ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 12/141-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Запорощенка М.Д.- доповідач

Погребняка В.Я.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Херсоні

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.07.14р.

у справі№12/141-Б господарського суду Херсонської області

за заявою Приватного підприємця ОСОБА_4

доДержавної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився

від кредиторів:не з'явилися

від скаржника:Тригубенко Ю.П., за довіреністю

від арбітражного керуючого: Шкабрій М.П.

від прокуратури:Збарих С.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р. у справі № 12/141-Б (суддя Сулімовська М.Б.) скарги кредиторів ПП ОСОБА_4, ТОВ "Агроальянс" та ПАТ "Укрексімбанк" на дії (бездіяльність) ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. задоволено частково; визнано неналежним виконання обов'язків ліквідатора боржника ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. щодо вжиття заходів виявлення, інвентаризації, збереження та повернення майнових активів банкрута, а також формування ліквідаційної маси; усунуто арбітражного керуючого Шкабрія М.П. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута ДДЕА "Асканія-Нова"; призначено ліквідатором банкрута Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Марченка Сергія Олександровича; зобов'язано арбітражного керуючого Шкабрія М.П. в п'ятиденний строк передати ліквідатору ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражному керуючому Марченку С.О. матеріали по здійсненню ліквідаційної процедури, печатки, штампи, фінансові документи та матеріальні цінності банкрута; продовжено строк ліквідаційної процедури боржника Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" на шість місяців до 29.10.2014р.; ліквідатору боржника арбітражному керуючому Марченку С.О. приписано вжити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури боржника, звіт та ліквідаційний баланс по готовності подати до суду; в решті вимог скарги приватного підприємця ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" на дії (бездіяльність) ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. залишити без задоволення; скаргу ПАТ "Укрексімбанк" на дії (бездіяльність) ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. в частині не затвердження звітів ліквідатора боржника про проведену в ліквідаційній процедурі роботу та оплату послуг і відшкодування витрат арбітражного керуючого залишити без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.14р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р. у справі № 12/141-Б скасовано, справу передано до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції , Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Херсоні звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р. по справі №12/141-Б залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що неповне з'ясування Одеським апеляційним господарським судом обставин справи, що є порушенням ст.43 ГПК України, зумовило безпідставне скасування ухвали суду першої інстанції. Також, скаржник посилається на порушення апеляційним судом ст.ст.103, 105, 106 ГПК України. Крім того, скаржник вказує на те, що вимоги Банку ґрунтуються не лише на Договорах застави від 10,19 та 27 квітня 2000року, а і на рішенні господарського суду Херсонської області у справі №10/158 та наказі на його примусове виконання про стягнення з Боржника суми боргу у розмірі 418 874,57грн.

Арбітражний керуючий Шкабрій М.П. у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Шкабрієм М.П. обов'язків ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова".

Арбітражний керуючий Марченко С.О. у відзиві на касаційну скаргу , вимоги скаржника підтримує повністю , ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.14р. у справі цілком законною та обґрунтованою, направленою на припинення безпідставного затягування ліквідаційної процедури.

Кредитори, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Агроальянс", ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", у відзиві на касаційну скаргу вважає, що касатор зловживає своїми процесуальними правами, які на даний час є припиненими в силу відсутності у нього будь-яких вимог до боржника. Проти вимог та доводів скаржника заперечують, вважають їх безпідставними.

В призначене судове засідання представники боржника та кредиторів не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час і місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Постановою господарського суду Херсонської області від 13.12.2007р. боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 27.03.2012р. ліквідатором боржника Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" призначено арбітражного керуючого Шкабрія М.П.

До господарського суду на дії ліквідатора арбітражного керуючого Шкабрія М.П. надійшли скарги від ПП ОСОБА_4 (05.11.2013р.) , ТОВ «Агроальянс»( 04.03.2014р.) та ПАТ «Укрексімбанк» (06.11.2013р).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р. у справі № 12/141-Б скарги кредиторів ПП ОСОБА_4, ТОВ "Агроальянс" та ПАТ "Укрексімбанк" на дії (бездіяльність) ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. задоволені частково; визнано неналежним виконання обов'язків ліквідатора боржника ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. щодо вжиття заходів виявлення, інвентаризації, збереження та повернення майнових активів банкрута, а також формування ліквідаційної маси; усунуто арбітражного керуючого Шкабрія М.П. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута ДДЕА "Асканія-Нова"; призначено ліквідатором банкрута Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Марченка Сергія Олександровича.

Приймаючи означену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту призначення ліквідатором банкрута ДДЕА "Асканія-Нова", тобто з 27.03.2012р., арбітражним керуючим Шкабрієм М.П. не було прийнято до свого відання майно боржника, не вжито заходів щодо його збереження, не проведено інвентаризацію майнових активів, не сформовано ліквідаційну масу та не вжито заходів щодо повернення майна банкрута, яке незаконно вибуло з його володіння та знаходиться у третіх осіб.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.14р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р. у справі № 12/141-Б скасовано, справу передано до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на наступне:

- по-перше, судом першої інстанції скаргу ПАТ "Укрексімбанк" розглянуто неправомірно, оскільки згідно із постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011р. з даної справи станом на 08.09.2011 року банк не має до банкрута грошових вимог конкурсного характеру, вимоги банку є погашеними; встановлено що суди попередніх інстанцій правомірно встановили факт відсутності у боржника - майнового поручителя за договорами застав зобов'язань перед банком; при цьому, зазначено, що кредитор вимоги якого не включені до реєстру, не має права брати участі у зборах кредиторів; кредитори вимоги яких погашені відповідно до Закону, у подальшому не беруть участі в справі про банкрутство;

- по-друге, проти задоволення своєї скарги ПП ОСОБА_4 заперечує у поданому до апеляційної інстанції відзиві, оскільки відповідна скарга подавалась ним ще пів року тому за інших обставин, залишена без розгляду і на даний момент в нього немає претензій до ліквідатора арбітражного керуючого Шкабрія М.П.;

- по-третє, діючим законодавством передбачено право комітету кредиторів звертатись до суду із клопотанням про припинення повноважень діючого ліквідатора та пропонувати нового ліквідатора. Проте, судом першої інстанції не взято до уваги відповідні норми чинного законодавства та не враховано, що кандидатура Марченко С.О. не погоджена із Міністерством юстиції України стосовно боржників - державних підприємств, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За висновками суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції неправомірно та без достатніх на те підстав усунуто арбітражного керуючого Шкабрія М.П. від виконання обов'язків ліквідатора та призначено іншого.

Колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, обставин та матеріалів справи, вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В даному випадку, застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство, що діяли до 19.01.2013р.

За приписами п. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний здійснити заходи щодо захисту майна боржника, аналізувати фінансову та господарську діяльність боржника та виконувати інші повноваження, передбачені цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор призначається у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Обов'язки ліквідатора у ліквідаційній процедурі визначені статтями 25-31 Закону про банкрутство.

Згідно із ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності, боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

За приписами ст. 1 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частиною 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 30 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Отже, відповідно до приписів Закону підставою усунення ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків повинно бути доведення факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених Законом.

Апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції скаргу ПАТ "Укрексімбанк" розглянуто неправомірно, оскільки згідно із постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011р. з даної справи станом на 08.09.2011 року банк не має до банкрута грошових вимог конкурсного характеру, вимоги банку є погашеними, а від так, Банк не може брати участі у справі про банкрутство.

Проте, пославшись лише на Постанову Вищого господарського суду України, апеляційний суд не встановив правового статусу Банку, з врахуванням ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, не дослідив чи порушені та яким чином порушені права та інтереси Банку у визначеному статусі діями ліквідатора Шкабрія М.П.

Судом першої інстанції встановлено, що з моменту призначення ліквідатором банкрута ДДЕА "Асканія-Нова", тобто з 27.03.2012р., арбітражним керуючим Шкабрієм М.П. не було прийнято до свого відання майно боржника, не вжито заходів щодо його збереження, не проведено інвентаризацію майнових активів, не сформовано ліквідаційну масу та не вжито заходів щодо повернення майна банкрута, яке незаконно вибуло з його володіння та знаходиться у третіх осіб.

При цьому, судом на підставі наданих до суду КП "Каховське бюро технічної інвентаризації" інвентарних справ, встановлено, що станом на день розгляду справи за боржником на праві власності зареєстровано об'єкти нерухомості, а саме - автогараж, який розташовано за адресою: вул. Автогаражна, буд. 1-а, с. Новий Етап Чаплинського району Херсонської області; забійний цех, який розташовано за адресою: вул. Автогаражна, буд. 20, с. Новий Етап Чаплинського району Херсонської області; нафтобаза, розташована по вул. Автогаражна, буд. 18, с. Новий Етап Чаплинського району Херсонської області; центральна майстерня по вул.Автогаражна, с.Новий Етап, Чаплинського району Херсонської області; будівельні споруди будівельного двору по вул. Ботанічна, 2 смт. Асканія Нова Чаплинського району Херсонської області; їдальня-магазин, розташована за адресою: вул. Степова, буд. 25, с. Комиш Чаплинського району Херсонської області; контора-клуб по вул.Степова, 23 с. Комиш Чаплинського району Херсонської області.

В матеріалах інвентарних справ містяться Свідоцтва про право власності боржника ДДЕА "Асканія-Нова" на вище перелічені об'єкти, довідки про їх балансову вартість, оціночні акти тощо.

Ліквідатором у поясненнях, поданих до суду 29.01.2014р. (т.32 а.с.188-189), зазначено про відсутність правових підстав для проведення інвентаризації, оформлення акту інвентаризації та, відповідно, формування ліквідаційної маси (складання переліку майна, включеного до ліквідаційної маси). Висновок про відсутність майнових активів боржника було зроблено ним на підставі Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.07.2012р., виданою КП "Каховське бюро технічної інвентаризації" (т.32 а.с.46).

Під час апеляційного провадження суд встановив, що із відповідей державних установ вбачається відсутність будь-яких майнових активів банкрута для формування ліквідаційної маси та погашення вимог кредиторів. Також, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги інформацію ліквідатора наведену у звіті про те, що ним здійснюються на даний момент дії щодо повернення майна боржника, що знаходилося в заставі Банку , його оцінки та реалізації на аукціоні.

На думку суду апеляційної інстанції вказані обставини переконливо свідчать про здійснення арбітражним керуючим дій щодо виявлення та повернення майнових активів банкрута для формування ліквідаційної маси та наступного задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції в цій частині питання щодо дій ліквідатора, підійшов формально, без надання належної правової оцінки факту виявлення майна та включення його до ліквідаційної маси. Також, не досліджені докази щодо проведення дій на даний час ліквідатором щодо повернення цього майна, його оцінки та реалізації на аукціоні.

Стосовно незаконного відчуження майна боржника, суд першої інстанції встановив, що Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 04.05.2012р. у справі №2-321/12 (т.25 а.с.74-77) за ОСОБА_9 було визнано право власності на комплекс центральної контори та комплекс нежитлових будівель - свиноферми, які в подальшому були передані в іпотеку ОСОБА_10, що підтверджено витягами з Державного реєстру іпотек №37073858 від 25.07.2012р. та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36759403 від 04.07.2012р (т.25 а.с.82, 83).

За висновками суду, про факт незаконного відчуження майнових активів банкрута ліквідатору боржника арбітражному керуючому Шкабрію М.П. було відомо ще з серпня 2012 року, в судових засіданнях судом неодноразово наголошувалося на необхідності вжиття заходів щодо оскарження рішення Чаплинського районного суду, з цього приводу господарським судом було скеровано прокурору Херсонської області повідомлення в порядку статті 90 ГПК України.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказує на те, що в даному випадку господарським судом Херсонської області не враховано, що рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 07.11.2012р. договори купівлі-продажу вказаних об'єктів розірвано, тобто доводи суду про нездійснення своїх обов'язків щодо незаконно відчуженого майна боржника не відповідають дійсним обставинам справи.

Проте, судом апеляційної інстанції не досліджено та не надано належної правової оцінки саме діям ліквідатора у процесі відновлення права власності Боржника на означене майно та не встановлено, які саме ним вчинялися дії з повернення цього майна, інвентаризації та включення до ліквідаційної маси.

Крім того, взагалі поза увагою апеляційного суду залишилося питання щодо дій ліквідатора по збереженню майна яке перебувало у заставі ПАТ "Укрексімбанк".

Вказуючи на те, що кандидатура арбітражного керуючого Марченка С.О. не погоджена із Міністерством юстиції України стосовно боржників - державних підприємств, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційним судом не враховано розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) .

Згідно з новою редакцією Закону державний орган з питань банкрутства не має повноважень надавати господарському суду пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків. У зв'язку з цим арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) у справах про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності Законом, призначаються господарським судом без додержання відповідного припису попередньої редакції Закону.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до припису частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є обов'язковими для господарського суду апеляційної інстанції. Останній перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.14р. прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Херсоні задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.14р. у справі №12/141-Б - скасувати.

Справу №12/141-Б передати на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду .

Головуючий суддя:І.Ю. Панова

Судді: М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк