УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________
УХВАЛА І М Е Н ЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 20 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого -Суворова В.О.
судців -Бітова А.І.
-Градовського Ю.М. при секретарі - Пащенко Т.П.
з участю представника апелянта - ОСОБА_1, ОСОБА_2, та його
представника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Київської райадміністрації Одеської міськради, третя особа Головне управління МНС України в Одеській області, КП „МЕТІ та РОН м. Одеси" про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
04 липня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київської райадміністрації Одеської міськради, третя особа Головне управління МНС України в Одеській області, КП „МЕТІ та РОН м. Одеси" про визнання права власності на реконструйоване нежиле приміщення АДРЕСА_1, вказуючи, що він на підставі отриманої правової документації провів реконструкцію належного йому нежилого приміщення АДРЕСА_1, користується цим приміщенням постійно та сплачує всі видатки по його утриманню.
В судовому засіданні позивач заявив додаткові вимоги та просив зобов'язати КП „МЕТІ та РОН м. Одеси" зареєструвати за ним реконструйоване нежиле приміщення АДРЕСА_1.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2005 року визнано за ОСОБА_2 право власності на жиле приміщення, розташоване АДРЕСА_1, загальною площею 1798, 8 кв.м. (підвал 1045, 2 кв. м., 1-й поверх 753, 6 кв.м.)
Справа №22-4500/2006 р. Головуючий у першій інстанції Дерус А.В. Категорія ЦП:
Доповідач Суворов В.О.
Суд зобов'язав КП МБТІ та РОН зареєструвати за ОСОБА_2 нежиле приміщення, розташоване АДРЕСА_1.
26 червня 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2005 року в зв'язку з тим, що він, як особа, інтереси якої торкнулися даним рішенням, не був залучений до участі у справі та про ухвалене рішення не знав.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2006 року заяву ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження -задоволено.
Суд поновив ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2005 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а також у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, що не брали участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія
вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нежилі приміщення НОМЕР_1 ОСОБА_2 належить об'єкт, розташований АДРЕСА_1, який в цілому складається з нежилих приміщень, загальною площею 1638,2 кв.м., що відображено у технічному паспорті від 15 червня 2004 року.
Згідно до технічного паспорту нежилого приміщення НОМЕР_2 та експлікації до нього ОСОБА_2 належить:
В підвальному приміщенні: торговий зал площею 684,8 кв.м., підсобне приміщення площею 11,3 кв.м., підсобне приміщення площею 5,4 кв.м., З склади площею: 12,1 кв.м.; 58,3 кв.м.; 59,3 кв.м. насосна 59,3 кв.м. Всього по підвалу 991,3 кв.м.
На першому поверсі розташований торговий зал площею 408,8 кв.м., підсобне приміщення площею 18,9 кв.м., коридор площею 27,8 кв.м., підсобне приміщення 14,0 кв.м., умивальник площею 1,4 кв.м., підсобне приміщення площею 19,3 кв.м., склад площею 14,3 кв.м., два туалети площею 2,6 та 2,7,кв.м., склад площею 42,5 кв.м., підсобне приміщення площею 4,6 кв.м., а всього по першому поверху 646, 9 кв.м.
Таким чином, колегією суддів з'ясовано, що приміщення, які належать позивачу знаходяться в підвальному приміщенні та на першому поверсі.
Як вбачається з зазначеного поверхового плану підвального приміщення та першого поверху, фасадного плану будинку, фотографії фасаду будинку вхід в магазин, який розташований на першому поверсі виконаний у вигляді тераси, яка примикає до магазина позивача. За рахунок перепаду висот місцевості підвальне приміщення, яке знаходиться у власності позивача виглядає з фасадної сторони як перший поверх, але фактично при вигляді з боку є підвальним приміщенням, про що і свідчать технічний паспорт будинку, експлікації до нього та план фасаду.
ОСОБА_2 реалізуючи своє право власності з метою запобігання попадання атмосферних осадів в приміщення магазину виконав проект та звернувся до Київської районної адміністрації з проханням засклити терасу, що примикає до його магазину.
Вказане питання було узгоджено з СЄС Київського району міста Одеси, управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, головним управлінням МНС України в Одеській області. Крім того, для надання дозволу на вказані роботи була скликана Міжвідомча комісія, яка 02 червня 2005 року надала позитивний висновок щодо реконструкції приміщення, що належить позивачеві.
Розпорядженням НОМЕР_3 в якому зазначається, що проектом передбачається влаштування застіклення тераси, що примикає до вбудовано-прибудованого приміщення АДРЕСА_1, дозволено влаштування застіклення тераси, яка примикає до вбудовано-прибудованого приміщення АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 09 серпня 2004 року.
На підставі зазначеного розпорядження позивач виконав вказані роботи. В зв'язку з визначеним площа магазину, розташованого на першому поверсі збільшилася до 753,6 кв.м.
Суд першої інстанції рішенням на підставі ст. 328 ЦК України визнав, що в результаті реконструкції позивач набув право власності на вказане майно.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд з тих підстав, що були зачеплені інтереси апелянта, оскільки позивач зруйнував перегородку, яка розділяла магазини не знайшли свого підтвердження. Так судова колегія вивчивши матеріали справи, дослідивши плани магазинів, встановила, що магазин, який належить апелянту відділений від магазину позивача стіною, яка не була зруйнована. Доводи апелянта про те, що його магазин знаходився на терасі не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з планів, та фотографій фасадів на терасі, яку реконструював позивач магазин не значиться.
В обгрунтування свої доводів апелянт надав судовій колегії рішення Київського районного суду міста Одеси від 20 травня 2004 року відповідно до якого визнано за ОСОБА_5 право власності на магазин НОМЕР_4 в житловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 97, кв.м., розташованого в будинку відповідно „Робочого проекту" між осями 5-13 а А-Б другого поверху будинку. Судова колегія не приймає до уваги вказаний довід апелянта, оскільки з плану вбачається, що магазин дійсно розташований у вказаному будинку, але він не перетинається будь-яким чином з магазином позивача, вхід в нього існує з бокового фасаду, а другого поверху в прибудові, де знаходяться магазини взагалі не існує.
Апелянт обґрунтовуючи свої вимоги надав Акт „Про затвердження державного акту прийняття в експлуатацію 8-ми поверхового житлового будинку АДРЕСА_2)", який відрізняється від технічного паспорту, наданого суду першої інстанції позивачем. Судова колегія оцінюючи вказані технічні паспорти, як докази, приймає за основу технічний паспорт на будинок та плани до нього позивача, оскільки на запит суду КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" надало копію вказаного акту, зазначивши, що другої документації в архівній справі не існує. В зв'язку з тим, що акт наданий КП „ОМБТІ та РОН" відповідає акту позивача, судова колегія не приймає до уваги акт наданий апелянтом.
Таким чином, апелянт не довів суду апеляційної інстанції, що при реконструкції тераси були порушені його права.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав суду дозволи на реконструкцію, оскільки на а.с. 11-14 містяться вказані дозволи.
Апелянт справедливо вказав, що вказана справа була подана та розглянута з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 114 ЦПК України. Але відповідно до п. 4 ст. 116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом за винятком випадків, встановлених цим кодексом. Таким чином, з вказаного доводу апеляційної скарги з урахуванням п. 2 ст. 308 ЦПК України вказане рішення не може бути скасоване.
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня вступу до законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
В.О. Суворов
А.І. Бітов
Ю.М. Градовський