У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Редьки А.І., |
|
суддів |
Кияшка А.Я., Кривенди О.В. |
|
за участю прокурора |
Сушко Т.М. |
|
та засудженого |
ОСОБА_1 |
розглянула в судовому засіданні 6 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
ніде не працював, відповідно
до ст. 89 КК України
судимості не мав,
засуджений:
за ч. 3 ст. 308 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
за ч. 1 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1525 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішені також питання про речові докази відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
ОСОБА_1 засуджений за вчинення таких злочинів.
28.07.2005 року ОСОБА_1, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, з метою заволодіння наркотичними засобами, вчинив напад на проживаючу там ОСОБА_3, повалив її на ліжко, а потім обмотав електричним шнуром її шию і став із застосуванням сили затягувати петлю і задушив її.
Смерть потерпілої ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії.
Після цього ОСОБА_1 заволодів особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим.
Потім він вчинив крадіжку 5 000 грн. та мобільного телефону ІНФОРМАЦІЯ_2 вартістю 270 грн, які належали ОСОБА_3
29 липня 2005 року, ОСОБА_1 у своєму будинку АДРЕСА_2 збув ОСОБА_4 медичний шприц, заповнений особо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, об'ємом 2 мл.
При виїзді в цей день з міста ОСОБА_1 та ОСОБА_4, їх машина була зупинена працівниками міліції і в ній було виявлено: опій ацетильований вагою 2,044 грн. та 5,7 грм. сухої суміші, яка відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який він зберігав без мети збуту.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вважає, що суд при призначенні йому покарання, не врахував того, що він є єдиним годувальником у сім'ї, з ним проживає мама, яка хворіє, він повністю визнав свою винність, у зв'язку з чим просить пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, виключення повторності за ст. 307 ч. 2, а також ст. 309 ч. 2 та перекваліфікацію на ч. 1 ст. 309 КК України і призначення покарання за цією статтею 2 роки позбавлення волі, а в решті залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом, в тому числі показаннями самого засудженого ОСОБА_1а на початку досудового слідства, під час допиту як підозрюваного, при відтворенні обстановки і обставин події та викладених у явці з повинною, у яких він визнавав себе винним у вчиненні зазначених злочинів; його ж частковими показаннями у судовому засіданні, показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які впізнали флакон із під медикаментів, вилучений у засудженого ОСОБА_1а, як такий, що належав потерпілій ОСОБА_3 і, у якої вони постійно придбавали наркотичні засоби; свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про їх поїздку з ОСОБА_1 у м. Бердянськ за наркотичними засобами; даними протоколу огляду місця події про виявлення трупа ОСОБА_3, протоколом огляду автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_3” д/н НОМЕР_1, у ході якого були виявлені наркотичні засоби; даними огляду електричного шнура, виявленого в очереті біля ІНФОРМАЦІЯ_4; висновками судово-медичної експертизи про те, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок здавлювання її шиї петлею, що обумовило механічну асфіксію, висновками судово-хімічної експертизи про те, що рідина коричневого кольору виявлена при огляді автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_3” є розчином особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, вага якого складає 1,044 г.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів підтверджується також іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні і не оспорюється у касаційній скарзі.
Апеляційний суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку, а дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 308, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 307 ( за кваліфікуючою ознакою особливо небезпечний наркотичний засіб) КК України кваліфікував вірно.
Разом з тим дії засудженого ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки відповідно до роз'яснень п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року “Про судову практику в справах про злочини у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, незаконне заволодіння наркотичними засобами та наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 ч. 4 ст. 309 КК, проте не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 або ч. 2 ст. 309 КК.
У зв'язку з цим, дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки за таких обставин у його діях повторності немає, а зберігання ним наркотичних засобів у великих розмірах, йому не ставилося в обвинувачення.
З урахуванням наведеного, підлягає також виключенню з обвинувачення ОСОБА_1а така кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 307 КК України, як вчинення ним повторно злочину.
Що стосується міри покарання, обраної судом ОСОБА_1, то вона призначена йому з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, даних про його особу, а також всіх обставин справи, в тому числі й тих, на які він посилається у касаційній скарзі.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, вирок апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з обвинувачення засудженого ОСОБА_1 кваліфікуючу ч. 2 ст. 307 КК України, що він повторно вчинив цей злочин.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 309 на ч. 1 ст. 309 КК України і призначити за цим законом 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів передбачених ч. 3 ст. 308, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України призначити 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
У решті цей вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
судді:
А.І. Редька А.Я. Кияшко О.В. Кривенда