Справа № 22ас-853/2006                                     Головуючий  у 1 інстанції Слоквенко Г.П.

Категорія 38                                                              Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого        Стежко В.А.

суддів                     Приходченко А.П., Можелянської З.М.

при секретарі        Агаповій В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровської області на постанову Солонянського районного суду у Дніпропетровської області від 09 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановила:

В апеляційної скарзі територіальна державна інспекція праці у Дніпропетровської області просить скасувати постанову Солонянського районного суду у Дніпропетровської області від 09 червня 2006 року, якою поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом та скасована постанова державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровської області Лепеленко Т.О. від 24.03.2006 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення та суттєвим порушенням його прав при притягненні до адміністративної відповідальності.

Апелянт посилається на те, що акт від 30.01.2006 року НОМЕР_1 та припис до нього було направлено ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням, яке йому було вручене 09.02.2006 року, для складання та ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення він запрошувався листом від 20.03.2006 року який також йому було вручено 22.03.2006 року, копія постанови від 24.03.2006 року була направлена позивачеві 27.03.2006 року, вих. НОМЕР_2. Отже права ОСОБА_1. порушенні не були, висновок суду щодо неотримання ним рекомендованих листів є надуманими.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом І інстанції встановлено що 24.03.2006 року державним інспектором праці Лепеленко Т.О. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1. у розмірі 204 гривні за невиконання вимог щодо надання інформації про вжиті заходи по виконання вимог припису від 30.01.2006 року. В порушення пункту 114 Правил надання поштового зв'язку позивачеві припис особисто не вручався і з цих причин ним не був виконаний. В порушення ст.ст. 256, 268 КУпАП України протокол про адміністративне порушення складений у відсутності ОСОБА_1., ним не підписувався, його права щодо складеного протоколу йому не роз'яснювались. Постанова про накладення штрафу була вручена ОСОБА_1 тільки 04.04.2006 року.

За таких обставин суд обгрунтовано поновив позивачеві строк оскарження постанови від 24.03.2006 року та скасував цю постанову у зв'язку з виявленими суттєвими порушеннями прав позивача при притягненні його до адміністративної відповідальності.

Доводи територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровської області в апеляційній скарзі про належне повідомлення ОСОБА_1. відносно усіх документів, що його

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2. 04.07.2005 р. звертався з заявою до ДПА України, в якій просив виключити^ Державного реєстру його ідентифікаційний номер та всю інформацію про нього /а.с.7/. Йому було роз'яснено, що особі, яка відмовляється від ідентифікаційного номеру відмітки про наявність права здійснювати будь-яки платежі без ідентифікаційного номеру вносяться до паспорту відповідно до вимог встановлених „Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів", затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 р. №602/1226 /а.с.6/.

З матеріалів справи вбачається що 22.06.2005 року ОСОБА_2. ДПІ у м. Дніпродзержинську була видана довідка за ф.ВЗ.

Відповідно до п.п.4,5 зазначеного Порядку визначено, що особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до відділу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за ф.ВЗ та паспорт громадянина України і в разі відсутності невідповідностей до паспорту вносяться відповідні відмітки.

Враховуючи, що відповідно до зазначеного Порядку внесення відповідних відміток до паспорта покладено на паспортну службу, а не на податкові органи, у суду не було законних підстав визнавати неправомірною бездіяльність ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо відмови зберегти за ОСОБА_2 раніше встановлену форму обліку платників податків, та зобов'язувати податкову інспекцію зберегти цю форму обліку і виключити ідентифікаційний номер і всю інформацію про нього з Державного реєстру, оскільки ОСОБА_2. з отриманою довідкою ф.ВЗ до органів внутрішніх справ не звертався.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції у частині задоволених вимог ОСОБА_3 такою, що підлягає скасуванню з відмовою позивачу у задоволенні позову у цій частині. В решті постанова суду відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 195,198,202 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 березня 2006 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ у м. Дніпродзержинську, що виразилась у відмові зберегти за позивачем раніше встановлено форму обліку платників податків, зобов'язанні ДПІ у м. Дніпродзержинську зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платників податків, видати йому про це довідку, виключити присвоєний позивачу ідентифікаційний номер та всю інформацію про нього із Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та із інформаційного фонду Державного реєстру та видати позивачу довідку про виключення.

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.