ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 914/481/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача третіх осіб-не з'явились, -Наймук Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економічної політики Львівської міської ради

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014

у справі№914/481/14

за позовомТОВ "Олімпік ЛТД"

до (треті особиДепартаменту економічної політики Львівської міської ради - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Львівська міська рада)

про внесення змін до договору про пайову участь

встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.04.2014 (суддя Матвіїв Р.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 (судді: Якімець Г.Г., Данко Л.С., Кордюк Г.Т.), позов задоволено - на підставі ч.5 ст.30 та п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визнано укладеним між ТОВ "Олімпік ЛТД", Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України та Департаментом економічної політики Львівської міської ради договір про внесення змін і доповнень до договору про пайову участь №215 від 28.09.2010 зі змінами, внесеними додатковою угодою №261 від 17.11.2010, на умовах, визначених ТОВ "Олімпік ЛТД" та Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України у проекті договору, долученого до листа №12 від 06.02.2014, направленого 06.02.2014р. та отриманого 06.02.2014р. Департаментом економічної політики Львівської міської ради, а саме: "Договір про пайову участь №215 від 28.09.2010 зі змінами, внесеними додатковою угодою №261 від 17.11.2010 доповнити п.3.1.1 наступного змісту: "3.1.1. Відповідно до п.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайового внеску Дольовика у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, передбачений п.3.1 договору №215 від 28.09.2010 року, зменшується, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва Замовником або Дольовиком інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.".

Департамент економічної політики Львівської міської ради у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ч.5 ст.271 Закону України "Про планування та забудову територій". Зокрема, скаржник вказує на відсутність правових підстав для зменшення розміру пайового внеску зважаючи на те, що станом на дату звернення з позовом Львівською міською радою не приймалася ухвала про часткове звільнення відповідача від сплати пайового внеску.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Львівської області з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано скаржником, 28 вересня 2010 року між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України (в тексті договору - замовник), ТОВ "Олімпік ЛТД" (в тексті договору - дольовик) укладено договір про пайову участь №215, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 замовник зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором та ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Згідно п.1.2 договору замовник здійснює будівництво 10-ти поверхового житлового будинку з мансардним поверхом та офісними приміщеннями в рівні цокольного поверху на вул. Тракт Глинянський, 153 у м. Львові.

Пунктом 3.1 договору встановлений обов'язок дольовика (ТОВ "Олімпік") сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1048530,71 грн., з яких: 50000 грн. - до 25 жовтня 2010 року та 998530,71 грн. - до 31 грудня 2011 року.

17.11.2010р. на підставі звернення ТОВ "Олімпік" №2-11843 від 04.11.2010 між сторонами наведеного договору укладено додаткову угоду №261 про внесення змін до договору про пайову участь №215 від 28.09.2010. Сторони погодили внести зміни у п.3.1 договору в частині терміну сплати першого траншу платежу пайового внеску, який дольовик повинен був сплатити до 25.12.2010р.

На виконання технічних умов №15-3927 від 19.08.2005, виданих ТОВ "Олімпік ЛТД" Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" на підключення житлового будинку по вул. Тракт Глинянський, 153 у місті Львові (з урахуванням змін, зазначених в листі ЛМКП "Львівводоканал" №15-538 від 14.02.2011 року), позивачем передано ЛМКП "Львівводоканал" зворотній клапан AVK DN 350 PN 10 53-350 350007 на суму 32436,67 грн. (згідно видаткової накладної №РН - 0000007 від 22.03.2012 року, з відміткою представника ЛМКП "Львівводоканал" Пирожок Мар’яни Дмитрівни про отримання, на підставі довіреності №464/1 від 22.03.2012 року) та, відповідно до ухвали Львівської міської ради №1206 від 16.02.2012 року, передано безоплатно у власність територіальної громади м. Львова зовнішню водопровідну мережу діаметром 160 мм., довжиною 130,29 м/п, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161-б, залишковою балансовою вартістю 94076,40 грн., яка в подальшому зменшена до 87368,40 грн. (підтверджується підписаним та скріпленим печатками позивача та представника ЛМКП "Львівводоканал" актом прийому-передачі).

Відповідно до вимог ст.181 ГК України ТОВ "Олімпік ЛТД" звернулось до Департаменту економічної політики Львівської міської ради з пропозицією укласти договір про внесення змін до договору про пайову участь №215 від 28 вересня 2010 року а саме: доповнити договір пунктом 3.1.1, що стосується обов'язкового зменшення пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова позивача, якщо технічними умовами передбачено необхідність будівництва третьою особою-1 інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність (лист ТзОВ "Олімпік ЛТД" №12 від 06 лютого 2014 року), (арк. справи 21).

До вказаного листа позивач долучив три примірники проекту договору від 13 січня 2014 року про внесення змін і доповнень до договору про пайову участь №215 від 28 вересня 2010 року із змінами, внесеними додатковою угодою №261 від 17 листопада 2010 року.

Лист з пропозицією позивача та долученими до нього примірниками проекту договору від 13.01.2014 відповідач отримав 06.02.2014 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Центру надання адміністративних послуг адміністративно-господарського Управління Львівської міської ради (вхідний №2-1786).

У відповідь на пропозицію позивача укласти договір про внесення змін до договору про пайову участь, відповідач надіслав останньому лист №23-301 від 17.02.2014, в якому повідомив, що оскільки об'єкт будівництва введено в експлуатацію, а рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2013 по справі №914/1293/13 задоволено позов першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТОВ "Олімпік ЛТД", Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (за участю третіх осіб: Львівської міської ради та ЛМКП "Львівводоканал") про стягнення 119805,07 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску за договором про пайову участь №215 від 28.09.2010, відтак, відсутні правові підстави для внесення змін до цього договору.

Проте, апеляційна інстанція зазначила, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 у справі №914/1293/13 рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 у вказаній справі скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові. На момент розгляду справи судом першої інстанції вказана постанова набрала законної сили та є чинною.

Згідно зі ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Враховуючи приписи законодавства у сфері містобудування, а саме положення ч.5 ст.30, ч.5 ст.40 та п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суди дійшли висновку про те, що ТОВ "Олімпік ЛТД" має всі правові підстави для внесення змін до договору про пайову участь №215 від 28.09.2010 шляхом зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м.Львова на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, збудованих поза межами земельної ділянки замовника, якщо технічними умовами передбачається необхідність їх будівництва замовником, оскільки такі інженерні мережі та об'єкти підлягають передачі у комунальну власність.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

В основу рішень про задоволення позову судами покладено висновок про те, що нормою ч.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено зменшення розміру пайового внеску замовника або дольовика у розвиток інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж, проведених поза межами земельної ділянки, відведеної під будівництво об'єкта, в зв'язку з чим, відповідач, безпідставно ухиляючись від дотримання норм цього Закону, порушує права товариства, а положення, яке викладено в проекті договору про внесення до договору про пайову участь №215 від 28.09.2010, відповідає чинному законодавству.

Однак, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не надано належної правової оцінки змісту норм ч.5 ст.30, ч.5 ст.40 та п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в їх сукупності.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Згідно з ч.5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до імперативних вимог п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі, якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ч.5 ст.30, ч.5 ст.40 та п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наявність підстав для приведення договору про пайову участь у відповідність з цим Законом шляхом зміни (зменшення) розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту законодавцем поставлено у залежність від того, хто є платником відповідного внеску, а саме така підстава наявна виключно в разі, якщо платником виступає замовник будівництва.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.1 договору про пайову участь №215 від 28.09.2010 обов'язок по сплаті пайової участі покладено саме на ТОВ "Олімпік ЛТД", який має статус дольовика, а замовником будівництва є третя особа - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України. З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено визнання недійсним вказаного пункту договору №215 від 28.09.2010 у встановленому порядку чи внесення до нього змін щодо зобов'язаної особи, а тому цей пункт є обов'язковим для виконання сторонами договору (ст.629 ЦК України).

Водночас, в обґрунтування відмови у прийнятті пропозиції ТОВ "Олімпік ЛТД" про внесення змін до договору, викладеній у листі №12 від 06.02.2014, Департамент економічної політики Львівської міської ради послався на задоволення позовних вимог у справі господарського суду Львівської області №914/1293/13, в якій судовим рішенням від 26.11.2013 присуджено до стягнення з ТОВ "Олімпік ЛТД" 119805,07 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску за договором про пайову участь №215 від 28.09.2010.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 у справі №914/1293/13 (за участю Департаменту економічної політики Львівської міської ради - позивача, ТОВ "Олімпік ЛТД" та Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - відповідачів) скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 та залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013, яким позов було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Олімпік ЛТД" у дохід міського бюджету м.Львова 119805,07 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Стягувачем за рішенням визнано Департамент економічної політики Львівської міської ради. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів із Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (солідарно з ТОВ "Олімпік ЛТД").

Таким чином, підстави для відмови від внесення змін до договору про пайову участь, які визначені у листі Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23-301 від 17.02.2014, на даний час не спростовані.

Крім того, відповідно до імперативних приписів ч.3 ст.35 ГПК України (в редакції від 08.05.20124р.) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим рішенням у справі №914/1293/13 також встановлено, що грошові зобов'язання ТОВ "Олімпік ЛТД" у встановленому порядку не змінені, тому наявний факт неналежного виконання умов пункту 3.1 договору щодо сплати пайового внеску у встановлений строк і недоплата становить 119805,07 грн. На даний час відсутній факт припинення грошового зобов'язання ТОВ "Олімпік ЛТД" зі сплати внеску на створення і розвиток інженерної інфраструктури м.Львова.

Зазначені юридичні факти в силу вимог ч.3 ст.35 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді даної справи, в якій беруть участь ті самі особи.

Відтак, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що дії відповідача по ухиленню від внесення змін до договору про пайову участь №215 від 28.09.2010 (в частині зменшення розміру пайового внеску позивача) є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

За таких обставин, не мають значення для даної справи помилкові твердження заявника щодо можливості зміни ціни даного договору лише за згодою сторін та шляхом попереднього прийняття Львівською міською радою ухвали про часткове звільнення відповідача від сплати пайового внеску.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо доведеності чи недоведеності підстав для мотивованої відмови відповідача від внесення змін до договору про пайову участь №215 від 28.09.2010 в частині розміру пайової участі позивача у розвитку інфраструктури м.Львова, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для часткового скасування оскаржуваних рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.35,43,101,105 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Зважаючи на вищенаведене, колегія вбачає підстави для часткового задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту економічної політики Львівської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 у справі №914/481/14 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий, суддяВ.Овечкін

Судді:Є.Чернов

В.Цвігун