Справа № 11a-880/ 2007 р. Головуючий у І інстанції: Сас С.С.
Категорія ст. 185 ч.3 КК України (2001 р.) Доповідач: Валько Н.М.
142 ч.2 КК України (1960р.)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня 23 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Тенюха В.П..
Суддів Валько Н.М.. Галапаца І.І.,
з участю прокурора Дудинської Т.М,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача ОСОБА_1 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 липня 2007 року,
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кавсько Стрийського району Львівської області, українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований в АДРЕСА_1, раніше не судимий:
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.142 КК України в редакції 1960 року, із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання - З роки позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належному йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишено без змін - взяття під варту.
Строк відбування покарання засудженому обчислюється з 21 листопада 2005 року.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 13 жовтня 1995 року близько 23 години в групі з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, прийшовши до їдальні № 2 військторгу № 764, що знаходиться по вул. Виговського, 9 в м. Стрий, через вікно проник в приміщення їдальні і, відкривши вхідні двері, впустив в їдальню ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в цей час стояли на сторожі, щоб повідомити їх про можливу небезпеку. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 викрали з буфету їдальні наступний товар: 53 пачки сигарет "Фільтр" по ціні 42 тис. крб. за пачку на суму 2 млн. 226 тис. крб., 102 пачки сигарет "Прима" по ціні 22 тис. крб. за пачку на суму 2 млн. 244 тис. крб., 47 пляшок горіхової настоянки по ціні 315 тис. крб. за пляшку на суму 14 млн. 805 тис. крб., 6 пляшок вишневого лікеру по ціні 420 тис. крб. за пляшку на суму 2 млн. 520 тис. крб., 9 пляшок апельсинового лікеру по ціні 480 тис. крб. за пляшку на суму 4 млн. 320 тис. крб., 4 пляшки бальзаму по ціні 525 тис. крб. за пляшку на суму 2 млн. 100 тис. крб., З пляшки горілки "Росія" по ціні 980 тис. крб. за пляшку на суму 2 млн. 940 тис. крб., 3 пляшки горілки "Демідов" по ціні 680 тис. крб. за пляшку на суму 2 млн. 40 тис. крб., 37 плиток шоколаду по ціні 91 тис. крб. за штуку на суму 3 млн. 367 тис. крб., 16 пачок жуйки по ціні 78 тис. крб. за пачку на суму 1 млн. 248 тис. крб., 5 пляшок горілки "Московська" по ціні 330 тис. крб. за пляшку на суму 1 млн. 650 тис. крб., 2 ящика вартістю 250 тис. крб. за штуку на суму 500 тис. крб., а всього товару на загальну суму 39 млн. 960 тис. крб., на загальну суму (згідно грошової реформи 1996 року) - 399 грн. 60 коп.
Крім цього, 18 жовтня 1995 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, біля 18 год. 30 хв. з метою заволодіння чужим майном по вул. Коновальця в м. Стрию у прохідному дворі позаду магазину "Оптика", вчинив напад на потерпілого ОСОБА_7, в ході якого ОСОБА_5 з відома та згоди ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_7 удар кулаком в обличчя, заподіявши забій носа і нагноєну гематому м'яких тканин обличчя, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Після того, як потерпілий ОСОБА_7 від отриманого удару впав на землю, то ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 відійшли в сторону і стали на сторожі, а ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_6 заволоділи грішми ОСОБА_7 в сумі 80 тис. крб., що згідно грошової реформи 1996 року становило 8 грн., які в подальшому розділили між собою всі учасники нападу.
У поданій апеляції прокурор вказує на те, що суд 1-ї інстанції, постановляючи вирок, безпідставно застосував відносно ОСОБА_2 ст.69 КК України. Зазначив апелянт і те, що міськрайонний суд, без підтверджуючих документів щодо перебування ОСОБА_2 під вартою на території Російської Федерації вказав на те, що строк перебування ОСОБА_2 обчислюється з 21 листопада 2005 року. Просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить її задоволити у повному об'ємі, позицію засудженого ОСОБА_2, який вважає вирок, постановлений Стрийським міськрайонним судом законним і огрунтованим, клопоче щодо залишення його без змін, а поданої прокурором апеляції без задоволення, розглянувши матеріали даної кримінальної справи, а також особової справи відносно ОСОБА_2 № 11/07, Колегія суддів вважає, що подана прокурором апеляція до задоволення не підлягає.
До даного висновку Колегія суддів приходить, виходячи із наступного.
Апелянт, не оскаржуючи ні кваліфікації дій ОСОБА_2, ні доведеності його вини за відповідними нормами Кримінального Закону України, оскаржує даний вирок щодо призначеного ОСОБА_2 покарання, вважаючи його таким, що не є достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно з даною кримінальною справою, суд першої інстанції. Призначаючи ОСОБА_2 покарання, виходив із засад ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також дані про особу винного - він визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, хворіє туберкульозом правої частини легені з 2002 року (а.с. 163), фіброзом, туберкуломою (довідка СІЗО - 19, а.с. 163), потерпілий у судовому засіданн і просить суворо не карати підсудного і жодних претензій до нього не має, просить не позбавляти його волі (а.с. 170), ОСОБА_2 позитивно характеризується, по даному вироку вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Вказані обставини, на переконання Колегії суддів, суд першої інстанції вірно вказав, застосувавши при призначені покарання ОСОБА_2 вимоги ст. 69 КК України.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується покликань апелянта на невірність вказівки судом першої інстанції початку строку відбування покарання ОСОБА_2, Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_2, а також даної кримінальної справи (а.с. 103, 108) ОСОБА_2 31 січня 2001 року за вчинення злочинів, передбачених п.п. "а" "б" ч.2 ст.158 , ч.4 ст. 150 КК РФ засуджений Ульотовським районним судом Читинської області (Російська Федерація) на 5 років 1 місяць позбавлення волі; строк відбування покарання йому обчислюється з 22 жовтня 2000 року.
Виходячи із змісту постанови В.О. прокурора Читинської області від 16 травня 2005 року, відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід - тримання під вартою з моменту закінчення строку відбування покарання за вироком Ульотовського районного суду Читинської області від 31 січня 2001 року.
Вказану обставину ствердив у засіданні апеляційної інстанції і сам ОСОБА_2, вказавши на те, що з-під варти після відбування ним покарання за вироком Ульотовського райсуду Читинської області, він не звільнявся, а був переданий українській владі через Генеральну Прокуратуру Російської Федерації.
З уваги на викладене, на переконання Колегії суддів, суд першої інстанції вірно вказав щодо необхідності обчислення ОСОБА_2 строку відбування покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 липня 2007 року - з 21 листопада 2005 року.
Отже, висновки суду доводів апеляції не спростовують. Тому Колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для скасування вироку -відсутні.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, Колегія суддів,-
ухвалила:
вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 липня 2007 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію державного обвинувача ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.