подальшому відносилася також до Списку №2 затвердженого постановами КМУ від 26.01.1991 №10, від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36.

Вказане відповідачем не спростовано, а його посилання на неможливість врахування стажу роботи позивача на вказаних посадах у зв'язку із відкликанням Довідки, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів (зокрема щодо Довідки), а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність у позивача права на зарахування його періоду роботи на відповідних посадах до пільгового трудового стажу, якщо з інших даних вбачається, що такий дійсно був зайнятий на таких посадах із шкідливими і важкими умовами праці.

Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач досяг 55 років, його загальний трудовий стаж перевищує 25 років, пільговий стаж становить не менше 12 років та шість місяців, що підтверджується записами в трудовій книжці та матеріалами справи.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки дані записів зроблених в трудовій книжці позивача є підставою для зарахування періоду роботи на вказаних посадах в трудовий стаж та призначення пенсії на пільгових умовах, відкликання ж Довідки ДП не може бути підставою для позбавлення його вказаного права.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788-ХІІ, оскільки він досяг віку і має трудовий стаж, які визначені у даній нормі Закону, що підтверджується трудовою книжкою, яка, відповідно до вимог ст.62 Закону №1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Одночасно, слід зазначити, що оскільки позивачем пропущено без поважних причин встановлений ст.99 КАС України строк звернення до суду із адміністративним позовом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати УПФ поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788-ХІІ з 13.07.2013.

Також, з огляду на положення ст.ст.2, 105, 162 КАС України, апеляційний суд вважає, що позовна вимога про визнання права на пенсію на пільгових умовах не підлягає розгляду та вирішенню у порядку адміністративного судочинства, а відповідні висновки щодо наявності у позивача зазначеного права суд повинен викласти у мотивувальній частині судового рішення при наданні правової оцінки оспорюваному рішенню відповідача про припинення виплати позивачу пенсії, а відтак у цій частині постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 24 лютого 2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова в частині позовних вимог про відновлення виплати пенсії з моменту її призупинення з 01 березня 2013 року по 12 липня 2013 року включно залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 13 липня 2013 року.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах закрити.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 10 жовтня 2014 року.