УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 876/8382/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Глушка І.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року у справі №803/1385/14 за позовом ПАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

08.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Камінь-Каширська ПМК -70» (далі - Товариство) звернулось з адміністративним позовом в суду до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової адміністрації України (далі-ДПІ), правонаступником якої є Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, просило визнати нечинним рішення про застосування штрафних санкцій №0000082301 від 20.03.2008р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2014р. скасовано постанову Господарського суду Волинської області від 09.06.2009р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2014р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції №0000082301 від 20.03.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Товариство за період з 01.10.2005р. по 30.09.2007р. проведено будівельно-монтажні роботи по прокладанню вуличних газопроводів, за виконання яких оплата проведена готівковими коштами, згідно з наданих розписок про отримання готівкових коштів. Згідно бухгалтерських документів та актів виконаних робіт вартість виконаних робіт складалась лише з вартості наданих послуг, без врахування вартості матеріалів. В акті планової документальної перевірки зазначається, що по розписках головного інженера, на яких проставлені печатки Товариства, ним отримані кошти на придбання матеріалів для будівництва газопроводів всього на суму 1 723 136 грн., які не внесені в касу Товариства, відповідальність за яке передбачено ст.1 Указу Президента України від 02.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Даним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.

Представник апелянта в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити. Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, вважали рішення суду першої інстанції законним.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін в їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2007р., за результатами якої складено акт від 19.02.2008р. №58/32-01036690, яким, в тому числі, зафіксовано порушення пп. 2.6, 3,3, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі-Положення): встановлено не оприбуткування Товариством у касу готівкових коштів у сумі 1 723 136,00 грн.

На підставі акта перевірки, положень аб.3 ст.1 Указу Президента від 11.05.1999р. №491/99 з наступними змінами та доповненнями 20.03.2008р. ДПІ винесено рішення №0000082301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8 615 680,00 грн., з яким не погодився позивач оскарживши його до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з пунктами 3.1., 3.3 Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності Товариства є газопровідні роботи. У періоді, що перевірявся позивачем здійснювались будівельно-монтажні роботи по прокладенню вуличних газопроводів в селах Волинської області. Зазначені роботи проводились згідно укладених договорів з вуличними кооперативами, предметом яких було будівництво газопроводів у селах згідно узгоджених кошторисів. Відповідно до умов даних договорів поставка матеріалів і обладнання на об'єкти покладались на замовників, тобто вуличні кооперативи, а здійснення підрядних робіт покладалось на підрядника ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70», контракти та розрахунки вартості будівництва по кожному з 11 об'єктів знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій стало невнесення до каси Товариства коштів, отриманих головним інженером ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_2 від голів вуличних кооперативів для придбання матеріалів для будівництва газопроводів.

Проте, як це встановлено судом першої інстанції, взаємовідносини сторін будувались на укладених договорах та розрахунках до них, що за своєю правовою природою є договорами підряду та кошторисами на виконання підрядних робіт. У розрахунках вартості будівництва виділено окремо вартість матеріалів кооперативів, їх кількість та ціна, а також вартість виконаних робіт, що відповідає вимогам глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно бухгалтерських документів та актів виконаних робіт (помісячна ф.3-КБ), довідок про вартість будівництва об'єктів, протоколів розгляду будівництва вуличних газопроводів, актів безоплатної передачі матеріалів, на позабалансовий рахунок ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» вуличними кооперативами передавались для Товариства матеріали з вартістю та відображались Товариством на позабалансовому рахунку « 022», а остатнім передавалась по актах передачі вартість об'єктів будівництва, включаючи вартість матеріалів замовника та вартість виконаних Товариством робіт.

Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.08.2008р. вбачається, що згідно з даними перевірки Товариство не здійснювало придбання матеріалів, які використовувались для проведення робіт по угодах з кооперативами. Розпоряджаючись отриманими від кооперативів коштами на придбання матеріалів для будівництва вуличних газопроводів, головний інженер ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_2 діяв як фізична особа - посередник, за згодою кооперативів.

Згідно отриманих від ТзОВ «Ельпласт-Львів» копій накладних, доручень, касових ордерів, акті звірки вбачається, що труби, які Товариство використовувало для прокладання вуличних газопроводів на виконання угод з сільськими кооперативами протягом 2006 - 2007 років, були придбані на ТзОВ «Ельпласт-Львів» за готівкові кошти гр. ОСОБА_2 як фізичною особою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримані в ході перевірки матеріали підтверджують той факт, що кошти на закупівлю матеріалів для прокладання вуличних газопроводів отримувались від замовників робіт (вуличних кооперативів) головним інженером ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_2 як фізичною особою, після чого ним же, як фізичною особою, здійснювалось придбання матеріалів, які надавались на ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» для виконання робіт.

Дані обставини окрім того підтверджується наступним. В акті перевірки від 19.02.2008р. №58/32-01036690, який є предметом дослідження, ДПІ зроблено висновок про те, що Товариство не включило до валового доходу та не віднесло до податкового зобов'язання суми коштів, отриманих за виконання роботи по проведенню вуличних газопроводів та матеріалів, які були використані при будівництві даних газопроводів, що стало підставою 20.03.2008р. винесення ДПІ податкових повідомлень-рішень №0000062301/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 534 511,50 грн., в тому числі, за основним платежем 356 341,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 178 170,50 грн. та №0000072301/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 440 385,00 грн., в тому числі, за основним платежем 293 590,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 146 795,00 грн., які скасовані в судовому порядку Постановою господарського суду Волинської області від 26.12.2008р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2013р.

Судовими рішеннями встановлено, що розпоряджаючись отриманими від кооперативів коштами на придбання матеріалів для будівництва вуличних газопроводів, головний інженер ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_2 діяв як фізична особа - посередник, за згодою кооперативів, що стало підставою для висновку суду, що придбання матеріалів здійснювалося за неналежні ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» кошти, а тому у останнього не було підстав для включення вартості матеріалів при розрахунках за виконані роботи. Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 розписки складались з метою підтвердження факту одержання грошових коштів від кооперативів, а тому скріплення деяких із них печатками ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» не може вказувати на вчинення таких дій ОСОБА_2 від імені Товариства та на обов'язок останнього їх оприбутковувати в касу, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України не доказується при розгляді даної справи. Встановлені вищезазначеними судовими рішеннями обставини, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Отже, надані ОСОБА_2 розписки та акти звірок, які скріплювались печаткою Товариства, самі по собі не можуть свідчити про належність позивачу коштів, отриманих від замовників ОСОБА_2, а тому і про необхідність оприбутковувати їх у касі Товариства.

Окрім того, в розумінні статей 239 Господарського кодексу України фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно - господарськими санкціями та повинні застосовуватись в межах строків, визначених ст.250 Господарського кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин: застосовуватись до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом першої інстанції з наданого ДПІ розрахунку штрафних санкцій за порушення вимог Положення за матеріалами виїзної планової перевірки Товариства, згідно акта від 19.02.2008р. №58/23-01036690 вбачається, що податковим органом нараховано штрафну санкцію за період з 2006 року по 18.12.2007р. в сумі 8 615 680 грн.

Проте, враховуючи вимоги ст.238 та 250 ГК України, періоду проведення перевірки (з 01.10.2005р. по 30.09.2007р.) та тієї обставини, що оскаржуване рішення прийняте ДПІ 20.03.2008р. колегія суддів зауважує, що окрім недоведеності ДПІ порушень господарської діяльності Товариства за обревізований період відповідачем, в тому числі, визначені Товариству штрафні (фінансові) санкції як поза межами річного строку (за період 2006 року), так і поза межами перевірки (з 16.10.2007р. по 18.12.2007р.), що є протиправним.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при винесенні рішення від 20.03.2008р. №0000082301 відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства та не враховано усіх обставин, які мають значення для його прийняття.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року у справі № 803/1385/14 - без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: І.В. Глушко

Н.В.Ільчишин

Повний текст Ухвали виготовлено 15.10.2014р.