Справа № 11-6/2007 р.                                          Головуючий у 1 інстанції - Костенко О.Ф.

Категорія - ст. 305 ч. 3 КК України.                    Доповідач - Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем     України

11 січня 2007 р.

Апеляційний суд Чернігівської області   в складі:

головуючого судді - Щербаков О.С. суддів -  Демченко О.В., Акуленко C.О. з участю прокурора - Томилка М.П. засудженого  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бахмацького район­ного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2006 року,-

установив:

Зазначеним вироком суду ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) не судимий, засуджений: за ст. 15 ч.2-305 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди та 1/2 частини майна засудженого;

-    за ст. 307 ч. 2 КК України - до 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна засудженого.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначене у 8 ро­ків позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди та 1/2 частини майна засудженого.

ОСОБА_1 визнаний судом винним і засуджений за те, що 9 липня 2006 року він, перебуваючи на залізничному вокзалі в м. Житомирі, надав свою згоду невстановленій слідством особі на контрабандне переміщення за грошову винагороду з України в Російську Федерацію особливо небезпечно­го наркотичного засобу - каннабісу (маріхуани). Будучи обізнаним про кримінальну відповідальність за такі дії, ОСОБА_1 отримав від невстановле-них осіб 2537,52 грами маріхуани, і того ж дня пасажирським поїздом № 96 сполученням Коростень-Москва, вирушив до м. Москви, здійснюючи неза­конне перевезення наркотичних засобів, де він повинен був передати їх ін­шій особі. Того ж дня на станції Бахмач працівниками міліції ОСОБА_1 був затриманий, а наркотичні засоби були в нього вилучені.

В апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_1, не спростовуючи фактично встановлених судом обставин справи, правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок і пом'якшити призначене йому покарання. Апеляція мотивована тим, що суд при постановленні вироку не врахував де­яких обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Зокрема судом, на думку засудженого, не було враховано його сімейного стану: недавньої смерті кількох близьких родичів та поганого стану здоров'я. Апелянт мотивує необхідність зміни вироку тим, що під час дізнання на нього був застосований психологічний тиск з боку працівників міліції.

Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов ви­сновку, що в її задоволенні слід відмовити. Таке рішення суд ґрунтує наступ­ним.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 в інкримі­нованих йому злочинах, підтверджена низкою зібраних по справі доказів. Розгляд справи проводився по правилах ч.3 ст. 299 КПК, тому фактичні об­ставини, встановлені судом, оскарженню не підлягають і судом не перевіря­ються.

Згідно висновків судово-хімічної експертизи № 104х від 17 липня 2006 p., вилучена у Нікітюка речовина є висушеною маріхуаною (каннабісом) і ва­га її складає 2536,92 грами. (а.с.64). У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000р. „Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", каннабіс відно­ситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 1 серпня 2000 p., „Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів...", кількість вилученої у ОСОБА_1 маріхуа­ни відноситься до особливо великих розмірів.

Щодо посилання засудженого на застосування до нього психологічного тиску під час дізнання, то воно матеріалами справи фактично не підтвердже­но. Під час розгляду справи в місцевому суді будь-яких заяв про такий тиск від Нікітюка не надходило.

Таким чином, кваліфікація дій засудженого по ч.3 ст. 307 і 15 ч.2-ч.3 ст.305 КК України є правильною.

Щодо обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують сту­пінь тяжкості вчиненого злочину, то судом першої та апеляційної інстанцій таких обставин фактично встановлено не було. Судом першої інстанції при призначенні покарання було враховано дані, які характеризують особу ОСОБА_1, тяжкість скоєних ним злочинів, які статтею 12 КК України віднесені до особливо тяжких. З урахуванням всіх обставин справи, суд призначив ОСОБА_1 покарання в мінімальних межах, передбачених законом за дані злочини. Апеляційний суд вважає, що таке покарання є достатнім для випра­влення і перевиховання засудженого.

При розгляді справи в апеляційному суді порушень законодавства, які б були безумовною підставою для скасування вироку, не встановлено.

Вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим і справедливим, зміні чи скасуванню він не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, апеля­ційний суд,-

ухвалив :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без за­доволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2006 року відносно нього - без змін.

Судді:

С.О.Акуленко      О.С. Щербаков    О.В.Демченко