№22-ц-973\08 . Головуючий 1 інстанції -
Категорія: розірвання договору Шилова І.В.
довічного утримання Доповідач- Гальянова І.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді Міненкової Н.О.
суддів Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі Набока О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання ,-
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2007 року позивач звернувся у суд з зазначеним позовом, в якому, посилаючись на те, що відповідачка не виконує зобов'язань по його утриманню та догляду за ним, відповідно до укладеного між ним та відповідачкою договору довічного утримання від 18.07.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори.
Рішенням Чугуївського районного суду Харківської області від 13.12.07 року, зазначені позовні вимоги позивача ,задоволені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та повернути справу на новий розгляд.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи за її відсутності без належного її повідомлення про час та місце судового засідання.
В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також виниклі між ним та відповідачкою неприязнені стосунки, пов"язані з пропажею його документів та її намагання встановити над ним з її боку опіки, просить залишити його без змін.
2
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка належним чином не виконувала свої обов'язки за договором довічного утримання, укладеного між нею та позивачем 18.07.2003 року.
Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та наданим доказам, яким суд дав належну оцінку.
В п.1 ч.1 ст. 755 ЦК України, на підставі якої суд першої інстанції розірвав укладений між сторонами договір довічного утримання передбачено, що договір довічного утримання може бути розірвано за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений , у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків , незалежно від його вини.
Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та відповідачкою не спростовано, що між сторонами 18.07.2003 року був укладений нотаріально посвідчений договір довічного утримання, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому на праві власностіАДРЕСА_1, а ОСОБА_1 зобов'язувалась довічно повністю утримувати позивача, надаючи йому необхідне харчування, забезпечувати належний догляд, необхідну допомогу та довічне проживання у вказаній квартирі. Вартість харчування, одягу, необхідної допомоги сторони встановили в розмірі мінімальної пенсії щомісячно ( а.с.3).
На час укладення вказаного договору, як ОСОБА_2 1920 року народження, так і ОСОБА_1 1936 року народження, були непрацездатними за віком та отримували мінімальну пенсію і інших доходів не мали, тобто на момент укладення зазначеного договору , відповідачка була непрацездатної за віком, та при наявності отримуваної нею мінімальної пенсії та відсутності інших доходів , не мала можливості надавати позивачеві передбачену договором необхідну допомогу у встановленому сторонами розмірі мінімальної пенсії щомісячно.
Крім того, судом також встановлено, що позивачка , в порушення умов зазначеного договору, постійно з позивачем не проживала , зареєстрована та проживає в ОСОБА_1. Зазначене підтвердила відповідачка в судовому засіданні суду першої інстанції, щодо знаходження її у позивача до 15 днів щомісячно ( зв.ст. а.с.59), а також об"єктивно
3
підтверджує той факт, що позивач не був забезпечений відповідачкою постійним доглядом, як це передбачено умовами договору.
Більш того, як вбачається із матеріалів справи , відповідачка має ряд захворювань, а саме гіпертонічну хворобу 2 стадії, хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз, у зв"язку з чим у листопаді 2007 року, знаходилась на амбулаторному лікуванні у 9-й міській поліклініці Орджонікідзевського району м. Харкова ( а.с.50), тобто як за віком ( понад 70 років) , своїм матеріальним станом , так і за станом здоров"я , не могла і на теперішній час, не може належним чином виконувати покладені на неї за договором зобов"язання щодо довічного утримання та належного догляду за позивачем.
Враховуючи зазначені обставини, а також наявність виниклих між позивачем та відповідачкою неприязних стосунків , про що свідчить звернення позивача за захистом свої прав до правоохоронних органів, спроба відповідачки, з метою отримання пенсії позивача , встановити над ним опіку, що вона не заперечувала у судовому засіданні суду апеляційної інстанції , судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано розірвав зазначений вище договір довічного утримання, застосувавши при цьому передбачені ч.1 ст. 756 ЦК України правові наслідки такого розірвання вказаного договору.
Доводи ОСОБА_1, викладені нею, як в апеляційній скарзі, так і в поясненнях , наданих нею та її представником в судовому засіданні суду апеляційної інстанції щодо надання допомоги позивачеві при вирішенні питання про отримання ним пільг та збільшення розміру його пенсії, висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати зазначені дії ОСОБА_1 як належне виконання нею обов'язків, покладених договором довічного утримання.
Крім того, як свідчать матеріали справи , ОСОБА_1 належним чином повідомлялась судом про судове засідання , яке відбулося 13.12.2007 року, про що свідчить її розписка ( а.с.54). З заявою про відкладення слухання справи відповідачка у суд першої інстанції не зверталась. ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції цього факту не заперечує, пояснивши , що в судове засідання 13.12.2007 року не з'явилась у зв"язку з тим, що подала до суду заяву про призупинення провадження у зазначеній справі, у зв" язку з оскарженням нею в апеляційному порядку ухвали судді щодо відмови у відкритті провадження у справі за її заявою про визнання ОСОБА_2недієздатним.
З огляду на наведене, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ухвалення судом рішення за її відсутності та неналежне повідомлення її судом про час та місце судового засідання , також є безпідставним.
4
Оскільки рішення у справі, ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, то судова колегія приходить до висновку про залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315,317, 218 ЦПК України, судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргуОСОБА_1, відхилити. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили..