Справа № 11а-968/2007                          Головуючий у 1 інстанції Бонецький Л.Й.

Категорія ст.286 ч.3 КК України            Доповідач  Гаврилов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Галапаца І.І. суддів: Литвинова О.М, Гаврилова В.М. з участю прокурора: Галісевич О.П., розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  м.  Львові  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Старосамбірського   районного суду Львівської області від 28 вересня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком засуджено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, не працюючого, за ч.3 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Запобіжний захід засудженому змінено на взяття під варту і початок строку відбуття покарання встановлено з 28 вересня 2007 року.

Вирішено питання з речовими доказами і судовими витратами.

За вироком суду ОСОБА_1 12.04.2007 року о 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за кермом автомобіля ВАЗ-2109, що належить ОСОБА_2, без свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу з державними номерними знаками НОМЕР_1, які автомашині не належать, і рухаючись із швидкістю 70 км/год. по авто дорозі Львів-Ужгород в напрямку м. Турка, на 107 км. 900 м. в с Стрілки Старосамбірського району Львівської області, порушивши п.п. 1.2., 1.3, 1.5, 2.1.б., 2.3.б, 2.9.в.,10.1., 11.2., 12.1.,12.4.,12.9.б.,13.1.,13.3. Правил дорожнього руху України, проявив неувагу і недбалість до дорожньої обстановки, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перевищуючи максимально допустиму у населеному пункті швидкість, не врахувавши дорожню обстановку, не справився з керуванням, виїхав на ліве узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, після чого виїхав на праве узбіччя, де вдарився автомобілем до бетонно-транспортного огородження, потім автомобіль з'їхав у рів та перекинувся. Внаслідок отриманих травм пасажир автомашини ОСОБА_4 та пішохід ОСОБА_3 померли на місці ДТП.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність його вини у скоєнні злочину, просить врахувати його щире каяття, стан здоров'я і пом'якшити покарання.    

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію,  потерпілу ОСОБА_5, яка також підтримала апеляцію свого батька, міркування прокурора про законний і обгрунтований вирок, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена і в апеляції не оспорюється.

Так, винуватість засудженого стверджується його показами, показами потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколами огляду місця події, перевірки технічного стану автомобіля, відтворення обстановки та обставин події, освідчення на стан сп'яніння, висновками судово-медичної, судово-автотехнічної експертиз, іншими матеріалами справи.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, обставини що обтяжують і пом'якшують покарання, відношення потерпілих до вчиненого і прийшов до правильного висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та обрав його мінімальним в межах санкції статті кримінального закону.

Підстав для пом'якшення обраного місцевим судом покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 28 вересня 2007 року відносно нього - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 6-ти місяців з моменту набрання нею законної сили.