Справа №11а-932/2007 p.                                          Головуючий у І інст.Зеліско Р.Й.

Категорія ст. 333 ч.1 КК України                              Доповідач: Волинець М.М.                    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого                                 Перетятька В. О.

суддів                                             Волинця М.М., Яременка О.Д.

за участю прокурора    Свореня М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальну справу за

апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Жовківського

районного суду Львівської області від 01 червня 2007 року,-       .

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чебоксари Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ПФ "РИВЕНІС" м.Луцьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого.

- засуджений 01 червня 2007 року вироком Жовківського районного суду Львівської області за ст.3ЗЗ ч.1 КК України на 2(два) роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1(один) рік.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Державного бюджету України за проведення автотехнічної експертизи №2477 від 09.08.2006 року 348(триста сорок вісім) грн. 72 коп.

Вирішено питання про речові докази згідно ст.ст. 81, 330 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що він працюючи директором ПФ "РИВЕНІС" без отримання в установленому законодавством порядку дозволу на здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експертному контролю, виступаючи від імені підприємства ПФ "РИВЕНІС", 31 травня 2006 року у місті Луцьку незаконно уклав договір купівлі-продажу №16 з громадянином Республіки Польща ОСОБА_2, а 01 червня 2006 року фактично здійснив експорт шляхом продажу та передачі останньому чотирьох автомобілів марки ЗІЛ - 131 (номери кузовів ІНФОРМАЦІЯ_2), здатних долати глибокий брід, обладнаних системами управління тиском у шинах, що керуються з кабіни автомобіля під час руху та маскувальним освітленням.

Висновками судової автотехнічної експертизи № 2477 від 09 серпня 2006 року та судової експертизи в галузі державного експертного контролю від 08 вересня 2006 року, кожен із вказаних чотирьох автомобілів марки ЗІЛ-131, ідентифіковані як товари військового призначення, за ознаками: модифіковані для військового використання наземні транспортні засоби, які  здатні подолати глибокий брід, і як такі, що мають спеціально призначені військові компоненти: системи управління тиском у шинах, що керуються з середини машини, яка рухається, та три із зазнеачених автомобілів мають маскувальне освітлення.

Згідно, позиції ML6a (примітка 1с, примітка 2b та 2е) "Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному експертному контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20 листопада 2003 року, міжнародні передачі кожного з вищеназваних чотирьох автомобілів марки ЗІЛ-131 підлягають державному експертному контролю.

На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок суду відносно нього змінити та на підставі ст. 48 КК України звільнити його від покарання.

В своїй апеляції зазначає, що з вироком суду в ачстині призначеного покарання він не згідний і вважає його занадто суворим, таким, що не відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого.

Не оспорюючи кваліфікацію злочину та фактичні обставини справи, вважає, що судом не в повній мірі враховано те, що він перестав бути суспільно небезпечною особою.

Під час досудового слідстав та в суді він повністю визнав свою вину, щиро покаявся в скоєному. Також він уклав угоду про розірвання договору купівлі-продажу від 31.05.2006 року між ПФ "РИВЕНІС" та громадянином Республіки Польща ОСОБА_2. По вказаному договору була застосована реституція.

Має постійне місце роботи, являється керівником підприємства і ніколи раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи те, що він не є суспільно небезпечною особою, а також всі пом'якшуючі вину обставини, відсутність обтяжуючих вину обставин, вважає, що призначене судом покарання є занадто суворим, і суд безпідставно не задовольнив клопотання його захисника про закриття кримінальної справи відповідно до ст. 48 КК України, а також не вмотивував призначення йому покарання саме у вигляді обмеження волі, а не якесь інше, яке передбачене санкцією даної статті.

До початку розгляду даної справи засуджений ОСОБА_1 відкликав подану ним апеляцію.

Оскільки по даній справі була подана лише апеляція засудженого ОСОБА_1, і відсутні апеляції інших учасників судового розгляду, а тому колегія суддів вважає, що слід закрити апеляційний розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 355, 364 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційне провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.