У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Ковалевича С.П.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В., за участю позивачів та представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду від 02 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язків щодо утримання спадкодавця та усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Сарненського районного суду від 02 липня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язків щодо утримання спадкодавця та усунення від права на спадкування відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Вказує, що ОСОБА_5 мав другу групу інвалідності в зв'язку із загальним захворюванням з 10.06.2004 року. З липня 2008 року ОСОБА_5 була підтверджена інвалідність та у зв'язку із цим вказано про неможливість фізичних навантажень. Тобто, з даного часу встановлена повна його непрацездатність. З 2005 року ОСОБА_5 періодично знаходився на стаціонарному лікуванні внаслідок хронічного захворювання.

Медичними документами підтверджено, що ОСОБА_5 не міг себе самостійно обслуговувати і потребував сторонньої допомоги.

_______________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/1733/2014 Головуючий у 1 інстанції : Болотвіна Л.О.

Доповідач : Григоренко М.П.

Відповідно до ч.1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Проте, син ОСОБА_5 - ОСОБА_4 не утримував та не допомагав батькові, якому допомагали сторонні особи, що підтверджено показами свідків у справі.

Із цих підстав просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким встановити факт ухилення ОСОБА_4 від виконання свого обов'язку, як повнолітнього сина щодо утримання батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який в останні роки свого життя перебував у безпорадному стані внаслідок хвороби та потребував допомоги, а також усунути ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті ОСОБА_5

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 також підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 і просив оскаржуване рішення скасувати.

Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що останні не довели належними доказами факт перебування спадкодавця ОСОБА_5 у безпорадному стані та дійшов висновку про відсутність підстав для усунення відповідача від права на спадкування після смерті свого батька.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Частиною 5 статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи повинен установити і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та його потребу в допомозі цієї особи. Безпорадний стан слід розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Та обставина, що ОСОБА_5 з 10.06.2004 року мав другу групу інвалідності в зв'язку із загальним захворюванням і періодично знаходився на стаціонарному лікуванні, а тому у зв'язку із чим потребував сторонньої допомоги, на переконання колегії суддів, ще не свідчить про безпорадний стан останнього і неспроможність своїми силами самостійно забезпечити умови свого життя.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Сарненського районного суду від 02 липня 2014 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сарненського районного суду від 02 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Ковальчук Н.М.

Ковалевич С.П.