Справа № 358/1712/13-к Головуючий у І інстанції Якутюк В. С.

Провадження № 11-кп/780/930/14 Доповідач у 2 інстанції Нагорний

Категорія 18 16.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Нагорного А.М.

суддів - Дриги А.М., Черкасова В.М.,

при секретарі - Похилевич О.В.

з участю прокурора - Пухи І.Ю., адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинувачених.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, представника потерпілого - ОСОБА_9 в інтересах потерпілого Товариства з додатковою відповідальністю «Синівське» та прокурора, - на вирок Богуславського районного суду Київської області від 24 липня 2014 року, яким, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, раніше судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - до чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 70, 71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років і один місяць;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 року

народження, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року

народження, раніше судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років двох місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за попередній вирок, і остаточно визначене покарання у виді 3 років 8 міс. позбавлення волі;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 09 листопада 2011 року близько 23 години 30 хвилин, за попередньою змовою між собою, - проникли до приміщення магазину «ТІМ», належного потерпілому ФОП ОСОБА_12, в АДРЕСА_1, та викрали звідти горілчані, тютюнові вироби, картки поповнення рахунку оператору мобільного зв'язку «Київстар», ТВ-тюнер, а також грошові кошти у сумі 400 грн. А всього з даного магазину ними було викрадено майна на загальну суму 22 032 грн. 50 коп.

Вони ж, у ніч на 12 листопада 2011 року, повторно за попередньою змовою між собою, - проникли до приміщення магазину НОМЕР_1, в АДРЕСА_2, в якому реалізовувався товар споживчого товариства «Софія» та ФОП ОСОБА_13, та викрали звідти продукти харчування, жіночій та чоловічий одяг, комплекти постільної білизни і інші товари та продукти на загальну суму 15 387 грн. 75 коп., а також горілчані та тютюнові вироби, які належать приватному підприємцю ОСОБА_13 - на загальну суму 3 992 грн.50 коп. Загалом, з магазину викрали майна на суму 19 380 грн.25 коп., - всього на суму 19 380 грн. 25 коп.

У ніч на 20 листопада 2011 року, вони ж, повторно за попередньою змовою між собою, - проникли до приміщення магазину, по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали горілчані та тютюнові вироби, та грошові кошти в сумі 4 000 грн., а всього з даного магазину викрали майна на суму 15 893 грн.50 коп.

В ніч на 29 листопада 2011 року, ОСОБА_5, за попередньою змовою з засудженим ОСОБА_7, який знаходився за кермом свого автомобіля і спостерігав за обставинами, - проник в приміщення належного потерпілому ФОП ОСОБА_14 магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого по АДРЕСА_4, звідки викрав горілчані та тютюнові вироби, а також грошові кошти на загальну суму 13 574 грн.19 коп.

01 грудня 2011 року близько 01 години, вони ж за таких же обставини, прибули до магазину ПП «ОСОБА_15», що належить потерпілому ФОП ОСОБА_15, по АДРЕСА_5. ОСОБА_5 проник до приміщення магазину та таємно викрав звідти горілчані та тютюнові вироби, продукти харчування та бензопилу марки «Урал». Після цього вони разом ОСОБА_7, завантажили викрадені речі до автомобіля і з місця злочину зникли. Всього ними було викрадено товарів на суму 8 123 грн.15 коп.

У ніч на 24 грудня 2011 року ОСОБА_5, разом з ОСОБА_13, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_5, - на автомобілі під керуванням ОСОБА_13, повторно проник до приміщення продуктового магазину №3 СТ «Промінь», по вул. Гагаріна, 62 в с. Саварка Богуславського району та викрав звідти продукти харчування, товари загального вжитку, горілчані та тютюнові вироби на загальну суму 16 973 грн.

Також згідно вироку суду, у ніч на 29 грудня 2011 року ОСОБА_5, разом з ОСОБА_13, який не був обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_5 і керував своїм автомобілем, - повторно проник до приміщення продуктового магазину № 9, який належить СТ «Промінь» та розташований по АДРЕСА_7, звідки таємно викрав продукти харчування, горілчані та тютюнові вироби і грошові кошти на загальну суму 7 000 грн.

05 січня 2012 року близько 01 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_8, що керував своїм автомобілем, та спостерігав за обстановкою, проникли до приміщення продуктового магазину, розташованого по вул. Молодіжна, 1-А в с. Калинівка Рокитнянського району, який належить ТДВ «Синявське» і звідти викрали горілчані вироби, продукти харчування та грошові кошти в сумі 1 050 грн. А всього - на загальну суму 5 166 грн. 90 коп.

Окрім того, за вироком суду вони ж, в цьому ж складі і з таким же розподілом ролей, в ніч на 07 січня 2012 року, за попередньою змовою між собою, - проникли до приміщення магазину, «ІНФОРМАЦІЯ_7», який належить ФОП ОСОБА_17 по АДРЕСА_8, і викрали звідти продукти харчування, горілчані та тютюнові вироби, чоловічі та жіночі шкарпетки, картки поповнення рахунку оператору мобільного зв'язку «Київстар», грошові кошти, - а всього товарів на суму 11 043 грн. 25 коп.

26 січня 2012 року близько 22 години ОСОБА_18, за попередньою змовою із ОСОБА_6, повторно проникли до приміщення магазину «Вербиченька», потерпілого ФОП ОСОБА_19 по АДРЕСА_9, і викрали звідти горілчані та тютюнові вироби на загальну суму 7 901 грн.62 коп.

02 лютого 2012 року близько 02 години ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6, повторно проникли до приміщення магазину № 3, СТ «Промінь» по вул. Гагаріна, 62 в с. Саварка Богуславського району, де намагалися таємно викрасти горілчані, тютюнові вироби та продукти харчування на загальну суму 6 246 грн. 47 коп., але довести злочинний умисел до кінця - не змогли, оскільки до магазину приїхав голова СТ «Промінь» ОСОБА_20 та його син ОСОБА_21

В ніч на 08 лютого 2012 р., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_11 прибули до магазину НОМЕР_2, потерпілого ОСОБА_22 по АДРЕСА_10, де ОСОБА_5 проник в середину приміщення магазину, і разом з ОСОБА_11 викрали звідти продукти харчування та горілчані вироби на загальну суму 4 926 грн.75 коп.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 вважає вирок незаконним, неповним та необ'єктивним.

Апелянт стверджує, що факт крадіжки з магазину в с. Запруддя Рокитнянського району 09.11.2011 року належного потерпілому ОСОБА_12, не відповідає дійсності, оскільки у протоколі допиту потерпілий зазначив, що після крадіжки він звертався до міліції в усному порядку, заяви не писав, хоча в матеріалах справи наявна така заява від 13.03.2014 року, яка в установленому порядку не була зареєстрована.

Також ОСОБА_5 зазначає, що в матеріалах справи наявний перелік викрадених з магазину ФОП ОСОБА_12 товарно-матеріальних цінностей, у якому відсутні дата та підпис. При цьому, даний перелік не підтверджений доказами, які б засвідчили наявність права власності потерпілого на зазначені в ньому товарно-матеріальні цінності.

Поряд з цим, засуджений наголошує на тому, що стороною обвинувачення не доведено, яка саме продукція була в магазині, і на яку суму її реалізували станом на 10.11.2012 р., оскільки відсутній бухгалтерський акт ревізії до крадіжки.

Крім того, ОСОБА_5 наполягає, що власник автомобіля «Черрі», на якому нібито він із ОСОБА_6 скоїв крадіжку - ОСОБА_23 є психічнохворим, а тому надані ним покази є, на його думку, незаконними.

ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд, змінивши, при цьому, запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6, не погоджуючись із вироком, також подав апеляційну скаргу, яка за змістом аналогічним апеляційній скарзі ОСОБА_5

В подальшому ОСОБА_6 доповнив свою апеляційну скаргу, зазначивши про порушення чинного законодавства відносно нього з боку працівників міліції та прокуратури, які проявлялися в застосуванні відносно нього тиску з боку слідчих органів, незаконності слідчих дій, а також в ігноруванні його звернень з приводу вказаних неправомірних дій.

Також засуджений вказує на незаконність обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не порушував умов підписки про невиїзд.

ОСОБА_6 вказує, що по трьох епізодах здійснення крадіжок в Білоцерківському районі кримінальні справи були закриті ще до його затримання, і він змушений був під тиском працівників міліції написати явки з повинною по даних епізодах.

Поряд з цим, ОСОБА_6 зазначає, що в ході судового розгляду справи у суді першої інстанції справа направлялася на додаткове розслідування у зв'язку із встановленням порушень законодавства з боку працівників міліції, і ці недоліки, на його думку, - усунуті не були.

По епізоду крадіжки в с. Запруддя Рокитнянського р-ну, ОСОБА_6 зазначає, що працівники міліції провели огляд місця події, а заяву потерпілого про злочин було написано пізніше. При цьому, вважає він, слідством не встановлено, які речі викрадено, ревізію провела дружина власника магазину, проте документально підтвердити викрадення речей - довести не змогла.

По епізоду крадіжки в с. Калинівка Рокитнянського р-ну ОСОБА_24 вказує, що слідчі дії проводилися без участі його адвоката, хоча слідчому були вручені документи, які підтверджують його наявність.

По епізоду крадіжки в с. Бране Поле Богуславського р-ну ОСОБА_6 також наголошує на відсутності документального підтвердження кількості та асортименту викраденого товару. Поряд з цим, звертає увагу і на відсутність протоколу його допиту.

По епізоду крадіжки в с. Саварка Богуславського р-ну апелянт вказує, що викрадений товар знайдено за магазином, а тому він вважає, що не встановлено, який товар викрадено і який необхідно відшкодувати відповідно до заявленого позову.

По епізоду крадіжки в с. Чернин Таращанського р-ну обвинувачений зазначає, що не встановлено як саме здійснено крадіжку, оскільки версія обвинувачення і покази потерпілого не співпадають. При цьому ОСОБА_6 вказує, що потерпілий не має до нього будь-яких претензій і відмовився від позову, а явка з повинною, яку в нього відібрали працівники міліції, - не має дати її написання.

Щодо епізоду крадіжки в с. Плоске Таращанського р-ну ОСОБА_6 вказує, що явку з повинною він також написав під тиском працівників міліції, і з тексту апеляційної скарги можливий висновок, що цього злочину ОСОБА_6 не вчиняв.

Також апелянт зазначає, що відносно слідчого, який вів досудове слідство по крадіжкам в с. Саварка, с. Чайки, с. Мисайлівка і с. Бране Поле Богуславського району, було відкрито кримінальне провадження, а в судовому засіданні не були допитані слідчі Богуславського РВ.

ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати та ухвалити виправдувальний вирок, а запобіжний захід скасувати.

В поданій апеляційній скарзі захисник обвинувачений ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4, вважає вирок таким, що підлягає зміні шляхом призначення йому більш м'якого покарання, оскільки вбачається невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність і є невідповідність призначеного покарання внаслідок його суворості тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Захисник стверджує, що 05.01.2012 року під час здійснення крадіжки з магазину ТДВ «Синявське» в с. Калинівка Рокитнянського р-ну її підзахисний надавав лише послуги з перевезення, про мету поїздки він не знав, що підтверджується показами обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Щодо епізоду крадіжки з магазину ПП «ОСОБА_17» в с. Бране поле Богуславського району ОСОБА_4 зазначає, що суд невірно дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_8 і безпідставно зазначив про наявність між ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 змови на викрадення майна, оскільки в обвинувальному акті прокуратури від 26.09.2013 року зазначено, що не підтверджено вчинення даної крадіжки обвинуваченими, а під час судового розгляду прокурором було змінено обвинувачення, а дану крадіжку виключено за недостатністю наявних доказів вини.

Неправильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, на думку сторони захисту, полягає в тому, що суд, призначаючи покарання та враховуючи особу засудженого ОСОБА_8, - безпідставно врахував, що він раніше судимий.

Захисник ОСОБА_4 вказує, що суд при призначенні покарання не взяв до уваги того, що обвинувачений ОСОБА_8, до зміни міри запобіжного заходу на взяття під варту, - був працевлаштованим, характеризувався позитивно, скарг стосовно нього до правоохоронних органів не надходило, він веде звичайний спосіб життя, допомагає батькам, визнає свою вину частково, злочин скоїв під впливом тяжких сімейних обставин усвідомив скоєне та щиро розкаявся.

Крім того, адвокат вказує на відсутность до обвинуваченого претензій з боку потерпілого ТДВ «Синявське», оскільки він єдиний, хто відшкодував потерпілому завдані збитки.

Адвокат ОСОБА_4 просить вирок стосовно ОСОБА_8 змінити, призначивши більш м'яке покарання, з застосуванням ст. 75 КК України.

ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі також вказав, що по епізоду крадіжки 05.01.2012 року з магазину ТДВ «Синявське» частково визнає свою вину та щиро в цьому розкаюється. ОСОБА_8 вказує, що дійсно надавав ОСОБА_5 послуги з перевезення по території Київської області в тому числі і в с. Калинівка, проте на той час не усвідомлював, що відбувалася крадіжка, хоча мав це зрозуміти, і невдовзі це зрозумів.

Окрім того, ОСОБА_8, вказує, що фактично не брав участі у викраденні товарів з магазину, адже ні з ким не домовлявся про вчинення крадіжки, не проникав у приміщення, не брав ніяких речей, не розпоряджався та не користувався викраденим майном.

Участь у викраденні майна в с. Бранне Поле 07.01.2012р., ОСОБА_8 категорично заперечує.

Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_2 В поданій апеляційній скарзі вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки судом неналежно досліджені і необґрунтовано відхилені докази захисту.

Так, адвокат вказує, що свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26, які були понятими під час відтворення обстановки та події злочинів, не знали, в яких саме населених пунктах проводилося таке відтворення, відповідний протокол на місці не вівся, а їм не було роз'яснені їхні права. Поряд з цим, що зі слів свідка ОСОБА_26, як зазначає адвокат, - відтворення обстановки та події злочинів за його участі відбувалося в двох населених пунктах, хоча у вироку зазначено, що ОСОБА_26 був понятим при проведенні п'яти слідчих дій. При цьому, свідок зазначив, що відтворення проводилося із незнайомою йому людиною, ОСОБА_7 він не бачив.

Також в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 посилається на показання свідків - працівників Рокитнянского РВ про роз'яснення прав понятим при виїзді для проведення відтворення обстановки і обставин події злочину, та потерпілого ОСОБА_15 про те, що він матеріальних претензій не має.

Разом з цим захисник наголошує, що при постановленні вироку, суд не взяв до уваги судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про повернення даної кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування, під час якого не виконані вимоги цих рішень.

ОСОБА_2 просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати та звільнити з-під варти.

Адвокат ОСОБА_3 В поданій в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 апеляційній скарзі, - вважає вирок суду необґрунтованим і незаконним, у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Захисник вказує на незаконність та безпідставність застосування до його підзахисних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і вказує на порушення судом норм процесуального права, яке проявилося у виході в нарадчу кімнату без дослідження речових доказів.

Поряд з цим, адвокат зазначає, що в вироку не знайшли свого відображення обставини направлення даної кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування. На його думку, органами досудового розслідування не виконані вказівки цих судів про доповнення досудового слідства.

Захисник також стверджує, що в оскаржуваному рішенні суд не зазначив причини, з яких він взяв до уваги одні доказів та не взяв інші. Окрім того, адвокат наголошує, що більшість судових засідань проводилися у відсутності частини потерпілих через незрозумілі та невідомі причини.

Також адвокат вказує, що суд необґрунтовано відмовив у прийнятті до уваги надані ним письмові документи щодо знаходження обвинуваченого ОСОБА_8 в ніч на 05.01.2012 року на робочому місці.

Захисник ОСОБА_3 просить ОСОБА_6 та ОСОБА_8 змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на будь-який інший, а вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким його підзахисних виправдати.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок незаконним, оскільки він, на його думку, - необґрунтований доказами, а обвинувачення, що лягло в його основу, є сфальсифікованим.

Обвинувачений зазначає, що судом не були враховані та перевірені його покази про застосування відносно нього тиску з боку працівників міліції. При цьому, ОСОБА_7 стверджує, що обвинувачення обґрунтоване доказом - слідчою дією, на якій він не був присутнім, а обвинувачений ОСОБА_5 його обмовив під тиском слідчих.

Апелянт вважає, що досудове слідство та судовий розгляд велися однобоко та упереджено, оскільки розглядалася лише одна версія скоєння злочину ним і ОСОБА_5, а суд обґрунтував свої висновки лише на показах, наданих на досудовому слідстві та критично поставився до показів, наданих в залі суду.

ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та ухвалити відносно нього виправдувальний вирок.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинувачених та правильності юридичної кваліфікації їх дій, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині призначеного покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_11 через його невідповідність тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м'якості.

Прокурор стверджує, що ОСОБА_11 фактично не визнав своєї вини, скоїв тяжкий злочин, не працює, а тому заслуговує на реальне покарання.

З приводу призначеного покарання ОСОБА_7 прокурор зазначив, що суд, усупереч норм КК України, не приєднав до основного покарання не відбуте покарання за попереднім вироком - додаткове покарання у вигляді позбавлення права виконувати адміністративно-господарські обов'язки строком на три роки.

Прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_11 покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права виконувати адміністративно-господарські обов'язки строком на три роки; ОСОБА_11 просить призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого ТДВ «Синявське» - ОСОБА_9 просить змінити вирок шляхом призначення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 більш суворого покарання.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що обвинувачені не відшкодували заподіяну ТДВ «Синявське» майнову шкоду, а це, у свою чергу, характеризує їх особи, ставлення до скоєного та доводить, що призначене їм покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного та особі обвинувачених.

В поданих заперечення на апеляційну скаргу представника потерпілого ТДВ «Синявське» - ОСОБА_9, ОСОБА_6 зазначив, що в ході судового розгляду представник ТДВ був присутній лише раз, де і надав покази, що після крадіжки ревізія матеріальних цінностей проводилася, але хто її проводив та на яких підставах нараховувалася шкода та ким були складені і підписані відповідні документи не відомо.

При цьому, ОСОБА_6 звертає увагу на відсутність у матеріалах кримінального провадження будь-яких документів, що підтверджують право власності потерпілого на нібито викрадені товари, а з фототаблиць, доданих до протоколу огляду місця події, вбачається, що на полицях наявний товар, проте на його думку, - не зрозуміло, який саме товар було викрадено.

Крім того, ОСОБА_6 зазначає, що акт ревізії, складений за фактом крадіжки з магазину в с. Калинівка Рокитнянського району Київської області, яка мала місце 20.11.2011 року, так як і акт ревізії за фактом крадіжки з магазину 05.01.2012 року не мають відмінностей та датовані однаково.

Обвинувачений просить залишити апеляційну скаргу представника потерпілого ТДВ «Синявське» - ОСОБА_9 без розгляду.

ОСОБА_7, також подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав свою апеляцію і заперечував проти апеляційних скарг засуджених і їх адвокатів; засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які в своїх поясненнях, дебатах і в останньому слові підтримали свої апеляційні скарги, а обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - заперечували проти апеляції прокурора; перевіривши вирок суду, матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає апеляції прокурора, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх адвокатів частково обґрунтованими, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_4 - обґрунтованими.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно і неупереджено дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій обвинувачених. Вина засуджених доведена показами самих обвинувачених, які вони давали в процесі досудового слідства, показами потерпілих, свідків висновками експертиз, протоколами слідчих дій і другими матеріалами справи. Посилання засуджених і їх адвокатів та ту обставину, що судом прийняті до уваги покази, які судом безпосередньо не досліджувались, - є безпідставною, оскільки судом в повному обсязі безпосередньо були досліджені всі докази зібрані досудовим слідство. Посилання адвокатів і обвинувачених на те, що такі докази не є допустимими відповідно вимог чинного КПК, - судом прийняті бути не можуть, оскільки згідно положень п.8 Перехідних положень КПК 2012р., - допустимість доказів, отриманих до набрання чинності новим кодексом визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що і в своїх первинних показах і в показах в якості підозрюваних, обвинувачених; при очних ставках і при відтворенні обставин та події злочинів, обвинувачені підтверджували обставини і деталі скоєння ними злочинів.

При таких обставинах, рішення суду про доведеність більшості епізодів викрадень є законною і обґрунтованою.

В той же час, епізод викрадення майна в с.Мисайлівка Богуславського р-ну з магазину СТ «Промінь» 29 грудня 2011р., та викрадення майна з магазину ПП «ОСОБА_17» в с.Бранне Поле Богуславського р-ну визнане судом доведеним безпідставно, без достатньої доведеності вини обвинувачених у скоєнні цього злочину. Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні не підтвердив обставин, викрадення 29 грудня 2011р., ОСОБА_5 проти скоєння ним цього викрадення - категорично заперечував. Інших будь-яких прямих доказів скоєння ОСОБА_5 цього злочину ні судом ні слідством здобуто не було.

Епізод викрадення майна з магазину ПП «ОСОБА_17» в с. Бранне Поле Богуславського р-ну, обвинувачений ОСОБА_8 заперечував на протязі всього слідства, заперечує його і в поданій апеляційній скарзі, в якій вину у вчиненні злочину 05.01.2012р. - визнає частково. Суд мотивував доведеність вини по цьому епізоду явками з повинною ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які відповідно положень ч.2 ст.65 КПК України (1960р.), - доказами не являються, і показами потерпілого, який був присутній при відтворенні обставин і події злочину з обвинуваченим ОСОБА_5 Інші будь-які докази скоєння цієї крадіжки обвинуваченими - у вироку відсутні.

Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_8 пояснював, що в цей день він, разом зі своїми близькими святкував Різдво, що судом не перевірено і не спростовано.

Враховуючи ряд порушень, здійснених в ході досудового слідства, прокурором було змінено обвинувачення і ці епізоди з обвинувачення були виключені. Це рішення, на думку судової колегії, було обґрунтованим і законним. За таких обставин, судова колегія вважає, що підстави для прийняття рішення про доведеність вини обвинувачених за цими епізодами у суду першої інстанції були відсутні і ці епізоди обвинувачення мають бути з вироку виключені за недоведеністю вини обвинувачених у вчиненні цих злочинів.

Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на невчасність та неправильність реєстрації працівниками міліції заяв та звернень громадян про вчинення злочинів, - не усуває доведеності його вини у вчиненні цих злочинів, і відповідальність за таке. Поряд з цим об'єм і перелік викраденого з магазинів майна доведена в процесі досудового і судового слідства, і у судової колегії сумнівів стосовно кількості викраденого і його переліку - не викликає. Посилання апелянта на недієздатність свідка ОСОБА_23 теж не усуває відповідальність ОСОБА_5, оскільки його вина доведена сукупністю доказів зібраних слідством і судом.

Поряд з цим, в процесі досудового слідства від обвинувачених в значній кількості надходили скарги на незаконні дії і упередженість досудового слідства, які належним чином перевірені і свого підтвердження - не знайшли, а запобіжні заходи обирались відповідно до вимог закону і відповідають обставинам справи. Окрім того виявлення працівниками міліції фактів крадіжок, про які не було заявлено вчасно свідчить про обґрунтованість висунутого стосовно ОСОБА_6 обвинувачення. Відсутність в таких документах реквізитів, або якісь недоліки таких документів, - не усувають відповідальність особи за вказані у них і вчинені особою злочини. Та обставина, що стосовно осіб, які вели досудове слідство, в даний час проводяться слідчі дії, про що вказує в апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6, не спростовує висунутих стосовно нього обвинувачень.

В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 також вказує, що деякі слідчі дії проводились без участі його адвоката, однак законом не передбачена обов'язкова участь адвоката, якщо про таке не надійшло клопотання особи, з якою проводиться слідча дія.

Апелянти - адвокат ОСОБА_2, засуджений ОСОБА_6 та ін. посилаються на неповноту судового слідства виходячи з того, що на їх думку досудовим і судовим слідством не було виконано вимог суду першої і апеляційної інстанції при направленні даної справи на додаткове розслідування. Однак, з матеріалів кримінального провадження і вироку суду вбачається, що досудовим слідством було зібрано достатньо доказів, з яких суд зробив достатні висновки і постановив законний і обґрунтований вирок. За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що досудовим слідством в повному обсязі виконані вимоги, поставлені при направленні справи на додаткове розслідування.

Безпідставним також є посилання цих апелянтів на порушення, які як вони вважають були допущені при проведенні слідчих дій на досудовому слідстві, оскільки такі порушення, якщо і мали місце, то та повноту судового слідства і на висновки суду не вплинули. Проведення відтворення обстановки і обставин події злочину в населеному пункті, назви якого не знає понятий, - не виключає вчинення особою злочину у цьому місці, окрім того на докази, які не є допустимими суд у вироку не посилається, і свої висновки на таких доказах - не ґрунтує.

Не дослідження судом речових доказів позбавляє суд можливості посилатись на них як на докази, однак з тексту вироку вбачається, що недосліджені судом речові докази будь-якого доказового навантаження не несуть, і тому таке порушення судова колегія не визнає істотним, яке б вплинуло чи могло вплинути на законність і обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Твердження адвоката ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі про те, що судом у вироку не зазначено, причин, яких суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, - не відповідає дійсності. Вирок суду є мотивованим, обґрунтованим і постановленим на повно, всебічно і неупереджено досліджених доказах. Суд також вказав, з яки причин ним не прийняті докази, які, на думку суду є неналежними, суперечливими або недостатніми. Зокрема, суд надав ґрунтовну оцінку довідці, наданій адвокатом ОСОБА_3 про знаходження обвинуваченого ОСОБА_8 на робочому місці 05.01.2012р. (т.17а.с.225). Такий же аналіз судом зроблено і стосовно інших доводів захисту.

При призначенні покарання суд врахував характер, обставини, суспільну небезпечність і тяжкість скоєних злочинів кожним із обвинувачених, а також особи засуджених. Вимог ст.65 КК судом дотримано в повному обсязі.

Однак, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_8, судом безпідставно враховано, що він раніше судимий. ОСОБА_8 судимий за злочин, який ним вчинено в серпні 2011 р., а притягується до відповідальності за цим вироком він за вчинення злочину в січні 2012 р., тобто в його діях є повторність, передбачена ст.70 ч.4 КК, і посилатись у вироку на нього як на особу раніше судиму, є безпідставно. Поряд з цим, епізод від 07.01.2012 р. визнаний судовою колегією недоведеним, а у вчиненому злочині ОСОБА_8 розкаявся і з наданих до суду документів вбачається, що він характеризується позитивно, в той час як в суді першої інстанції характеризуючи дані стосовно нього були відсутні і не досліджувались.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції його від суспільства.

Судовою колегією з обвинувачення ОСОБА_5 ОСОБА_6 виключена частина обвинувачення, однак засуджені скоїли цілий ряд злочинів, завдана цими злочинами потерпілим шкода є значною, в скоєному вони не розкаялись, а тому судова колегія вважає покарання щодо них законним і обґрунтованим і підстав для його зміни в будь-яку сторону не вбачає.

Засуджений ОСОБА_7 за матеріалами справи характеризується позитивно. Судом першої інстанції зазначено, що пом'якшуючих обставин не вбачається, однак з матеріалів справи видно, що в період інкримінованих йому дій, у ОСОБА_7 померла дружина (т.15 а.с.12), і у нього на утриманні залишилась малолітня дитина, що судовою колегією розцінюється, як обставини, які пом'якшують покарання, і які дають підстави для застосування щодо нього ст.69 КК України, з не призначенням йому додаткового покарання, яке йому мало бути призначене на підставі 3 ст.71 КК, але не призначене, і про призначення якого просить прокурор в апеляційній скарзі, і яке підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 405,407 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх адвокатів задовольнити частково. Апеляції засудженого ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_4 задовольнити. Вирок Богуславського районного суду Київської обл. від 24 липня 2014р. стосовно засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - змінити.

Виключити з вироку суду обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_24, та ОСОБА_8 у викраденні майна по епізоду викрадення 29 грудня 2011р. з магазину № 9 в с.Мисайлівка і по епізоду викрадення 07 січня 2012р. з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7» в с. Бранне Поле, Богуславського р-ну.

Застосувати стосовно засудженого ОСОБА_7 ст.69 КК і від додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати адміністративно-господарські обов'язки строком на 3 роки його звільнити. Вважати ОСОБА_7 засудженим до покарання, визначеного оскаржуваним вироком.

Застосувати до ОСОБА_8 ст.75 КК України і від відбування покарання його звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік. У відповідності до вимог ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_8 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_8 з-під варти звільнити в залі суду негайно.

В решті вирок суду - залишити без зміни.

Судді: Нагорний А.М. Дрига А.М. Черкасов В.М.